XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Данькова С.О., Зябченкова Г.В. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Данькова Світлана Олександрівна
Науковий керівник: ст.викл. Зябченкова Г.В.
Київський національний торговельно-економічний університет

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Нерівномірна динаміка ринкових цін на окремі елементи основних засобів призводить до спотвореного уявлення про реальну вартість основних засобів, що вже діють, а отже, до спотвореного визначення суми амортизаційних відрахувань, собівартості товарів або послуг, рентабельності, бази оподаткування. За таких умов особливої актуальності набуває питання оцінки об’єктів основних засобів.
Адекватна оцінка основних засобів сприяє формуванню повної та достовірної облікової інформації щодо вартості основних засобів та обґрунтуванню прийняття управлінських рішень при побудові інвестиційно-інформаційної моделі розвитку підприємства.
У П(С)БО 7 наведено такі види оцінки основних засобів – за первинною, залишковою, справедливою, переоціненою та ліквідаційною вартістю [1].
На сучасному етапі все більшого значення в системі бухгалтерського обліку набуває концепція справедливої вартості.
Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Наведене визначення не дає вичерпної відповіді на те, в якому порядку варто обчислювати справедливу вартість об’єкта основних засобів.
У Національних стандартах оцінки надається наступне визначення ринкової вартості: ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу [2].
Визначення ринкової вартості об’єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.
В методології оцінки для визначення ринкової вартості використовується три методологічні підходи: порівняльний, дохідний та витратний.
Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об’єктами порівняння та об’єктом оцінки. Цей підхід особливо ефективний, якщо існує активний ринок подібних об’єктів обліку і застосовується для визначення справедливої вартості земельних ділянок, будівель і споруд, машин та обладнання, як правило, неспеціалізованого характеру.
При використанні дохідного підходу вартість об’єкта основних засобів визначається величиною очікуваних майбутніх вигод від володіння цим об’єктом. Він застосовується при оцінці спеціалізованих активів, які потенційно можуть генерувати дохід, а ринкові індикатори по аналогічним об’єктам відсутні. За дохідним підходом доцільно оцінювати майнові права інтелектуальної власності.
Витратний підхід – сукупність методів оцінки майна, заснованих на аналізі витрат на заміщення або відтворення об’єкта оцінки в поточних цінах з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення). Витратний підхід доцільно застосовувати для проведення оцінки нерухомого майна, ринок купівлі-продажу або оренди якого є обмеженим, спеціалізованого нерухомого майна, у тому числі нерухомих пам’яток культурної спадщини, споруд, передавальних пристроїв тощо. Його використовують, якщо заcтосування попередніх підходів є неможливим або недоцільним.
Проведене дослідження показує, що оцінка ринкової вартості, розрахованої за допомогою порівняльного підходу є найбільш достовірною і об’єктивною порівняно з оцінкою за іншими підходами. Проте не завжди є можливим використання даного підходу. Якщо відсутні ринкові індикатори справедливої вартості об’єкта основних засобів доцільно застосовувати дохідний або витратний підхід залежно від специфічних характеристик оцінюваних об’єктів.
На сучасному етапі багато підприємств України намагаються вийти на міжнародний ринок через європейські біржі, однією з основних вимог яких є відображення фінансової звітності у відповідності до вимог МСБО, що в свою чергу, вимагає проведення оцінки активів підприємства у відповідності до вимог МСО. Так, в МСБО 16 зазначено, що справедлива вартість земельних ділянок і будівель, як правило, визначається на основі ринкових індикаторів шляхом оцінки, а за їх відсутності через специфічні характеристики основних засобів та якщо подібні активи рідко продаються окремо від підприємства рекомендується оцінювати справедливу вартість виходячи із доходу або амортизованих витрат на заміщення [3]. Сьогодні можна говорити про досить високий професійний рівень вітчизняних оцінщиків, добре обізнаних в питаннях міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які можуть надавати послуги з роз’яснення положень Міжнародних стандартів фінансової звітності і оцінки та виконувати практичну роботу з переоцінки основних засобів.
Отже, вчасна та кваліфікована оцінка основних засобів є однією з основних вимог національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, відповідає інтересам підприємства, є необхідною умовою для цілей встановлення та аналізу реальної фінансової ситуації на підприємстві, визначення майбутніх напрямків розвитку.
Література:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» [Мінфін]: Наказ М-ва фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.
2. Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440.
3. Сивец С.А. Переоценка основных средств предприятий в соответствии с МСФО и МСО // Школа професійного бухгалтера, 2007 – №10 – с.14 - 18
e-mail: svitlana.do@gmail.com


Один комментарий к “Данькова С.О., Зябченкова Г.В. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ”

  1. Володимир:

    Доволі грунтовна доповідь. Думаю Світлана добре орієнтується в темі. Успіхів:)


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>