Дем’янчук М.А. ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІД НАДАННЯ ПОСЛУГ МОБІЛЬНОГО ТА КОМП’ЮТЕРНОГО ЗВ’ЯЗКУ
аспірант, Дем'янчук М.А.
Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова
ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІД НАДАННЯ ПОСЛУГ МОБІЛЬНОГО ТА КОМП'ЮТЕРНОГО ЗВ'ЯЗКУ
Активний обмін інформацією, технічну базу якого забезпечують засоби зв'язку, є однією з важливих умов розвитку інформаційного суспільства. Від умов розвитку та якості зв'язку багато в чому залежить оперативність передачі та отримання інформації, її достовірність, комплексність, повнота, що є необхідністю ефективного функціонування будь-якого підприємства.
Питанням визначення народногосподарської ефективності присвячені праці Горелік М.А. [1], в яких вирішені такі важливі задачі як кількісне визначення соціально-економічної ефективності електрозв'язку (міжміського, місцевого, сільського), телеграфного та поштового зв'язку. Дані дослідження проводились наприкінці ХХ століття, коли розповсюдження мобільного та комп'ютерного зв'язку було мінімальним, а в деяких областях України (особливо сільський місцевості) зазначені послуги зовсім не надавались. Тому в цих дослідженнях не було визначено соціально-економічного ефекту від надання послуг мобільного та комп'ютерного зв'язку. Тому метою даної роботи є усунення відзначеного недоліку.
В економічній літературі [1] виділяються такі поняття, як "ефект" (економічний результат виробництва) та "ефективність" (відношення ефекту до витрат виробництва). Ефективність характеризує причинно-наслідковий зв'язок між суспільними потребами, попитом та пропозицією, суспільною користю результатів виробництва та суспільно необхідними витратами праці.
У самому загальному виді ефективність виробництва відображає результативність виробничих процесів, співвідношення між результатами, які досягненні у процесі виробництва (ефектом), та витратами живої й упредметненої праці чи ресурсами [1].
Звідси видно принципову різницю між ефектом та ефективністю. Ефект - це абсолютний результат виробництва. Ефективність - це відносна величина, яка відображає досягнення максимального ефекту при мінімальних витратах, чи заданого ефекту при мінімальних витратах [1]. У зв'язку з тим, що основні цілі суспільства пов'язані з орієнтацією на економічні та соціальні результати, існують категорії соціального ефекту та соціально-економічної ефективності.
Послуги зв'язку загального користування створюють не тільки економічний ефект (прибуток), а ще й соціальний ефект, який впливає на розвиток суспільства в цілому та окремих його членів. До категорії соціального ефекту відносять: найбільш повне задоволення потреб в товарах та послугах; всебічний та повний розвиток особи; ріст освітнього та культурного рівнів; поліпшення здоров'я населення; зміна характеру праці; насиченість її творчістю; поліпшення та полегшення умов праці й побуту людей; збільшення вільного часу та інше [1].
Відносно галузі зв'язку, соціальним ефектом від її застосування та розвитку є створення життєвих зручностей, розширення можливостей спілкування, найбільш повне задоволення потреб населення та народного господарства у послугах зв'язку, підвищення інформованості суспільства та його комунікабельності, зріст вільного часу тощо. Соціальні результати не завжди можуть бути приведені до економічних результатів, кількісно виражені у вартісних показниках, хоча вони часто впливають на економічний ефект, породжуючи моральні та матеріальні стимули до праці, що веде до росту її продуктивності [1].
Економічні та соціальні результати у їх єдності та взаємозв'язку находять відображення в категорії соціально-економічної ефективності. Так соціально-економічний ефект від впровадження у виробництво нової техніки полягає в полегшенні (соціальний ефект) та збереженні праці, а також у рості продуктивності (економічний ефект) [1].
Зв'язок має велике соціальне значення, оскільки його основною задачею є задоволення зростаючих потреб населення та суспільства в цілому в передачі та отриманні інформації, підвищенню культурного та освітнього рівня людей тощо. Основний ефект, який отримує населення від розвитку, поліпшення якості та підвищення доступності послуг зв'язку, а також нових додаткових видів обслуговування, які можуть бути оцінені кількісно, виявляється в економії часу та збільшенні фонду вільного часу [1].
Розглянемо більш детально специфіку соціально-економічної ефективності мобільного та комп'ютерного зв'язку. В загальному комплексі засобів зв'язку провідну роль відіграють саме ці напрямки надання послуг. На долю послуг мобільного зв'язку доводиться 61,53% доходів галузі зв'язку у 2010 році, а на долю комп'ютерного - 7,27%, що на 16,75% та 2,85% більше ніж у 2004 році відповідно [2].
Сфери мобільного та комп'ютерного зв'язку дуже швидко розвиваються та найбільш ефективні з точки зору використання виробничих ресурсів. Стрімкий розвиток даних сфер обумовлений перш за все тим, що у сучасному суспільстві високоякісний та безперебійний зв'язок є необхідною умовою вдосконалення системи управління об'єктами господарювання, впровадження досягнень науково-технічного прогресу та підвищення ефективності виробництва, створення життєвого комфорту та можливостей для гармонічного розвитку особистості. Зростання ролі галузей мобільного та комп'ютерного зв'язку у вирішенні відзначених проблем перш за все обумовлено інноваційним розвитком країни та різних галузей народного господарства.
Для мобільного зв'язку характерно споживання послуг всіма прошарками населення та бізнес-структур. На населення приходиться лише 31,6% у 2010 році; послуг же комп'ютерного зв'язку на населення припадає 53,7%, про що свідчать статистичні дані [2]. У 2002 році ці показники відповідно дорівнювали 46,04% та 8,52%. Споживання послуг населенням знизилась на 31%, а споживання послуг комп'ютерного зв'язку збільшилась більш ніж у 6 разів. Така динаміка розвитку мобільного зв'язку обумовлена розповсюдженням мобільного зв'язку як у сфері матеріального виробництва, так і невиробничій сфері. Відзначена динаміка послуг комп'ютерного зв'язку пояснюється більш швидким розповсюдженням персональних домашніх комп'ютерів, які приєднані до всесвітньої мережі Інтернет, ніж у суспільному виробництві. Таке масове використання комп'ютерного зв'язку підвищило доступність для населення даних послуг, забезпечило якісне та ефективне використання.
Сфери мобільного та комп'ютерного зв'язку, так само як і підгалузь електрозв'язку, є двостороннім видом зв'язку, оскільки вони також забезпечують оперативне вирішення питань, які виникають на виробництві і в особистому житті, які потребують спілкування з абонентом, що знаходиться на значній відстані.
Використання сфер мобільного та комп'ютерного зв'язку в особистому житті дуже зручне та вже стало необхідністю, тому що існує можливість спілкування з іншими абонентами за більш низькими тарифами, ніж за допомогою міжміського та міжнародного зв'язку.
Ефект від застосування засобів мобільного та комп'ютерного зв'язку проявляється в першу чергу в економії часу споживачів цих послуг у порівнянні з більшістю інших способів передачі інформації, так як споживач не витрачає час на оформлення інформації, її доставку на підприємства зв'язку. Також на рівні передачі інформації іншими шляхами послуги мобільного та комп'ютерного зв'язку значно дешевші.
Мобільний та комп'ютерний зв'язок створює та розширяє можливості спілкування, а оскільки спілкування - потреба інтелекту, що також сприяє всебічному розвитку особистості. Використання цих сфер населенням сприяє створенню комфорту та в певній мірі змінює образ життя людей. Все це робить мобільний та комп'ютерний зв'язок для населення більш привабливим та переважним у порівнянні з поштою, телеграфом та електрозв'язком.
Головним ефектом мобільного та комп'ютерного зв'язку як засобу, який скорочує час та простір, проявляється при особистому споживанні в збільшенні фонду вільного часу населення, який з урахуванням економічної (грошової) оцінки неробочого часу може бути еквівалентним економії грошових коштів суспільства в результаті застосування й подальшого розвитку цих сфер.
У зв'язку з тим, що ефект від споживання послуг мобільного та комп'ютерного зв'язку у різних сферах економіки різний, тому ефективність потрібно розраховувати за трьома напрямами: матеріальне виробництво, невиробнича сфера та населення.
До результуючих показників ефективності розвитку мобільного (комп'ютерного) зв'язку, які надають інтегральну оцінку, відносяться:
•- загальний економічний ефект від використання засобів мобільного (комп'ютерного) зв'язку в сфері матеріального виробництва, невиробничій сфері чи населенням (тис. грн.);
•- чистий економічний ефект з урахуванням доходів, які поступають в бюджет від реалізації послуг зв'язку населенню (тис. грн.);
•- коефіцієнти економічної ефективності, які визначаються величиною економічного ефекту;
•- економія витрат на виробництво, приріст продукції, приріст національного доходу в розрахунку на одиницю капітальних витрат на розвиток мобільного (комп'ютерного) зв'язку (тис. грн.);
•- економія часу населення в розрахунку на одиницю капітальних витрат на розвиток мобільного (комп'ютерного) зв'язку (години).
Наприкінці слід відмітити, що існуючий недостатній рівень розвитку комп'ютерного зв'язку не дозволяють у повній мірі реалізувати той потенціальний соціально-економічний ефект, яким він володіє. Соціально-економічний ефект від послуг мобільного та комп'ютерного зв'язку споріднений до ефекту від послуг електрозв'язку. Однак соціально-економічний ефект від послуг мобільного та комп'ютерного зв'язку набагато більший, ніж від послуг електрозв'язку, оскільки люди можуть більш оперативно вирішувати термінові задачі, тим самим збільшуючи фонд вільного часу.
Література:
1. Горелик, М.А. Электросвязь и ее народнохозяйственнаяэ ффективность / Горелик М.А., Голубичцая Е.А., Родичева Н.В. и др.; Под ред. М.А. Горелик. - М.: Радио и связь, 1993. - 168 с.: ил.
2. Офіційний сайт державного комітету статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua/
e-mail: merynew@yandex.ru
