Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
Данюк Світлана Валентинівна
Житомирський державний університет імені Івана Франка
соціально-психологічний факультет, спеціальність «Соціальна педагогіка»
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗУМІННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ В УМОВАХ ЗОШ МАЙБУТНІМИ ТА ПРАЦЮЮЧИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ПЕДАГОГАМИ
Не дивлячись на те, що ми давно живемо у відносно цивілізованому суспільстві, а також видана величезна кількість робіт по психології, соціології, педагогіці і багатьом іншим наукам, а проблем в середньостатистичній сім'ї не зменшується. Про це свідчить статистика розлучень та різноманітні соціологічні дослідження. Проблеми соціальної роботи з дітьми із неповних сімей, відповідальності батьків і всього нашого суспільства за цих дітей були і завжди будуть одними з головних у соціальній педагогіці.
Неповна сім'я - це група найближчих родичів, що складається з одного з батьків з одним або кількома неповнолітніми дітьми [1].12Неполная семья возникает в силу разных причин: рождения ребенка вне брака, смерти одного из родителей, расторжения брака либо раздельного проживания родителей. Цю проблему досліджують ряд науковців: неповну сім'ю як особливий світ, де існують своєрідні особливості формування індивіда - Максимович О. М., Постовий В. Г.; розробку спеціальної програми соціальної роботи з даною категорією - Гурко Т. А.; специфіку виховання дітей у середовищі неповної сім'ї - Єршова Н. М.; причини утворення і формування названої кризової категорії - Боровікова Н. В., Брутман В. І., Мещерякова З. Ю., Радіонова М. С., Федоренко З. А., Фігдор Г., Шмурак С. Ю. [3].
Наше дослідження проводилось на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка. Було опитано 50 студентів III-V курсів спеціальність «Соціальна педагогіка». Мета нашого дослідження - виявити готовність студентів до проведення соціально-педагогічного супроводу в умовах ЗОШ. У ході дослідження нами отримані такі результати.
На питання, з якими проблемами, на вашу думку, частіше звертаються особи з неповних сімей до соціальних педагогів ЗОШ - 92 % відповіли, що це матеріальні, проблеми виховання, важковиховуваність дитини у неповній сім'ї, а також незнання юридичних документів, що закріплюють батьківські права;
Друге питання, як ви вважаєте, за допомогою чого можна покращити рівень знань майбутніх соціальних педагогів у вузі стосовно соціально-педагогічного супроводу, 64 % зазначили, що за допомогою спецкурсів, 30 % за допомогою тренінгів, 6 % відмітили, що завдяки відеолекторіям.
На питання, чи здійснюється, на вашу думку, соціально-педагогічний супровід у ЗОШ - 82% опитуваних відповіли що здійснюється і 18 % вважають, що соціально-педагогічний супровід не здійснюється. Далі, на питання, як ви вважаєте, відносно якої категорії клієнтів здійснюється соціально-педагогічний супровід у загальноосвітніх навчальних закладах - 86 % відповіли, що це неблагополучні сім'ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, малозабезпечені сім'ї.
На вашу думку, які основні форми і методи роботи мають використовувати соціальні педагоги ЗОШ під час соціально-педагогічного супроводу із неповними сім'ями - 89 % зазначили наступні методи - тренінги, консультації, соціальний патронаж, а щодо форм роботи, то це групові та індивідуальні.
На наступне питання, чи мали ви змогу під час проходження практики працювати із неповними сім'ями - 70 % не мали такої змоги, а 18 % опитуваних відмітили, що вони бажають у майбутньому працювати із даною категорією.
Отже, опитані студенти цілком готові до проведення соціально-педагогічного супроводу в умовах ЗОШ, це помітно з того, що вони знають, які категорії клієнтів потрапляють під соціально-педагогічний супровід, їх проблеми, а також знають які форми і методи застосовувати. Студенти також зацікавлені щоб вдосконалювати свій професійний рівень знань у соціально-педагогічному супроводі за допомогою спецкурсів, тренінгів, відеолекторіїв.
Наступним етапом нашого дослідження було проведення глибинного інтерв'ю. Опитано 10 практикуючих соціальних педагогів. Метою інтерв'ю було: дізнатися чи здійснюють соціальні педагоги соціально-педагогічний супровід з неповною сім'єю в умовах ЗОШ. Було отримано такі результати.
На перше питання, чи здійснювали Ви соціально-педагогічний супровід - 8 соціальних педагогів із 10 зазначили, що вони здійснювали у своїй роботі соціально-педагогічний супровід. Респонденти також відповіли, що вони мали змогу працювати із сім'ями і перед взяттям їх під соціально-педагогічний супровід, тобто складали план систематичних і комплексних заходів. На друге питання, яка категорія клієнтів частіше потрапляє під соціально-педагогічний супровід, кожен із опитуваних відповів, що це неблагополучні сім'ї, сім'ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, сім'ї з антисоціальною поведінкою. Щодо питання, відносно якої категорії клієнтів соціальні педагоги здійснюють соціально-педагогічний супровід - 8 із 10 зазначили, що це малозабезпечені, неповні, опікунські сім'ї, сім'ї, які виховують дитину-інваліда. Отже, на питання, чи застосовували соціальні педагоги соціально-педагогічний супровід із неповною сім'єю - 2 особи із 10 відмітили, що вони працювали із даною категорією в умовах ЗОШ і здійснювали соціально-педагогічний супровід. Що стосується питання, які форми і методи соціальні педагоги застосовують під час соціально-педагогічного супроводу, за рейтингом на перше місце була поставлена - бесіда, друге місце зайняли консультації і третє місце - тренінги, а щодо форм роботи, то це індивідуальні і групові. Щодо питання, на основі якого законодавчого акту опитувані співпрацюють із неповною сім'єю під час соціально-педагогічного супроводу - 7 опитуваних із 10 відмітили, що на основі Конституції України, Цивільного Кодексу України, а 9 із 10 зазначили, що на основі Закону України «Про соціальні послуги» і Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю». Крім того, на питання чи доречний соціально-педагогічний супровід з неповною сім'єю у ЗОШ, то усі одностайно відповіли, що він є доречним, оскільки кількість подібних сімей збільшується.
Отже, у результаті проведеного глибинного інтерв'ю нами було виявлено, що майже усі працюючі соціальні педагоги здійснювали соціально-педагогічний супровід і мають певний досвід, знають, яка категорія клієнтів потрапляє під соціально-педагогічний супровід; вміють складати план систематичних і комплексних заходів і володіють законодавчою базою. Порівнюючи результати дослідження студентів та соціальних педагогів можна зробити висновок, що майбутні спеціалісти цілком готові до проведення соціально-педагогічного супроводу в умовах ЗОШ, вони також відмітили, що застосовували б інноваційні методи роботи, такі як спецкурси, тренінги, відеолекторії. Нажаль, іноді практикуючі соціальні педагоги не розрізняють методів загально-педагогічних і соціально-педагогічних. Отже, майбутні та працюючі соціальні педагоги виявили відносно однакову обізнаність, щодо такої особливої форми взаємодії з клієнтом, як соціально-педагогічний супровід в умовах ЗОШ.
Література:
1 Соціальна педагогіка: категорії та поняття: словник / [автори-укладачі: Н. А. Сейко, С. М. Коляденко]. - Житомир: ЖДУ, 2005. - 55 c.
2. Титаренко В. Я. Cемья и формирование личности / В. Я. Титаренко. - М. : Мысль, 1987. - 351 c.
3. http://psyhologonline.weebly.com/105710.html