XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дем’янова Ю. О., Пархоменко В. В. МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА

Дем'янова Ю. О.,

канд. філол. наук, викладач-методист КВНЗ «ЗПК» ЗОР,

Пархоменко В. В.,

студентка 2 курсу, КВНЗ «ЗПК» ЗОР

МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА

Реалії сучасного життя, динамічні зміни в соціумі та освіті висувають  усе більші вимоги до професійної компетентності педагога, його особистості.

Сучасний викладач - це професіонал, який орієнтується в наукових досягненнях, в інноваціях психолого-педагогічної науки, володіє різними технологіями навчання, виховання і розвитку студентів, здатний  до  саморозвитку,  самовдосконалення,  самомоделювання  та самопроектування в різних сферах життєдіяльності, в тому числі в професійній [1,  с. 4].

Сучасний викладач, відповідно, має:

•-         об'єктивно оцінювати свої можливості як педагога нової формації, знати свої слабкі та сильні професійні якості,

•-         володіти загальною культурою інтелектуальної діяльності, культурою поведінки, спілкування, зокрема педагогічного;

•-         орієнтуватися в сучасних інтеграційних процесах, у тенденціях розвитку світового освітнього простору[3, с.12].

Критерієм  професійної  компетентності  викладача  є  суспільне значення  результатів  його праці,  його  авторитет  у  педагогічній сфері.

Дослідженню  теоретичних  та методичних  засад  формування  професійної  майстерності  та професійної компетентності викладача вищого навчального закладу присвячено чимало досліджень (І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало,         С.О. Сисоєва, І.П. Смирнов,  С.Я. Батишев, С.У. Гончаренко,   М.І. Махмутов та ін.). У їх основу покладені  ідеї  педагогічної  акмеології,  що  передбачають  наявність потенціалу  самопроектування професійного (життєвого)  шляху  особистості.

 Модель  професійної   компетентності   педагога формується  на  основі  єдності  його  теоретичної  і  практичної готовності  до  педагогічної  діяльності. Теоретична  потребує  аналітичних,  прогностичних,  проективних,

рефлексивних  умінь.  Практична -  організаторських (мобілізаційних, інформаційних,  розвивальних,  орієнтаційних)  та  комунікативних (перцептивних,  педагогічного  спілкування,  педагогічної  техніки).  Професійна компетентність педагога також трактується як розвиток професійно значущих якостей,  що  змінюються  та  стають  мобільними,  оперативними,  адаптованими [2, с. 60-61].

До ключових характеристик професійної компетентності сучасного викладача ми пропонуємо ввести поняття «акмеологічна компетентність».

Під акмеологічною компетентністю ми розуміємо готовність і здатність фахівця до професійного зростання. Основними акмеологічними механізмами досягнення акме (тобто верхівки) в різних сферах життєдіяльності є саморозвиток, самовдосконалення, самоосвіту, самоконтроль. Саме самоосвіта в систематична робота в напрямку підвищення  професійної компетентності є одним з найважливіших складників професіограми сучасного викладача.

Пропонуємо таку схему формування акмеологічної компетентності:

•-         навчання на курсах підвищення кваліфикації;

•-         творча співпраця в  складі МО, творчих групах, педлабораторіях,  проведення майстер-класів, предметних декад;

•-         участь у роботі педради, ЦК, семінарах-практикумах, конференціях, конкурсах;

•-         методична і наукова робота, навчання в магістратурі, аспірантурі;

•-         керівництво науково-дослідницькою роботою студентів;

•-         опанування сучасних методик, технологій навчання;

•-         створення творчої, науково-методичної продукції;

•-         експериментальна робота;

•-         удосконалення рефлексивної компетенції;

•-         підвищення рівня володіння управлінськими технологіями;

•-         узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду;

•-         моніторинг професійного зростання викладачів (рейтингове оцінювання, методична картка, професійне портфоліо);

•-         творчий звіт;

•-         атестація;

•-         самоосвіта.

Отже, на  сучасному  етапі  розвитку  вітчизняної  освіти  виконання соціального замовлення суспільства і підвищення якості освітніх послуг можливе лише творчим високопрофесійним педагогом, здатним до самовдосконалення й саморозвитку. Вищий  професіоналізм  і  творча  майстерність  фахівців  - це один  з  найважливіших  людських  ресурсів.

Система підвищення рівня фахової компетентності становить цілісний  організм  взаємопов'язаних  між  собою  елементів,  відкриту,  динамічну структуру,  зміст і організація  якої  зумовлена вимогами до особистості і професіоналізму сучасного викладача.

Література:

1. Акмеологія  з  основами  психології  кар'єри:  навч.  посіб./  уклад. О.М. Гавалешко, В.В. Пасніченко, Т.А. Кривко. - Чернівці: Рута, 2004. - 84 с.

2. Барабанова З.П. Развитие акмеологической культуры педагогов как условие освоения личностно-ориентированного взаимодействия [Электронный ресурс] / З.П.  Барабанова. -  Режим  доступу:  http://www.intellectinvest.org.ua

3. Волобуєва Т.  Рольові вектори сучасного педагога//Управління освітою. -  №11. - 2011. - С. 12-16.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>