Данилюк Т.В., Цікал А.С. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
1 курс, спец. «Фінанси і кредит», д.ф.н., Данилюк Тетяна Василівна, Цікал Анастасія Сергіївна
Буковинська державна фінансова академія
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Туристична індустрія сьогодні є однією з найбільш перспективних галузей економіки України, оскільки вона безпосередньо впливає на збільшення надходжень до бюджету, сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву. Крім того, туризм є чинником істотного позитивного впливу на стан справ й у інших галузях економіки, таких як транспорт, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо. Туристична індустрія в наш час виступає невід'ємною складовою життя більшості людей. Дослідженню проблем і перспектив розвитку туристичної галузі в Чернівецькій області присвячені праці багатьох науковців, зокрема Кифяка В.Ф., Буднікевича І.М., Курилюк Ю.І., Черданцевої І.Г. тощо.Метою даної роботи є визначення основних сучасних проблем розвитку туристичної індустрії Чернівецької області та можливих шляхів їх подолання.
Протягом останніх років спостерігається негативна динаміка щодо обсягу надходжень від туристичної галузі до бюджету Чернівецької області. Про це свідчать наступні статистичні дані: 2008 р. - 18545,4 тис. грн., 2009 р. - 14901,3 тис. грн., 2010 - 4871,9 тис. грн. З кожним роком зменшується також частка туризму в загальному обсязі реалізованих послуг по області: 2008 р. - 1,5%, 2009 р. - 1,2%, 2010 р. - 0,4% [5, с.17].
Станом на 01.01.2011р. туристичні послуги в Чернівецькій області надавалися 111 суб'єктами господарювання - ліцензіатами (на 01.01.2009р. - 105), у тому числі 79 турагентами та 32 туроператорами, з них двома туроператорами внутрішньо в'їзного туризму. Обслуговано 64 тис. туристів, з них іноземних - 4,1 тис. осіб та 36,7 тис. осіб - туристів, які подорожували в Україні (63,8% від загальної кількості). Туристичними фірмами прийнято 6,3 тис. екскурсантів, з яких 85,9% становлять особи шкільного віку та молодь [5, с. 8].
Варто відзначити, що на території області є багато визначних місць, які привертають увагу не тільки жителів України, а й туристів з інших країн. Так, наприклад, Чернівецький національний університет нещодавно занесений до світової спадщини - ЮНЕСКО, раніше відомий як Резиденція буковинських митрополитів.
У Чернівцях основну історичну та естетичну цінність являють собою архітектурні елементи забудови центральної частини міста. Основними архітектурними стилями є: віденська сецесія та неокласицизм, доповнені елементами бароко, пізньої готики, фрагментами традиційної молдавської, угорської архітектури, романсько-візантійського стилю, а також кубізм. Найбільш яскравими зразками чернівецьких архітектурних стилів є будівлі обласного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської (1905 р.), Чернівецького національного університету (1882 р.), Чернівецького обласного художнього музею (колишня Буковинська ощадкаса, 1900 р.), обласної державної адміністрації (колишній Палац юстиції, 1906 р.), Чернівецького міського палацу культури (колишній єврейський національний дім 1908 р.), житлового будинку на вул. О. Кобилянської, 53 (колишній німецький національний дім).
Серед об'єктів, відомих далеко за межами області, слід виділити, зокрема, такі: база відпочинку «Аква-плюс» в с. Глибочок Сторожинецького району, туристичний комплекс «Сонячна долина» в с. Бояни Новоселицького району, «Зелена діброва» у с. Валя Кузьмін Глибоцького району.
Однією з переваг Чернівецької області є її географічне та геополітичне розташування. Спільні кордони з Румунією і Молдовою сприяють співпраці у сфері туризму.
Разом з тим, Буковина за розвитком туристичної сфери суттєво поступається сусіднім областям зі схожими умовами - Івано-Франківській та Львівській, де вже давно діє більш розвинута мережа гірськолижних курортів. Відомо, що Івано-Франківську область у 2010 році відвідали 511397 туристів, Львівську область - 159939, а Чернівецьку область - лише 63976 туристів. [5, с. 56]. Найбільші гірськолижні курорти на Буковині - «Мигово», «Горбово», «Цецино» у Вижницькому, Герцаївському районах та місті Чернівцях.
Як бачимо, в туристичної індустрії Чернівецької області існують певні проблеми. По-перше, більшість туристичних фірм, а також комплексів і закладів, що будуються і розвиваються в зонах активного відпочинку, неспроможні на проведення належних заходів з безпеки туристів, оскільки в нашій області немає відповідної рятувальної служби.
По-друге, бажає бути кращим готельний сервіс, більшість чернівецьких готелів не обладнані спортивно-оздоровчими комплексами, велика частина приміщень надані в оренду різним приватним фірмами та організаціям, що використовують їх в якості офісів, наші готелі не відповідають сучасним європейським вимогам, а тому мало приваблюють іноземних туристів [1, с. 439]. Згідно статистичних даних, в Чернівецькій області в 2010 році налічувався 31 готель, а в 2009 році ця кількість становила 28 [5, с. 22].
По-третє, ще однією дуже важливою проблемою розвитку туризму в Чернівецькій області є якість транспортного забезпечення краю. Зокрема, стан доріг у області є не на надто високому рівні. Також важливе місце у внутрішньому туризмі посідає залізничний транспорт, а його якість нині бажає бути кращою. Звичайно, такий стан речей не сприятиме збільшенню кількості туристів до Чернівецької області.
По-четверте, суттєвою проблемою є також сезонність потоку туристів і його нерівномірність протягом тижня. Завантаженість обласних готельно-туристичних комплексів збільшується у зимовий період, як правило, в сезон Різдвяних свят. В той же час навантаження на готелі м. Чернівці збільшується у літній період і на вихідні. Решту часу об'єкти туристичної інфраструктури простоюють.
Основною причиною зниження темпів розвитку туризму в регіоні є його орієнтація на традиційний груповий культурно-просвітницький туризм. Світова ж туристична індустрія динамічно розвивається. З'являються нові види туризму, які відповідають сучасним потребам суспільства (діловий, екологічний, екстремальний і навіть ностальгічний). Високими темпами туризм індивідуалізується, при цьому попит на групові тури значно знижується [2, с. 244].
Для покращення розвитку туристичної галузі в Чернівецькій області необхідно вживати конкретних заходів. Зокрема, доцільно замінити застарілий склад автопарку та залізниці, покращити якість доріг та створювати нові автостради, сприяти збільшенню залізничних та авіасполучень Чернівців з іншими містами. Також слід покращувати якість готелів і санаторно-лікувальних закладів. Для того, щоб привабити туристів до відпочинку в області, потрібно, щоб умови та рівень обслуговування в цих установах відповідали міжнародним стандартам.
Таким чином, незважаючи на всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років, туризм став галуззю народного господарства України, яка з року в рік стабільно нарощує обсяги виробництва. Чернівецька область має значний потенціал для розвитку туризму, проте, поки що, на жаль, недостатньо розвинену туристичну інфраструктуру.
Література:
1. Банар В.Ф. Стан та перспективи розвитку туризму на Буковині / В.Ф. Банар, О.О. Пукач // Науковий вісник БДФА. Економічні науки: Зб. наук. праць. - Вип. 2: Економічні науки. - Чернівці, 2008. - С. 438-443.
2. Буднікевич І.М. Принципи побудови маркетингової діяльності туристичних фірм регіону (на прикладі підприємств Чернівецької області) / І.М. Буднікевич, І.Г. Черданцева // Регіональна економіка. - 2009 - №1. - С. 242-250.
3. Кифяк В.Ф. Організаційно-економічні засади створення та функціонування рекреаційно-туристичного кластера на Буковині / В.Ф. Кифяк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №11. - С. 96-101.
4. Курилюк Ю.І. Вплив готельно-ресторанного бізнесу на розвиток туризму в Чернівецькій області / Ю.І. Курилюк // Науковий вісник БДФА. Економічні науки: Зб. наук. праць. - Вип. 2: Економічні науки. - Чернівці, 2009. - С. 275-282.
5. Туризм, відпочинок та санаторно-курортне лікування в області, 2011: стат. збірник / за ред. І.Д. Адреляна; Держкомстат України, Головне управління статистики у Чернівецькій області. - Чернівці, 2010. - 63 с.
e-mail: larysa1@meta.ua
