XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Демченко О. М. СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ ЯК ОДНА З ВИМОГ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

аспірантка Демченко О.М.

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ ЯК ОДНА З ВИМОГ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

По­ста­но­в­ка про­бле­ми у за­га­ль­но­му ви­гля­ді та її зв'я­зок із ва­ж­ли­ви­ми на­у­ко­ви­ми чи прак­ти­ч­ни­ми за­вдан­ня­ми. Пріоритетним напрямом політики України, визначеним Конституцією, Державною національною програмою "Освіта" (Україна XXI століття), Законами "Про освіту", "Про вищу освіту", Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів, є інтеграція вищої освіти до європейського та світового освітянських просторів, підготовка кваліфікованих,  конкурентноздатних, компетентних, здібних до ефективної роботи на рівні світових стандартів фахівців. Головною метою з огляду на професіональну спрямованість іноземної мови є підготовка фахівця, здатного використовувати іноземну мова як інструмент професійної діяльності й професійного пізнання (Т. Алексєєва, Л. Ананьєва, Л. Гапоненко, І. Куліш, В. Момот, О. Полякова, Л. Романова, Г. Скуратівська та ін.). Особливим завданням за сучасних умов є опанування курсантами морських ВНЗ умінь спілкуватися англійською мовою для проходження співбесід та для успішної роботи на борту судна у складі змішаних чи багатонаціональних екіпажів. Отже, даний напрямок ми можемо вважати на сьогодні одним з найбільш актуальних.

Ана­ліз остан­ніх до­слі­джень і пу­б­лі­ка­цій, ви­ді­лен­ня не­ви­рі­ше­них рані­ше ча­с­тин за­га­ль­ної про­бле­ми. Розвиток студентів засобами іноземної мови вивчали Н. М. Бібік, Є. М. Верещагін, Є. І. Вишневський, Н. Д. Гальськова, Л. Р. Зиндер, І. А. Зімня, Г. В. Колшанський, Н. Ф. Коряковцева, Г. А. Китайгородська, Ю. В. Кузьменко, Є. І. Пасов, С. В. Цимбал, Л. В. Щерба та ін. Основним елементом професійно орієнтованого підходу до вивчення іноземної мови є іншомовна комунікативна компетенція (М. Бовтенко, Н. Гаврилюк, О. Горбуненко, В. Касьянова, І. Клейман, Н. Пустовалова, О. Тарнопольський, К. Джонсон, Т. Хатчінсон, А. Уотерс та ін.). Вузько професійній підготовці моряків присвячені роботи О. М. Гущіна, С. В. Козак, С. В. Ситнік, В. Ф. Кудрявцевої та ін. Однак в їх роботах не розглядається докладно спілкування іноземною мовою як вимога до підготовки фахівців морського транспорту.

В «Національній рамці кваліфікацій» на 9 рівні до комунікації висуваються вимоги вільного компетентного спілкування в діалоговому режимі з широким колом фахівців, зокрема найвищої кваліфікації, в певній галузі професійної діяльності. У міжнародних морських документах, як от конвенція ПДНВ 78/95, наголошується на необхідності наявності у вахтових помічників капітана іншомовної професійної компетентності: "Достатнє знання англійської  мови,  яке  дозволяє  вахтенному помічнику  користуватися  картами  та  іншими  морськими посібниками,  розуміти метеорологічну  інформацію  і  повідомлення щодо  безпеки  суден  та  їх  експлуатації,  а  також  уміння ясно висловлювати свої думки  під  час  зв'язку  з  іншими  суднами  чи берегом, умінні  розуміти  і використовувати Стандартний морський словник IMKO" [2]. Згідно з кваліфікаційними характеристиками володіння іноземною мовою відноситься до однієї із найбільш важливих вимог до майбутніх фахівців морської галузі. Отже, метою статті є дослідження спілкування іноземною мовою як однієї з вимог до підготовки фахівців морського транспорту.

Ви­клад ос­но­в­но­го ма­те­рі­а­лу до­слі­джен­ня. Якщо роботи 60-80-х років XX ст. орієнтовані на підготовку спеціаліста, який працює з друкованими джерелами, присвячені в основному лексичному й граматичному аспектам мови спеціальності (І. Берман, З. Бурова, В. Бухбіндер) і навчанню читання за фахом (А. Вейзе, Т. Дридзе, З. Кличнікова, О. Кузьменко, Г. Рогова, С. Фоломкіна), то розширення міжнародних професійних контактів вимагає від майбутніх фахівців володіння уміннями усного професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою. Англійську мову ми застосовуємо в особистій (життя, родинні стосунки та індивідуальні соціальні види діяльності), освітній (пов'язана з навчально-тренувальним процесом, в якому суб'єкт бере участь), публічній (суб'єкт діє як член певної соціальної спільноти, залучається до соціальних видів взаємодії), професійній (суб'єкт виконує свої посадові чи професійні обов'язки) сферах спілкування [1, с. 45]. На думку T. Hutchinson и A. Waters, в основі англійської мови для спеціальних цілей (English for Specific Purposes або ESP) відповідь на питання, для чого необхідне вивчення іноземної мови конкретному студенту [5]. До абсолютних характеристик відносять: 1) відповідає певним потребам тих, що вивчають мову; 2)  за своїм змістом відноситься до конкретної дисципліни, роду занять або діяльності, в ній застосовуються переважні методи навчання та види діяльності, властиві певній професії; 3) орієнтується на мову, характерну для такої діяльності в синтаксичному, лексичному, дискурсивному або семантичному планах, а також на аналіз власне дискурсу, фокусується на мові (граматиці, лексиці, регістрі), навичках і уміннях, дискурсі і жанрах, властивих певній діяльності [4, 7]. Змінні характеристики: 1) може обмежуватися лише тими навичками, які передбачається освоювати (тільки читання або лист); 2) навчання може йти поза якоїсь заздалегідь визначеної методики [7]; 3) пов'язана або будується з урахуванням конкретної дисципліни чи спеціальності; 4) в різних навчальних ситуаціях можливе застосування методів навчання, що відрізняються від таких, що використовуються при навчанні загальновживаної англійської мови; 5) швидше за все призначена для вивчення дорослими категоріями студентів, або в професійних ВНЗ, або в ситуаціях професійного спілкування; 6) розрахована на студентів з гарним знанням мови; 7) у більшості випадків курси ESP допускають наявність базових знань системи мови, але, крім того, можуть застосовуватися і серед тих, хто тільки розпочинає вивчення іноземної мови [4].

На нашу думку найбільш прийнятною є класифікація P. Robinson: професійно орієнтована англійська мова (ESP), для навчальних/академічних цілей (English for Academic Purposes) і для професійних цілей (English for Occupational Purposes) [6]. Випускник морського вузу повинен компетентно застосовувати морську англійську мову при виконанні службових обов'язків, для забезпечення безпеки судна, екіпажу і навколишнього середовища. За аналогією назвемо морську англійську мову English for Marine Purposes (EMP). Фахівці в області EMP (A. Glover, E. Johnson, D. Kalogjera, B. Pritchard, P. Strevens, P. Trenkner, F. Weeks), вважають, що з лінгвістичної точки зору, вона являє певний різновид професійно орієнтованої англійської мови, спеціально відібраної і затвердженої морським товариством і настійно рекомендованої для використання морякам, для досягнення ефективної комунікації на борту судна в повсякденному житті, при спілкуванні між судами і з береговими станціями. На думку C. Cole, B. Pritchard, P. Trenkner це свого роду комплекс реалізацій англійської мови, який: а) відноситься до певного морського оточення/фону (в процесі судноводіння, при вирішенні ситуацій небезпечного зближення суден, запитах про швартування або відшвартування судна і т. п.); б) використовується в певному контексті/ ситуаціях (на борту судна, в порту; на березі в доці і т. д.); в) припускає участь представників певних суднових/берегових мовних співтовариств; г) використовується в ситуаціях, пов'язаних з різними обставинами роботи в морі; коли на успішність комунікації впливають різні фактори (при отриманні/відправці радіотелефонних повідомлень, усній взаємодії в рульовій рубці і т. д.); д) використовується та формується за певних соціолінгвістичних обставин (специфічна взаємодія між тим, хто слухає, і мовцем при забезпеченні радіотелефонних переговорів, яка часто здійснюється в умовах стресу або навіть паніки) [3].

В нашому дослідженні ми базуємося на визначенні морської англійської мови P. Trenkner, який вважає, що EMP є всі ті засоби англійської мови, які, використовуючись як інструмент забезпечення комунікації міжнародного морського співтовариства, забезпечують безпеку судноводіння і сприяють всебічному розвитку морської галузі [8]. Звідси й необхідність досконалого оволодіння певною професійною термінологією, отримання різнопланових фахових знань курсантами морського ВНЗ. Іноземна мова має сприяти посиленню конкурентоздатності, озброїти основами продуктивного мислення, професійно спрямованими знаннями на рівні компетентного володіння, психологічно підготувати до здійснення ефективної комунікації у майбутньому професійному середовищі.

Ви­сно­в­ки з до­слі­джен­ня і пе­р­с­пе­к­ти­ви по­да­ль­ших роз­ві­док у да­но­му на­пря­м­ку. Дослідження засвідчило, що іноземна мова має значний вплив на формування сучасного фахівця морського транспорту, становлення якого протікає у сфері його особистісного розвитку, міжособистісної комунікації та діяльності. Оскільки іноземна мова на сьогодні є одним із важливих засобів професійного спілкування фахівців морського профілю і практична морська англійська є досить спе­цифічною, подальшої уваги потребує вивчення особливостей викладання іноземної мови у морських ВНЗ.

Література:

•1.     Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.

•2.     Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками, внесеними до 1995 ПДМНВ 78/95 - Режим доступу: http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow_DocumID_33478_DocumIsPrint__Page_2.html

•3.     Cole C., Prithard B. and Trenkner P. Maritime English Instruction - ensuring instructors' Competence. - IBERICA Journal. - 14. - 2007.

•4.     Dudley-Evans T., St John M. Developments in ESP. - Cambridge: Cambridge University Press, 2003.

•5.     Hutchinson T., Waters A. English for Specific Purposes. - Cambridge: Cambridge University Press, 1987.

•6.     Robinson P. ESP today: A Practitioner's Guide. - Hemel Hempstead: Prentice Hall International, 1991.

•7.     Strevens P. ESP after Twenty Years: a Re-appraisal. In Tickoo M. (Ed.) ESP: State of the art. - Singapore: SEAMEO Regional Language Centre, 1988.

•8.     Trenkner P. Maritime English. An attempt at an Imperfect definition. - Dalian: Dalian Maritime University, 2000.

http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow_DocumID_33478_DocumIsPrint__Page_2.html

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>