XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Данілова О.М. МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Данілова О.М.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Масова міграція населення стала одним з характерних явищ життя світового суспільства в другій половині XX століття. На даний момент мігрантами є 3% населення земної кулі. Кожна особа з 70 в країнах, що розвиваються є іммігрантом. Згідно із результатами загальнонаціонального соціологічного моніторингу, що забезпечується Інститутом соціології НАН України в межах проекту “Україна на порозі XXI століття”, досвіду тимчасової трудової міграції за кордон набули члени 16,4% українських сімей. На основі досліджень, здійснених центрами зайнятості низки областей за дорученням Міністерства праці та соціальної політики України, було зроблено висновок, що загальні обсяги трудової міграції з України сягають близько 3-3,5 млн. осіб. За даними ОЕСР, кількість українських трудових мігрантів становить майже 4,8 млн. чоловік. Головна перевага трудової міграції – приплив іноземного капіталу від гастарбайтерів до країн, з яких вони приїхали [1,c.20]. Для економік, що розвиваються, ці доходи давно стали другим, після іноземних інвестицій, джерелом закордонного капіталу. За даними НБУ, протягом 2000-2007рр. обсяги міграційного капіталу, які надійшли через банківську систему, виросли в 2,2 рази і перевищили в 2007 році 2 млрд. дол. Найбільші темпи спостерігалися саме в 2007 році (на 30%), що зумовлено більшою лібералізацією ринку грошових переказів та зниженням цін на послуги, що стосуються переказу грошей. Ще близько 1 млрд. дол. поступило через спеціалізовані системи грошових переказів (WESTERN UNION, MONEYGRAM) [3,c.172]. За оцінкою спеціалістів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, мігранти заробляють 4,7-7,5 млрд. дол. в рік. Вони вважають, що в Україну надходить близько половини цих засобів, тобто 2,5-3,5 млрд. дол. Найвищий сукупний річний дохід мають українці, які працюють в Росії - 8,9 млрд. дол. Це зумовлено тим, що саме в Росії їх найбільше – 3 млн. чол. Потім Італія і Польща, де обсяги сукупних річних доходів складають відповідно 5,6 і 5,2 млрд. дол. Загальна сума доходу, які заробляють українці за кордоном становить 35,5 млрд. дол. в рік, в розрахунку на одного мігранта – 7157 дол [2,c.46]. Міграційні процеси в Україні послужили поштовхом для розвитку і надання більш широкого спектру банківських послуг. Банки, платіжні системи, поштові відомства та багато інших операторів світового фінансового ринку, збагнувши, що посередництво на ринку грошових переказів може принести великі прибутки, намагаються створювати системи, спроможні не лише конкурувати з місцевими гравцями ринку (найвідоміші з них МаніГрем і Вестерн Юніон), а й значною мірою потіснити неофіційні системи грошових переказів. Банківські групи почали стрімко виходити на ринок грошових переказів, інвестуючи значні кошти в довгострокові проекти розвитку власної мережі філій і дочірніх банків на території країн-реципієнтів переказів. Інший напрям інноваційного розвитку банківського сектору з точки зору активізації участі національної фінансової системи у бізнесі грошових переказів полягає у відкритті банками країн, що розвиваються, іноземних філій в економічно розвинутих країнах та запровадженні на законодавчому рівні особливих умов обслуговування співвітчизників, які працюють за кордоном [1,c.175] .
Література:
1. Прибиткова І. Трудова міграція як невід’ємна складова процесів глобалізації // Проблеми міграції.– 2006.–№9.– С.19-24.
2. Ринок праці України та його міграційний потенціал: суспільний портрет за результатами соціологічних досліджень // Проблеми міграції.– 2006.–№11.– С.42-49.
3. Хомра О.У. Мігранти України в соціально-економічному вимірі // Стратегічна панорама.- 2005.- № 2-3.- С.171-179.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>