XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

д.е.н. проф. – Прутська О.О., Данилюк О.О. УДОСКОНАЛЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

д.е.н. проф. - Прутська О.О., Данилюк О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

УДОСКОНАЛЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Однією з найсуттєвіших і водночас складних проблем у процесі розвитку ринкових відносин в Україні є вдосконалення бюджетного процесу у державі, адже саме ефективне використання фінансових ресурсів бюджету держави свідчить про рівень її економічного та соціального розвитку. Особливу роль у бюджетному процесі відіграє казначейська система виконання Державного бюджету України, адже саме на базі звітності органів Державного казначейства можна зробити висновок про досягнення чи недосягнення Україною економічного і соціального прогресу, розробити нові форми та методи для досягнення кращих результатів у майбутньому.

В останній час назріла необхідність пошуку нових та удосконалення існуючих напрямів розвитку казначейської системи виконання Державного бюджету України.

Дослідженню проблеми виконання Державного бюджету України органами Державного казначейства присвячені наукові праці відомих вчених С.О. Булгакової, П.Г. Петрашка, В.І. Стояна, С.І. Юрія, О.О. Чечуліної, О.Д. Василика, С.Я. Кондратюка, К.В. Павлюка, Р.Т. Макуцького та інших. Однак необхідно й надалі продовжувати дослідження казначейського обслуговування Державного бюджету України для підвищення ефективності його роботи в  умовах розвитку ринкової економіки.

Метою статті є розроблення пропозицій щодо вдосконалення системи казначейського виконання Державного бюджету України.

Розвиток казначейської системи виконання Державного бюджету України відбувався високими темпами і нині склалася ситуація, яка не дає змоги повною мірою й ефективно використовувати сучасну казначейську систему виконання бюджетів. Це пов'язано з тим, що повноваження органів казначейства, встановлені у період їхнього створення, змінились у зв'язку з новими соціально-економічними умовами. Нормативно-правове забезпечення  організації казначейства відстає від темпів, якими розвивається ця структура. Подальший розвиток казначейства зумовлює необхідність внесення відповідних змін до законодавства.

Назріло питання проведення функціональної перебудови казначейства. По-перше, структуру слід чітко привести у відповідність з виконуваними функціями. По-друге, повноваження та функції кожного структурного підрозділу мають бути чітко регламентовані у такий спосіб, щоб діяльність підрозділу не була у прямій залежності від особистості виконавця і не залежала від плинності кадрів. Ситуація має бути такою, аби кожний підрозділ і його працівник міг володіти методологічними засадами своєї діяльності, завершеним комплектом нормативних документів для виконання своїх функцій за допомогою прикладного програмного забезпечення [3].

Стратегія розвитку державного органу влади, яким є Державне казначейство України, має відповідати меті його створення й політичній та економічній ситуації в країні. Тому подальший розвиток послуг системи Державного казначейства України треба пов'язувати із удосконаленням наявних та створення нових механізмів у таких напрямках, як:

•1)                зосередження та централізація фінансових ресурсів держави в системі органів Державного казначейства України;

•2)                посилення контролю з боку держави за своєчасним і повним надходженням фінансових ресурсів до відповідних бюджетів та їх ефективним використанням;

•3)                приведення законодавчих актів у відповідність до діяльності Державного казначейства України та його органів [1].

Державне казначейство України виступило ініціатором внесення змін до бюджетного законодавства. Зокрема, внесення змін до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та інших законодавчо-нормативних актів щодо встановлення: по-перше, можливості здійснення заходів фінансового контролю на стадії укладання угод розпорядниками бюджетних коштів шляхом казначейського посвідчення правочинів, що передбачають використання бюджетних коштів; по-друге, чітких норм щодо відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за діяльність їхніх підвідомчих установ і пов'язаних з цим розрахунків.

Крім того, на сьогодні також потребує врегулювання питання розмежування відповідальності органів Державного казначейства й органів місцевого самоврядування, а також посилення відповідальності останніх. У зв'язку з цим Державним казначейством України було розроблено та направлено на розгляд проект Закону України  "Про розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами Державного казначейства в процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів" [4].

В роботі ДКУ широко застосовуються інформаційні технології, які спрощують та прискорюють численні процедурні моменти в процесі казначейського виконання держбюджету. Під час обслуговування останнього реалізуються наступні інформаційні процеси: опрацювання, обмін,  накопичення та управління даними, а також формування звітів. У випадку запровадження моделі йдеться про складання програми на основі АС "Казна", котра стосуватиметься кожного із згаданих процесів, оскільки виникає необхідність обчислення в кінці кожного операційного дня загальної суми зареєстрованих фінансових зобов'язань, що підлягають погашенню на наступний день, а також суми акумульованих за день доходів та порівняння цих даних. Наступним етапом є прийняття рішення щодо перерахування надлишково акумульованих доходів або, навпаки, залучення додаткових коштів з кореспондентського рахунку ЄКР для даного управління даними. Інформація про прийняте рішення надсилається на центральний рівень, в ДКУ. Пропонується також вести аналітичний та синтетичний облік проведених операцій та надання звітних даних розпорядникам вищого рівня про зареєстровані та погашені фінансові зобов'язання підвідомчим їм установам [2].

На даний момент в системі Державного казначейства для обслуговування бюджетів діє програмний продукт - автоматизована система "Казна", що дає можливість спостерігати за рухом грошових коштів бюджетних установ. Одним із пріоритетних завдань, які стоять перед розробниками даного програмного продукту, є спрощення та уніфікація звітності з виконання бюджетів за доходами та видатками.

Удосконалення казначейського виконання бюджетів передбачає удосконалення функціонування АС "Казна", запровадження промислового продукту - ERP, системи, яка має стати інструментом накопичення, систематизації будь-якої фінансової звітності, консолідації звітних даних, аналітичного опрацювання масиву облікової інформації стосовно виконання бюджетів, що сприятиме досягненню таких результатів:

•1)                підвищенню оперативності і повноти обміну інформацією із зовнішніми системами з органами державної влади й управління, банківською системою, фінансовими, податковими, митними органами;

•2)                підвищенню оперативності і повноти даних про доходи й видатки бюджетів;

•3)                підвищенню достовірності даних з обліку бюджетних коштів й ефективного контролю за їх отриманням і використанням;

•4)                стандартизації інформаційної бази для забезпечення уніфікованої обробки фінансової інформації як єдиної і взаємопов'язаної системи;

•5)                підвищенню оперативності обробки інформації, що надходить на різні рівні фінансової системи;

•6)                скороченню паперового документообігу і обсягів неавтоматизованої праці при обробці інформації й одночасному збільшенню загального обсягу оброблюваної інформації, її повноти та достовірності [3].

Удосконалення єдиної автоматизованої інформаційної системи дасть змогу на підставі чітко визначених обсягів реальних потреб проводити оптимізацію бюджетних потоків, зробити процес виконання бюджету достовірним і прозорим. Водночас фінансові інститути держави будуть позбавлені необхідності постійно звіряти свої звітні дані одне з одним, виявляти причини і характер можливих розбіжностей, зможуть використовувати єдині стандарти й правила ведення документообігу і вихідної інформації. Створення єдиних телекомунікаційних мереж дасть можливість здійснювати комплексний моніторинг й економічну діагностику бюджетної системи держави, ефективно вирішувати завдання, що стоять перед Державним казначейством України [5].

Вкрай важливим у процесі казначейського виконання бюджетів є питання удосконалення управління бюджетними коштами. Нині відсутні ефективні механізми управління фінансовими ресурсами у процесі поточного касового виконання державного бюджету. Це призводить до необхідності здійснення нераціональних запозичень для покриття касових розривів, що виникають, і втрат від невикористання тимчасово вільних державних фінансових ресурсів. Тобто йдеться як про реальні збитки так і про потенційну вигоду у процесі виконання Державного бюджету [3].

Для поліпшення результатів оперативного управління коштами Державного бюджету треба: подальша концентрація ресурсів на Єдиному казначейському рахунку; поліпшення якості прогнозування фінансових ресурсів на конкретний період на підставі даних обліку зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також касових доходів бюджету від інших учасників системи; посилення та розширення методів контролю за кошторисними доходами й видатками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; завершення впровадження повнофункціонального єдиного програмного забезпечення та створення інформаційно-обчислювальної системи [1].

Важливим напрямком удосконалення казначейської системи виконання бюджету, як і бюджетного процесу в цілому, є удосконалення бухгалтерського обліку виконання бюджету, що ґрунтується на методі нарахування замість касового методу; створення інтегрованої системи рахунків, які об'єднують рахунки бухгалтерського обліку в бюджетних установах і бюджетну класифікацію; об'єднання бухгалтерського обліку виконання бюджету і обліку в бюджетних установах.

Нині органи Державного казначейства України залучені лише до процесу виконання бюджету і не беруть участі у інших етапах бюджетного процесу. Зважаючи на те, що органи ДКУ володіють широкою інформацією з усього спектра показників виконання державного бюджету, детально аналізують дані про виконання бюджету, доцільно було б передбачити участь казначейства, поряд з іншими виконавчими органами, на етапах планування доходів і видатків бюджету, прогнозування й оцінки ефективності державних цільових програм, фінансового аудиту [3].

Отже, до найважливіших стратегічних завдань розвитку вітчизняної казначейської системи слід віднести вдосконалення функціонування її нормативно-законодавчої бази, розмежування відповідальності органів Державного казначейства й органів місцевого самоврядування, удосконалення автоматизованої системи АС "Казна" та запровадження промислового продукту ERP, що в комплексі сприятиме удосконаленню управління бюджетними коштами.   

Література:

•1.                 Кондратюк С.Я. Послуги Державного казначейства: сутність і тенденції розвитку // Фінанси України. - 2005. - №1. - с.16-24.

•2.                 Макуцький Р.Т. Особливості реформування процедури казначейського обслуговування Держбюджету // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №1(55). - с.38-47.

•3.                 Павлюк К.В. Розвиток казначейської системи виконання Державного бюджету // Фінанси України. - 2006. - №2. - с.78-90.

•4.                 Чечуліна О.О. Повноваження Державного казначейства України при виконанні Державного бюджету // Вісник КНТЕУ. - 2007. - №3. - с.53-59.

•5.                 Якимов О. Вдосконалення механізму казначейського обслуговування Державних бюджетів // Казна. - 2006. - №7-8. - с. 13-14. 

e-mail: o_Len4ik@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>