Чоба Н.В. ЗНАЧЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ МАЙБУТНЬОГО ГРОМАДЯНИНА ДЕРЖАВИ
Чоба Наталія Володимирівна,
викладач анатомії та фізіології людини, основ природознавства з методикою викладання
Луцького педагогічного коледжу
ЗНАЧЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ МАЙБУТНЬОГО ГРОМАДЯНИНА ДЕРЖАВИ
У вихованні громадянина велика роль належить початковій школі. Для того, щоб вчитель був спроможний свідомо працювати в цій галузі, йому потрібно чітко уявляти, в чому полягає сутність такого складного особистісного феномена як громадянськість, як реально вчитель початкової школи може впливати на розвиток у дітей якостей, необхідних свідомому громадянину нової України.
Демократичне суспільство розуміє громадянськість як сукупність складних багатовимірних особистісних якостей, з-поміж яких вирізняються громадянські чесноти, громадянські знання та готовність брати участь у соціально-політичному житті країни. У сучасному розумінні до громадянських чеснот обов'язково додається повага до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість, критичне мислення і толерантність.
На основі зазначених вище якостей може починатися формування такого важливого компонента громадянськості, як готовність брати участь у соціально-політичному житті країни, усвідомлення, що покращення повсякденного життя залежить від самих громадян та їх прагнення впливати на прийняття рішень на різних рівнях влади (від всеукраїнського до місцевого, від локальної громади до школи).
Громадянська участь - необхідна умова становлення розвинутої демократії в країні.
Повага до інших людей, їх свобод і прав, здатність захищати свою думку та права, а також повага до законів своєї Батьківщини починаються з поваги до себе [8].
За даними сучасних праводосліджень, здатність відстоювати свої права конструктивно базується на почутті власної гідності. На сторінках журналу «Початкова школа» вже неодноразово йшлося про те, що виховання цієї якості має бути об'єктом особливої уваги вчителя початкових класів. У одній із статтей наголошується: «Людська гідність має бути зведена до рангу ядра моральної культури... Лише особистість, у якої розвинене почуття власної гідності, може виявляти повагу до гідності інших» [5].
Почуття власної гідності, що безпосередньо пов'язане з адекватною самооцінкою учнів та позитивним само сприйняттям, за даними психологів, формується у дітей під впливом навколишнього середовища - в першу чергу, стилю спілкування дорослих. Безумовно, найбільший вплив має сімейне виховання, але стиль взаємин учителя з учнями, особливо в початковій школі, накладає свій значний відбиток [2].
Сучасне суспільство потребує такої форми політичної організації, яка б забезпечувала розкриття творчого потенціалу людини. Це можливо лише за умови вільного, демократичного устрою, де провідною є максимально «вільна людина - розвинене громадянське суспільство - сильна держава».
Основою демократичного ладу є людина, для якої демократія та громадянське суспільство є природним середовищем задоволення її особистих та суспільних інтересів. Громадянське суспільство - це сфера самовияву вільних індивідів та добровільно сформованих груп, взаємних не санкціонованих державою зв'язків між громадянами. Сучасна демократія вимагає від особи усвідомлення нею власної ролі й значення у житті суспільства та відповідальної дії згідно з власними переконаннями та цінностями.
Громадянська освіта - спеціалізована та систематична підготовка людей до суспільного життя в умовах демократії, що є складною динамiчною системою яка поєднує: громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; громадянські умiння та досвід участі у соціально-політичному житті суспільства та практичного застосування знань; громадянські чесноти - норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства.
Як процес розвитку і розповсюдження, громадянська освіта є широким комплексом освітніх і виховних зусиль. Багатий досвід громадянської освіти накопичено в країнах зрілих демократій, однак він не може бути автоматично перенесений в українську освітню практику. Українська педагогіка спирається на багату спадщину, великі традиції у вихованні громадянськості. За останні роки в нашій країні зроблено ряд кроків щодо впровадження системи демократичної громадянської освіти. Вже підготовлено пробні підручники, які нині проходять апробацію [3].
Завдання формування громадянина України ставляться останнім часом в ряді концептуальних і нормативних державних документів. Виховний його аспект розроблений і представлений у проектах концепцій громадянського, національного та патріотичного виховання в Україні. Питання громадянської освіти знайшли відображення в державній концепції одинадцятирічної освіти, де школа визнається осередком формування громадянськості.
Актуальність побудови системи демократичної громадянської освіти в школі обумовлена такими реаліями політичного життя України: спонтанністю, неузгодженістю та безсистемністю зусиль, спрямованих на демократизацію суспільного життя; низьким рівнем суспільного прийняття демократичного ладу та довіри до нього; недемократичністю відносин між державою та суспільством і державою та особою.
Головною метою громадянської освіти є створення умов для формування особистості громадянина України, якому притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення цінності свободи і прав людини, відповідальність, готовність до компетентної участі у громадському житті [5].
Важливими завданнями громадянської освіти являються: сприяння становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні; надання основних знань, формування мотивації та вміння, необхідних для відповідальної участі молоді в громадському житті; створення умов для набуття учнями досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії.
Одним із завдань, яке має бути розв'язане системою громадянської освіти, є забезпечення функціональної громадянської освіченості особи. Тому зміст освіти має бути спрямований на здобуття учнями досвіду громадянських дій і переживань, основних громадянських умінь, що забезпечують успішність реалізації інтересів особистості в політико-правовій, соціальній, економічній та культурних сферах суспільного життя, а також на формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості [1].
Зміст громадянської освіти забезпечує формування системи уявлень і сприяє становленню світоглядних орiєнтацiй особистості, виробленню власної фiлософiї життєдiяльностi.
Пошук шляхів громадянської освіти та виховання молоді становить одну із актуальних проблем педагогічної науки та шкільної практики сьогодення. Проблема громадянської освіти не є власне українською. Вона активно розглядається ученими, практиками багатьох країн світу, в тому числі і країн ближнього зарубіжжя. Про це свідчать нaдpукованi праці науковців, педагогів, а також розміщені в інтернеті матеріали [6].
Національна доктрина розвитку освіти в Україні ставить завданням виховання школярів як активних громадян України. Діти мають навчитися жити в демократичному суспільстві, отримати в школі комплeкc знань та набути навичок, притаманних демократичному суспільству (повага до загальнолюдських цінностей, переконаність у пріоритетах прав особи, толерантність, уміння критично мислити, бути патріотом).
Для громадянської освіти головним є формування зв'язків з реальним світом, уміння діяти і жити в умовах демократії, усвідомлювати, що молодь має отримувати практичні знання та вміння і при цьому розуміти їх користь [1].
Проте на шляху реалізації цих важливих завдань є ряд проблем, це - знання теорії демократії та основ громадянського суспільства що мають поєднуватися з безпосередньою навчальною діяльністю учнів: участь у соціальних проектах, волонтерська діяльність у громаді, створення дієвих форм самоврядування; залучення батьків до форм громадянської активності, поєднання зусиль у цій сфері школи та позашкільних установ, залучення до громадянської освіти молодіжних організацій, представників органів місцевого самоврядування; володіння педагогами, незалежно від фаху та видів діяльності, елементарними знаннями з питань демократії, громадянського суспільства, громадянських компетенцій та бути не лише носіями громадянських цінностей, а й зразком громадянських дій; готовність державних інституцій до відкритого партнерства та співпраці з професійними спілками і асоціаціями в питанні поширення новітніх освітніх технологій та ідей розвитку громадянського суспільства [7].
Важлива, та основна роль, у громадянській освіті відводиться початковій школі. І від того, як працюватимуть освітяни у цьому напрямку, в значній мірі залежить майбутнє нашої правової держави.
Література:
1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія: Підручник для студ. вуз.. - К. : Либідь, 1998. - 557с.
2. Бєлова Л. Становлення системи управління навчально-виховним процесом у вищих навчальних закладах України: нові умови та нові вимоги // Педагогіка і психологія. - 2002. - № 2. - с. 27-29
3. Вишневський О. Громадянське виховання: благо чи небезпека? // Освіта. - 2000. - № 45. - с. 4-5
4. Гейхман В. Л. Высшая школа: правовые вопросы. - К: Лыбидь, 1990. - 365с.
5. Годованець В. Правова освіта громадян України: методологічні проблеми розроблення Концепції // Право України. - 1999. - № 1. - с. 27-30
6. Демиденко Т. Підготовка вчителів до здійснення громадянської освіти : (Теоретичний аспект) // Історія України. - 2001. - № 46. - с. 1-2
7. Добірка статей про громадянську освіту в Україні // Права людини. - 2001. - № 6. - с. 2-7
8. Егоров Г. Європейська стратегія громадянської освіти і виховання учнів // Історія в школах України. - 1997. - № 3. - с. 50-55
