XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Демченко І.С. ПРАВОВИЙ НІГІЛІЗМ В УКРАЇНІ. ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ.

Демченко Іван Сергійович

аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України,

юрисконсульт ТОВ «ДОПОМОГА-1»

ПРАВОВИЙ НІГІЛІЗМ В УКРАЇНІ. ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ.

Одним із найбільш небезпечних проявів деформації правової свідомості є правовий нігілізм. Нажаль, дане явище стало частиною нашого повсякденного життя. Навряд зараз когось можна здивувати тим, що звичайні люди укладають кредитні договори на таких умовах, які реально неможливо виконати; одинокі літні люди піддаються впливу та підписують договори за яким позбуваються своєї домівки і залишаючись без засобів для існування, вимушені переїжджати до притулків; тотальним незнанням дорослим населенням, а особливо неповнолітніми правових основ. Правова необізнаність громадян призводить до того, що вони стають жертвами шахраїв та злодіїв.

Безпорадність державних органів у вирішенні соціальних проблем, відсутність єдності у вищих ешелонах влади, популізм та корупція призвели до втрати владними структурами свого авторитету та до поглиблення в суспільстві нігілістичних настроїв.[1]

З теоретичного боку, питання правового нігілізму було об'єктом багатьох спеціальних досліджень. Проте, слід констатувати той факт, що на даний момент в Україні відсутні ґрунтовні монографічні дослідження з даної проблематики. Правовий нігілізм - різновид більш ширшого поняття - соціальний нігілізм. За загальним визначення правовий нігілізм трактують як тип правосвідомості, який заперечує соціальну і особисту цінність права, вважає його недосконалим (найменш досконалим) способом регулювання суспільних відносин. Не рідко нігілізм доходить до руйнівних форм. У своїх крайніх проявах він перекликається з різноманітними анархічними, ліво- та право радикальними проявами, максималізмом, більшовизмом та необільшовизмом, політичним екстремізмом.[2]

Для того щоб подолати правовий нігілізм необхідно розуміти причини його виникнення. На мою думку, причини правового нігілізму можна виокремити за наступними видами:

•1)    Низький рівень правової культури.

Правова культура - система правових цінностей, що відповідає рівню досягнутого суспільством правового прогресу і відображають у правовій формі стан свободи особи, інші найважливіші соціальні цінності.[3] Правова культура - категорія комплексна. Тому до причин виникнення та існування саме правового нігілізму можна віднести певні вади правосвідомості - частина наших співгромадян до сих пір живе ніби у минулому, ностальгуючи по часам СРСР, не встигаючи та не розуміючи нового укладу життя, нових цінностей. Окрім цього причинами низького рівня правової культури, а отже і правового нігілізму є: не сприйняття окремими групами суспільства курсу реформ, невдоволення змінами, проведення акцій протесту, невдоволення та незгода з тими чи іншими політичними рішеннями та акціями, неприязне відношення до державних інститутів і структури влади, її лідерам.

Повною мірою проявились також низький рівень правової культури населення, відсутність у громадян досвіду правового спілкування та конструктивного розв'язання конфліктів.[1] Причинами насамперед низького рівня культури взагалі є зміна системи соціальних орієнтирів та цінностей, духовних та моральних основ суспільства. Замість них утверджуються нові: меркантилізм, культ грошей, легкої наживи, ідеальне витісняється матеріальним, змінюються критерії престижу особистості, її соціальної ролі, визнання.

Підвищення рівня правової культури - це справа не одного року. Вона важка й кропітка та потребує значних зусиль та застосування комплексних заходів як з боку держави, її органів та посадових осіб, органів місцевої влади, так і кожного громадянина. Отож, першим кроком має стати підвищення авторитету державної влади та посадових осіб, високих моральних якостей перших осіб держави, які виступають прикладом для решти населення. Серед керівників вищого рангу не подолане ототожнення владно-авторитарних, вольових методів управління з правовими. В свідомості людей стало поширеним сприйняття права як будь-якого рішення властей, хоча не рідко це рішення є актом свавілля, або проявом підміни законності міркуваннями політичної, ідеологічної чи прагматичної доцільності. По-друге, Важливим кроком і дієвим механізмом стало б прийняття Верховною Радою України нового Закону України «Про культуру», оскільки існуючі «Основи законодавства України про культуру»[4], що були прийняті ще 1992 року не відповідають викликам сьогодення. По-третє, наступним кроком має стати створення та затвердження Кабінетом Міністрів комплексної програми правового виховання населення. До проголошення незалежності України на її території близько 80% суспільних відносин регулювалось союзним законодавством. Тому в Україні, по суті, не було власної правової бази. Зараз Україна інтенсивно напрацьовує власне законодавство, інтегруючись у Європейське співтовариство. Правові ж акти приймаються так швидко, що за ними нелегко стежити навіть фахівцям. Нова Конституція, нові кодекси. Де тут встигнути пересічному громадянинові? Отже, правова освіта - одне з пріоритетних завдань, хоч і надто копітких.

Правове виховання повинно бути зорієнтовано на підвищення рівня знання і розуміння права в цілому та окремих правових норм і інститутів, на формування юридичних навичок, на закріплення позитивного сприйняття права, на виховання почуття справедливості, відповідальності та законності, на підвищення соціально-правової активності населення. Формами, способами організації виховного процесу можуть бути: правовий всеобуч, вдосконалення юридичної освіти, правова пропаганда права засобами масової інформації, застосування методів реклами, правова агітація, розвиток сімейного правового виховання, створення умов для позитивної, цілеспрямованої, свідомої, добровільної, творчої та ініціативної діяльності суб'єктів правового спілкування.  тощо.

Здійснення державно-правової реформи можливі лише за умови високої правової культури громадян, яка є важливим чинником подолання правового нігілізму, екстремізму, радикалізму, популізму та інших негативних явищ суспільного життя.[5]

•2)    Стан законності у суспільстві.

Фактично йде мова як про збільшення рівня злочинності, так і домінування безкарності порушників правових норм. Кожного тижня в Україні реєструється в середньому 300 тяжких та особливо тяжких злочинів, з них більшість вбивств.[6] Але необхідно пам'ятати, що число виявлених злочинів - це тільки їх незначна частина, оскільки значною залишається злочинність латентна.

Способами подолання злочинності має бути вдосконалення системи правоохоронних органів і правозастосовної діяльності, підвищення їх авторитету серед населення. Дане не виключає і підвищення професійної культури працівників правоохоронних органів, оскільки як показують соціологічні дослідження, співробітники органів внутрішніх справ у своїй службовій діяльності керуються переважно "вказівками керівництва", "оперативною обстановкою". Лише менш як половина опитаних (46,9 %) відзначили, що при вирішенні службових справ вони керуються вимогами законів.[7] Тому, важливим є розроблення нової філософсько-правової концепції правоохоронної діяльності яка б відповідала   специфічним реаліям життя в перехідний період від адміністративно-командної до ринкової економіки, від тоталітарної до демократичної суспільно-політичної системи.

Наступним кроком має бути діяльність з підвищення довіри до суддівської системи, підвищення ролі суду. Не надає авторитету судовій владі  переконання значної частини громадян в тому, що будь-яку справу у суді можна вирішити на користь тих, у кого є гроші або впливові знайомі. Прояви корумпованості та хабарництва у судейському корпусі набули такого характеру, що втрачається віра у об'єктивність та неупередженість судового рішення. Неналежна правова захищеність, нерідко - беззахисність особи підриває її віру в закон, в здатність держави захистити людину від протиправних посягань, забезпечити правопорядок у суспільстві.[8]

В масову свідомість впроваджується анти правова залежність: вигідніше ігнорувати вимоги законів - невигідно жити по закону. На рівні суспільної свідомості невиконання норм права не викликає осуду. Наприклад, несплата податків в очах більшості не є злочином тому, що податковий тягар є надмірним і руйнує стимул для зайняття підприємницькою діяльністю. Тому, важлива роль у подоланні правового нігілізму належить вдосконаленню податкової політики і реформуванню податкового законодавства, зокрема, прийняттю Податкового кодексу. Дисципліна і справедливість у сфері оподаткування, прозорість господарчих відносин створювали б умови для розширення виробництва і на цій основі розвитку соціальної сфери, підвищенню ділової активності громадян та їх правової культури.[5] 

Я вважаю, що основним засобом подолання вищезазначених причин правового нігілізму має бути розвиток системи громадських організацій, активне відстоювання особистістю своїх прав, боротьба з будь якими проявами беззаконня і свавілля. Кожна особа повинна усвідомлювати, що по-перше, є громадські організації, Омбудсман, які захистять її від злочинних дій, і по-друге є надійна система державних органів, які захищають кожного, по-третє - за будь-яке правопорушення настане покарання, яке має бути оперативним, своєчасним та незворотнім.   

•3)    Юридично безграмотні та недієві нормативні акти.

Органи влади приймаючи досить непогані за змістом нормативні акти не визначають механізм їх реалізації, або створюють численні прогалини, що призводить до зловживання правом його суб'єктами. Фактично деякі закони не діють доти, доки відповідні міністерства відомості не видають кипу інструкцій та\або наказів до нього.  Аналогія закону та аналогія права через їх застосування непрофесійними, некомпетентними особами - суб'єктами правозастосовної діяльності створює ще більшу плутанину та нівелює правове значення даних інструментів усунення прогалин у праві.

Відповідно до ст.8 Конституції України, вона має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй, норми Конституції є нормами прямої дії. Даний принцип є основоположним у праві. Проте маніпуляції та спроби постійного «вдосконалення» основного закону країни мають негативний ефект, оскільки Конституція України, конституційні закони є тим базисом, стовбуром, навколо якого повинна будуватися система законодавства України. Ігнорування положень основного закону створює усі підстави для існування такого явища як конституційний нігілізм. Чи можна говорити про яку не будь повагу до закону, якщо навіть конституційні норми прямої дії не виконуються, ігноруються, є інструментом політичних махінацій. Проблема конституційного поділу влад і сучасного протистояння владних структур провокує нестабільність і сіє серед населення зневіру в державу, право, закони.

Дані причини правового нігілізму можуть бути подолані наступним: підвищенням правової або іншої спеціальної освіти; обов'язкове детальне проходження кожним новим нормативно-правовим актом ґрунтовної правової експертизи; залучення до законотворчої роботи науковців, визнаних спеціалістів у галузі права; доступ громадськості до законопроектної роботи; підвищення якості виховання та освіти громадян, приведення її до світових стандартів та ідеалів.

Допомогти вирішити проблему якості нормативно-правових актів може прийняття Верховною Радою України Закону «Про нормативно-правові акти», якій би вирішив багато проблем насамперед у методології законотворчості, та маю надію, усунув би значну частину спірних питань у їх правозастосуванні.

Як це не прикро, але правовий нігілізм є таким явищем, яке завжди буде існувати у суспільстві, оскільки викоренити його неможливо. Отож мова йде лише про зменшення його рівня до мінімуму, до такої позначки, коли пересічний громадянин не буде замислюватись над проблемою, що досліджується. Звести правовий нігілізм до мінімуму, погоджуючись з О.Волешенюком [1], можна лише шляхом застосування комплексу заходів: комплекс спеціально-юридичних заходів, спрямованих на формування якісно нової, ефективної правової системи; комплекс загально соціальних заходів, спрямованих на поліпшення об'єктивних умов життя суспільства, на формування нового соціального середовища; комплекс виховних заходів, спрямованих на виправлення деформацій правосвідомості і підвищення рівня правової культури населення.  

Керівництву нашої держави та кожному громадянину потрібно чітко усвідомити, що таке явище як правовий нігілізм є значною перепоною на шляху державно-правових та соціально-економічних реформ. Воно відтерміновує момент досягнення Україною таких реальних явищ, як підвищення економічного благополуччя та рівня життя населення, зменшення безробіття, вступ до Європейського союзу, так і ефемерних явищ, як створення справді правової, демократичної, соціальної висококультурної держави та громадянського суспільства.

Література:

•1. Волошенюк О.В. Правовий нігілізм в пострадянському суспільстві. - автореф.дисер. на здоб.наук.ступ.канд.юр.наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Університет внутрішніх справ, Харків, 2000.

•2. Демидов Л.И. Политический радикализм как источник правового нигилизма // Государство и право. 1992.- № 4.

•3. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. - Львів: «Новий Світ-2000», 2003. - с.528

•4. Закон України «Основи законодавства України про культуру» №2117-ХІІ від 14.02.1992 р. - Голос України від 27.03.1992.

•5. Чернєй В.В. Подолання правового нігілізму - важлива умова розбудови правової держави. - автореф. дисер. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук за спец-тю - 12.00.12 - філософія права. Національна академія внутрішніх справ України.  Київ, 1999.

•6. Тригубенко Г. Боротьба зі злочинністю як засіб подолання правового нігілізму// Право України.-2002.-№ 3.- c.127.

•7. Борщева Е.В. Правосознание как фактор формирования правового государства. Автореферат канд. дис.. - Мн.,2000. - c. 14.

•8.  Тополь Ю.О. Правовий нігілізм: стан, детермінанти та можливі шляхи подолання - Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права -№3, 2004 - с. 26-33

 

e-mail: ivde@meta.ua;

ivdcorundum@gmail.com

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>