Чучмій І.І. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ ФРАНЦІЇ
Чучмій І.І.
Уманський національний університет садівництва
ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ ФРАНЦІЇ
Аграрна освіта є джерелом поповнення кадрів аграрної науки та забезпечує населення, зайняте в агропромисловому виробництві, сучасними знаннями, необхідними для економічного розвитку аграрного сектору економіки будь-якої країни. Освіта має використовувати кращі досягнення науки, технологій та інновацій. Якісна реалізація принципів вдосконалення вищої освіти, адаптація її до суспільства, що постійно змінюється, дозволить піднятися на рівень усвідомлення нових, необхідних сучасній людині знань і умінь.
У процесі підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладах важливо використовувати передовий досвід країн світу та досягнення на вітчизняній науковій ниві та розглядати проблеми підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі у профільних ВНЗ.
Тенденції підготовки фахівців аграрного профілю різняться у провідних країнах світу.
Після приєднання до Болонського процесу, за нових суспільно-політичних умов, Україна здійснює пошук шляхів оновлення та реформування університетів з урахуванням вимог загальноєвропейського простору вищої освіти. Дослідник Максименко А.П. стверджує, що критично-конструктивне вивчення становлення і розвитку системи університетської освіти Франції може бути спрямоване на збагачення і поповнення українського досвіду прогресивними ідеями при переході до державно-громадського управління освіти в нашій державі [1].
Звертаючись до досвіду Франції, слід зазначити, що це, насамперед, сільськогосподарська країна, у якій в процесі історичного розвитку, постали соціальні й економічні потреби у заснуванні навчальних закладів аграрного профілю та становленні аграрної освіти. Аграрна освіта Франції еволюціонувала разом із системою вищої освіти країни. Так, закон Дебре-Пізані 1960 р. визначив новий період розвитку системи вищої освіти Франції та становлення сучасної системи аграрної освіти, зокрема він узгодив аграрну систему освіти із традиційною національною освітою в питаннях кадрового забезпечення процесу навчання та отримання рівнів освітньої кваліфікації, окреслив подальші перспективи аграрної освіти [2]. Вирішальну роль в перетворенні сільського господарства Франції зіграла професійна освіта. Під час різких змін в суспільстві і в моменти криз в аграрному секторі державна влада бачила саме в сільськогосподарській освіті інструмент підвищення стабільності, адаптації і трансформації агропромислового сектора. Російська дослідниця аграрної освіти Гущина О. Д. виділяє в історії становлення сільськогосподарської освіти у Франції наступні етапи на основі властивих їм характерних рис. Перший етап - 1814-1848 рр. - закладання основ системи сільськогосподарської освіти.Другий етап - 1848-1918 рр. - формування цілісної системи професійної сільськогосподарської освіти, що включає усі освітні рівні; початок розвитку жіночої професійної сільськогосподарської освіти і безперервної освіти дорослих.
Третій етап - 1918-1960 рр. - зміцнення позицій сільськогосподарської освіти, створення нових форм навчання : сільськогосподарське учнівство, заочні курси, почергове навчання; поява нових типів учбових закладів, зміцнення позицій католицьких вищих шкіл.
Четвертий етап - 1960-1984 рр. - становлення сучасної системи сільськогосподарської освіти, її реформування з метою адаптації до вимог постіндустріального суспільства, що змінилися.
П'ятий етап - 1984 р. - до наших днів - сучасний розвиток сільськогосподарської освіти.
Вищі навчальні заклади системи професійної сільськогосподарської освіти на сьогодні готують випускників по спеціальностях, що виходять за рамки тільки сільськогосподарського виробництва. Ця галузь освіти орієнтується на представників різних соціальних шарів, на людей різного віку і з різним рівнем базових знань. Гущина О. Д. вважає, що систему професійної сільськогосподарської освіти Франції характеризують спадкоємність, демократичність, гнучкість, багатофункціональність, диверсифікація форм навчання, децентралізація і високий ступінь автономії навчальних закладів. Сучасна вища сільськогосподарська освіта Франції спрямована на підготовку дипломованих інженерів для потреб агропромислового комплексу. Вона передбачає п'ятирічний термін навчання і розбито на цикли: підготовчий цикл (2 роки) і інженерний (3 роки). Підготовчий цикл може реалізовуватися поза учбовими закладами (у рамках підготовчих класів), але й може бути інтегрованим в учбовий курс (у приватних ВНЗ). Його завданням є забезпечення міцної наукової бази для подальшого навчання студентів у рамках інженерного циклу, який у свою чергу, ділиться на дві фази: загальнопрофесійна підготовка (Bachelor of Sciences) і спеціалізація (Master of Sciences). Поєднання наукової бази з якісною професійною підготовкою, яку відрізняє тісний зв'язок з виробництвом, дозволяє випускникам вищих сільськогосподарських шкіл і інститутів з однаковим успіхом реалізовувати як наукову, так і професійну кар'єру, що є відмінною рисою французької моделі сільськогосподарської підготовки фахівців вищого рівня [3].
Література:
•1. Максименко А.П. Становлення і розвиток системи університетської освіти Франції (ХІХ - ХХ століття). - Рукопис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України. - Київ, 2008.- С.35.
•2. Закон №60-791 від 2 серпня 1960 р. про професійну і аграрну освіту.
•3. Гущина О. Д. Основные тенденции подготовки дипломированных специалистов сельскохозяйственного профиля в современной Франции// дисс кан.пед. н. 13.00.08 - Теория и методика профессионального образования. - Курск, 2005 - 220 с.
e-mail: irine-ch@mail.ru
