XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дамян М.В , Олар О.О. ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР ТА СПОСОБИ ЙОГО УКЛАДАННЯ

Дамян М.В , Олар О.О.                                                                                

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

М. Чернівці

ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР ТА СПОСОБИ ЙОГО УКЛАДАННЯ

В умовах ринкової економіки господарський договір є основним засобом організації відносин між суб'єктами господарювання та важливим інструментом правової організації господарського життя суспільства в цілому. Господарський договір як гнучкий правовий регулятор дає змогу враховувати специфіку окремого господарського зв'язку та узгоджувати його з моделями організації господарських зв'язків того чи іншого виду, а також із загальнонормативним режимом правового регулювання [3, С.8]. Здійснення загальнодозвільного принципу регулювання суспільних відносин веде до значного поширення договірних відносин, що прямо не передбачені законодавством та потребують особливого правового регулювання.

В останні роки в науковій юридичній літературі України теоретичні питання господарського договору не були предметом комплексного, цілісного вивчення. Проте розробка доктринального поняття господарського договору та способів його укладення, а також використання теоретичних здобутків в процесі правотворення є надзвичайно важливими, оскільки від того, наскільки чітко окреслені межі договорів, які мають назву господарських, залежить якість та адекватність правового регулювання господарської діяльності, ефективність застосування норм права юрисдикційними органами.

Господарський договір та способи його укладання досліджувався в працях в працях М. I. Брагiнського, А. Г. Бикова, О. С. Iоффе, Н. I. Клейн,        В. В. Лаптєва, В. К. Мамутова, В. М. Можейка, I. Б. Новицького,                           Г. В. Пронської,     Б. I. Пугiнського, Д. Н. Сафiуллiна, I. В. Федорова, та iн.

Необхідність дослідження особливостей господарського договору як правової форми господарських зв'язків між суб'єктами господарювання викликана також тим, що в останні роки з розвитком підприємництва, закріпленням у законодавстві принципів недоторканості власності та свободи договору  в правознавстві досить поширеною стала думка про те, що господарський договір є різновидом звичайного цивiльно-правового договору, а самий поділ договорів на цивiльно-правовi та господарські є неадекватним сучасним суспільним відносинам [3, С.47]. Причинами цього є,  зокрема, уява про господарський договір лише як специфічний "атрибут" економіки, який є несумісним з ринковими відносинами та принципами свободи підприємницької діяльності, та необгрунтоване ототожнення публічного суспільного інтересу з інтересами тоталітарної держави [5, С.50].

Головна особливість господарського договору як угоди полягає в особливому суб'єктному складі та обмеженні договірної свободи. Суб'єктний склад господарського договору можна визначити наступним чином: сторонами в господарському договорі можуть виступати господарські організації з правами юридичної особи; відособлені підрозділи господарських організацій в межах   компетенції, що надана їм цими організаціями; індивідуальні підприємці; негосподарські організації - юридичні особи - при здійсненні ними господарської діяльності, необхідної для досягнення мети, передбаченої їх установчими документами; органи господарського управління - власники та (або) уповноважені ними органи, які здійснюють в межах їх компетенції управління майном створених ними або підвідомчих їм господарських організацій [7, С.104].

Своєрідність господарського договору як зобов'язального правовідно-шення зумовлена природою господарських зв'язків і виявляється в спрямованості господарського договору на обслуговування господарської діяльності та в поєднанні майнових і організаційних елементів в змісті договорів [5, С.48]. Передумовою пошуку оптимального регулювання господарських договорів є те, що в умовах ринку автономія суб'єктів господарювання і державне регулювання, приватні й публічні інтереси повинні знаходитися в тісній взаємодії. Господарський кодекс України, головною метою якого є забезпечення такої правової регламентації господарської діяльності, при якій всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності будуть підпорядковані вимогам суспільного господарського порядку, має бути стрижнем національного господарського законодавства. В Господарському кодексі мають міститися основоположні засади регулювання господарсько-договірних відносин. Детальнішої ж правової регламентації договори в сфери господарювання мають одержати в спеціальному Законі про господарські договори [5, С.49].

Специфічне правове регулювання господарських договорів має виходити не з того, знаходяться суб'єкти господарювання у відносинах диспозитивностi чи підпорядкування, а з того, на досягнення якої мети спрямовані їх дії. Цією метою є певний суспiльно-корисний результат господарювання, тобто задоволення потреб всього суспільства в певних матеріальних та нематеріальних благах. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність застосування публiчно-правових регуляторів господарської діяльності.

Література:

•1.     Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) / Беляневич О. А. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 592с.

•2.     Бервено С. М. Загальні засади принципу свободи в договірному праві України / Бервено С. М. // Науковий вісник. - Чернівці, 2005. - Вип. 286: Правознавство. - С. 67-70.

•3.     Господарські договори (забезпечення зобов'язань) // Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - 27 листопада. - С. 8-58.

•4.     Гусак М. Недійність господарського зобов'язання за Господарським кодексом України / Гусак М. // Право України. - 2007. - № 7. - С.45-49.

•5.     Коломієць Н. Становлення господарського зобов'язання як правової категорії / Коломієць Н. // Право України. - 2006. - № 4. - С.48-51.

•6.     Назаренко О. А. Договірні відносини у конституційно-правовій сфері України / Назаренко О. А.  // Вісник. - К., 2006. - №3 (36). - С.34-39.

•7.     Орлова І. Визначення державних гарантій використання господарських зобов'язань / Орлова І. // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 9. - С. 104-106.

marinika_16@mail.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>