XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Д-р мед. наук Омельянець М.І., канд. геогр наук Гунько Н.В., канд. сільськ.-госп. наук Дутов О.І., Павлюк О.М. ОЦІНКА ЕКСПЕРТАМИ СТАНУ СУЧАСНОЇ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКА ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Д-р мед. наук Омельянець М.І.,
канд. геогр наук  Гунько Н.В.,
Озерова Ю.Ю.
канд. сільськ.-госп. наук Дутов О.І.,
Павлюк О.М.
ДУ "Науковий центр радіаційної медицини АМН України",
Міністерство аграрної політики України,
ДЗ "Київська обласна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України"
 

Оцінка експертами стану сучасної радіаційної безпека та соціально-екологічних проблем радіоактивно забруднених територій України
Вступ. Аварія на ЧАЕС, яка відбулася у 1986 р, спричинила екологічно несприятливі умови життєдіяльності для населення України. Близько 2 млн. жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ), серед них майже 400 тис. дітей віком до 14 років, до цього часу зазнають хронічного опромінення (переважно, малими дозами радіації). Відповідно до чинного законодавства їх захист продовжує базуватися на трьох основних напрямах – протирадіаційному, медичному і соціальному [1-4].
Аналіз різних джерел інформації свідчить, що наразі радіоекологічна ситуація зазнала позитивних змін й відбувається зниження паспортної дози населених пунктів та колективних доз опромінення населення внаслідок дії природних факторів – радіоактивного розпаду, елімінації або фіксації радіонуклідів ґрунтами. З кожним роком усе менше людей отримують додаткове опромінення понад 1 мЗв за рік, що відповідно до дозових критеріїв чинного законодавства є підґрунтям для перегляду їх статусу. Проте існують критичні населенні пункти, де встановлено тенденцією до значного погіршення радіаційної ситуації та перевищення встановлених Законами України лімітів річних дозових навантажень як внаслідок аномально високого трансферу радіонуклідів з ґрунту через харчові ланцюжки, так і як результат повного призупинення контрзаходів. Таким чином стратегія подолання наслідків катастрофи на РЗТ у віддалений період має бути спрямована на усунення основного ризикоформуючого чинника  - радіаційного.
Доцільність поглибленого дослідження існуючого рівня протирадіаційного, медичного і соціального захисту жителів РЗТ та стану їх виконання пояснюється тим, що є певні труднощі, пов’язані з недостатністю існуючих статистичних джерел для досяг­нення потрібної деталізації фактів. Тому для визначення "вузьких" місць та пріоритетних напрямків допомоги жителям РЗТ у рамках виконання НДР (№ держреєстрації 0109U001560) було проведено соціологічне дослідження з використанням експертних оцінок.
Об'єктом дослідження стали  обсяги визначеного законодавством України заходів протирадіаційного, медичного й соціального захисту жителів РЗТ та стан їх виконання (вивчення громадської думки експертів-фахівців).
Мета роботи: оцінити стан виконання у 2005-2009 рр. основних заходів протирадіаційного, медичного й соціального захисту жителів РЗТ, які визначені Загальнодержавною програмою подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки.
Методи дослідження: демографічні, соціологічні, математико-статистичні, програмно-технологічні з використанням пакетів прикладних програм (Microsoft Word, Microsoft Excel, SPSS).
Отримані результати.  Дослідження показало, що в останні роки передбачені чинним законодавством заходи протирадіаційного захисту РЗТ та їх жителів не виконується в повному обсязі, а за більшістю спостерігається негативна тенденція щодо їх реалізації. Виходячи зі шкали оцінок, яка використовувалася при оцінці експертами (управлінці та фахівці з питань протирадіаційного, медичного й соціального захисту жителів РЗТ), із передбачених чинним законодавством 23 протирадіаційних заходів "майже не виконуються" - дев’ять, виконувались "нижче середнього рівня" - п’ять, на "середньому рівні" - три, "більше за середній" - п’ять та "добре" - один. З’ясовано, що проведенню якісного радіаційного контролю заважають міжвідомча неузгодженість та відсутність: спеціалістів для контролю води, повітря, визначення доз опромінення; приладів та матеріалів для проведення контролю ґрунту, води, повітря, сільськогосподарської сировини, продуктів харчування та лісової продукції; взаєморозуміння з боку місцевої влади при радіаційному контролі ґрунту та з боку населення при контролі сільськогосподарської сировини і продуктів харчування; механізмів для взаємодії при проведенні контролю ґрунту, сільськогосподарської сировини.
Проведене експертне опитування виявило основні недоліки в реалізації ризикознижуючих заходів та запропонувати певні агромеліоративні та радіологічні заходи, що мають бути спрямовані на покращення радіологічної ситуації та зменшення доз опромінення населення, а саме: радіоекологічний моніторинг, зокрема, дозиметрична паспортизація населених пунктів України, контрзаходи у сільському та лісовому господарствах, контроль за рівнями радіоактивного забруднення продуктів харчування, лісових продуктів, лікарських рослин.
Опитування експертів свідчить, що існуюче правове забезпечення подолання наслідків Чорнобильської катастрофи здебільшого декларує юридичні гарантії, при відсутності організаційних і матеріальних механізмів та ресурсів щодо його реалізації. Зменшення обсягів фінансування більшості статей Чорнобильських програм чи призупинення контрзаходів призводить до погіршення радіаційної ситуації та збільшення радіаційних ризиків для здоров’я кожного жителя РЗТ та популяції у цілому, що впливає на рівень ефективності державної політики щодо соціального, протирадіаційного та медичного захисту постраждалих.
Наприклад, обсяги фінансування закладів охорони здоров’я на РЗТ не скоротились по жодному з напрямків медичної допомоги жителям, а за такими видами допомоги, як первинна медико-санітарна допомога, першочергова стаціонарна допомога та санаторно-курортне лікування відзначено незначне поліпшення фінансування у 2008 р. проти попередніх років. Але за умов економічної кризи, яка сприяла росту цін, фінансування не відповідало потребам як і галузі в цілому, так і лікарняних закладів різного рівня, а, значить, і рівень медичної допомоги не відповідає стандартам надання медичної допомоги постраждалим та збереженню їх здоров’я.
Для збереження та відновлення здоров’я осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, основним завданням медичного та соціального захисту на найближчі роки мають бути: затвердження на державному рівні гарантованого мінімуму медичної допомоги жителям РЗТ та іншим категоріям постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС; збільшення фінансування первинної ланки, врівноважити фінансові надходження для спеціалізованої медичної допомоги згідно стандартів надання медичної допомоги; стримування росту бюджетних надходжень за рахунок фінансування медзакладів відповідно від наданих медичних послуг за затвердженими для всіх цінами, жорсткого державного контролю над цінами на ліки та витратні матеріали; розширення фінансування закладів охорони здоров’я шляхом залучення коштів з бюджетів різних рівнів, страхових внесків роботодавців та пацієнтів (запровадження обов’язкового медичного страхування), адресної допомоги різних благочинних організацій для допомоги найбільш соціально незахищеним верствам населення; переорієнтація сучасної медичної допомоги з орієнтованої на лікувальну справу на профілактичну роботу, яка зараз не отримує належного рівня фінансування; об’єктивна оцінка здоров’я популяції жителів РЗТ України шляхом якісного моніторингу за станом здоров’я постраджалих контингентів (розвиток та функціонування ДРУ, систематичне накопичення інформації та її аналіз); юридичне врегулювання випадків невмотивованої відмови від проходження щорічних медичних оглядів потребує відповідного правового підґрунтя шляхом внесення на розгляд ВР України доповнення до закону, яке регламентувало б призупинку виплат соціальних пільг та інших виплат у разі відмови від проходження медичних оглядів та необхідного лікування жителями РЗТ та іншими категоріями постраждалих.
Узагальнення. Експертне опитування показало, що сучасний стан радіаційної безпеки радіоактивно забруднених територій України та вирішення комплексу соціально-екологічних проблем цих територій залежить від своєчасного та повного фінансування заходів протирадіаційного, медичного й соціального захисту їх жителів. Наразі підтримці життєстійкості жителів РЗТ залежить від обсягів виконання заходів протирадіаційного, медичного й соціального захисту і не відповідає потребам. Тому Уряду необхідно в подальшому стабільно та повноцінно фінансувати всі напрямки заходів із подолання наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до обґрунтованих потреб.
Літеретура:
1. Концепція проживання населення на територіях Української РСР з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи / Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 27 лютого 1991 р. № 791-12 ХІІ – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи / Закон України від 27 лютого 1991 р. № 791а-ХІІ . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
3. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи / Закон України від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ. - Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua
4. Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки / Закон України від 14 березня 2006 р. № 3522-ІV – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
 

e-mail: omelyan2006@narod.ru
         gunko@lanet.kiev.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>