Подпишитесь на рассылки о научных публикациях
д.е.н., проф. Прутська О.О., магістрант Овчарук О.С.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ
Мале підприємництво - один із провідних секторів ринкової економіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, стимулює розвиток конкуренції, примушує більші компанії поліпшувати ефективність виробництва і впроваджувати нові технології, створює нові робочі місця, підвищує добробут та якість життя населення [1].
Проблеми фінансування та розвитку малого бізнесу в Україні досліджувалися у працях вітчизняних вчених 3. Варналія, Л. Вороніної, Я. Жаліла, К. Ляпіної, Д. Ляпіна, Ю. Клочка, О. Кужель та ін. Водночас не всі аспекти багатогранної проблеми з'ясовані та отримали належне обґрунтування.
Тому метою даної статті є дослідження проблем державної фінансової підтримки малого бізнесу в Україні, а також шляхів їх вирішення. Для цього потрібно вирішити такі завдання:
•· визначити проблеми державного фінансування малого бізнесу;
•· розробити рекомендації щодо їх вирішення.
На сьогодні основними факторами, що перешкоджають розвитку малого підприємництва в Україні, є:
1. Відсутність чітко сформульованої (кодифікованої) системи нормативно-правових актів державної політики в сфері підтримки малого підприємництва.
2. Збільшення адміністративних бар'єрів у сфері малого підприємництва (недосконалі процедури реєстрації, ліцензування, сертифікації, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо),
3. Відсутність реальних і діючих механізмів фінансово-кредитної підтримки суб'єктів малого підприємництва.
4. Надмірний податковий тиск і обтяжна система звітності.
5. Непевність підприємців у стабільності умов ведення бізнесу.
6. Надмірне втручання органів державної влади в діяльність малих підприємців.
Досвід початківців і підприємців, що вже діють, показав, що 75 % їх на перше місце серед інших проблем ставлять дефіцит фінансів. Власних капіталів у більшості немає, банківські кредити даються на 2-3 місяці з високою процентною ставкою, а інших доступних джерел фінансової підтримки малого бізнесу в Україні не існує. Приватні добродійні фонди відсутні, союзи і асоціації підприємців не мають в своєму розпорядженні засобів для кредитування малого бізнесу. Відомі лише чотири потенційно доступних джерела виділення фінансів: Український фонд підтримки підприємництва; Державний інноваційний фонд; місцеві органи влади, які виділяють кошти безробітним для організації свого бізнесу; кошти місцевих органів влади, які надходять з відрахувань вартості приватизованих об'єктів [4].
Отже, інтенсивний розвиток малого підприємництва не може відбуватися без втручання держави. Держава, як інституційна основа розвитку національної економіки та суспільства, повинна брати активну участь у формуванні політики сприяння розвиткові підприємницьких структур, використовуючи для цього економічні важелі та механізми. Крім того, держава має взяти на себе основний тягар у вирішенні трьох завдань: зміцненні інституту приватної власності, захисті національного капіталу і стимулюванні підприємництва. Таким чином, підтримка розвитку малого підприємництва, зокрема фінансово-кредитна, має бути одним із стратегічних напрямів розвитку національної економіки.
Програма сприяння розвитку малого підприємництва, затверджена Законом України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21 грудня 2000 р. №2157-111, передбачає напрями активізації фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва, зокрема такі:
• формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва і кредитно-гарантійних установ;
• розробку і впровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва;
• створення і підтримку фінансових інститутів, які працюють на розвиток малого підприємництва.
Однак більшість намірів так і залишається деклараціями. Наприклад, питання про формування і впровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва так і не отримало подальшого розвитку. З іншого боку, навіть за умови, що всі пропозиції були б втілені в життя, навряд чи вони дали б очікуваний позитивний ефект, оскільки на практиці перевага віддається адміністративним інструментам регулювання. Натомість, використання ринкових механізмів та інститутів розширило б можливості підприємців самостійно вирішувати власні фінансові проблеми, що, у свою чергу, дало б стабільний позитивний ефект для економіки на довгострокову перспективу. Через це подальший розвиток малого підприємництва та ефективне виконання його функцій потребує суттєвих змін у забезпеченні доступу до фінансових ресурсів, зокрема кредитних, з огляду на значну нестачу його власних коштів [2].
Для кращого уявлення про сучасний стан державної підтримки малого бізнесу в Україні розглянемо розмір видатків на його фінансування. Так, у 2006 р. розмір таких видатків складав 0,9 млн. грн. У 2007 та 2008 рр. завдяки обласним програмам підтримки ці видатки збільшились до 25,6 млн. грн. та 31,4 млн. грн. відповідно. А у 2009 та 2010 рр. відбувся значний спад цієї суми до 0,08 млн. грн. та 0,07 млн. грн. відповідно, що є негативним явищем [5].
Наведені дані свідчать про те, що слід збільшити обсяги державного фінансування заходів з розвитку підприємництва у малих містах України (шляхом передбачення відповідних заходів та обсягів їх фінансування у Національній програмі підтримки підприємництва та закріплення відповідних сум у Державному бюджеті України), а також активізувати діяльність органів державної влади всіх рівнів щодо пошуку джерел фінансування стратегії коштами міжнародної технічної допомоги. Також терміново потрібно удосконалювати систему державної фінансової підтримки малого бізнесу. Основними її завданнями повинні стати: формування сприятливого підприємницького середовища за рахунок належного цільового державного фінансування, фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, а також спрямування на ці заходи ресурсів міжнародної технічної допомоги [3].
Враховуючи обмеженість ресурсів органів місцевого самоврядування, підтримка малого підприємництва на регіональному рівні повинна мати селективний характер. Тобто фінансова допомога має направлятись в конкретні малі міста, які володіють належним економічним потенціалом, мають розроблені проекти, які сприятимуть розвитку підприємницької ініціативи. Такий підхід дозволить ефективно використати обмежені ресурси регіону та вирівняти за рівнем розвитку підприємництва малі міста і райони, які володіють належним економічним потенціалом, що в подальшому слугуватиме стабілізації в межах регіону процесу, розвитку малого підприємництва.
Література:
•1. Азьмук Н. Проблеми розвитку малого підприємництва в Україні / Н. Азьмук // Вісник КНТЕУ. - 2008. - №6. - С. 37-45.
•2. Варналій З. Мікрокредитування як чинник розвитку малого підприємництва / З. Варналій // Вісник КНТЕУ. - 2007. - №4. - С.24-32.
•3. Васильців, Т. Г. Стратегія розвитку малого бізнесу в малих містах, визначення першочергових завдань в цій сфері / Т. Г. Васильців, О. І. Іляш // Економіка & держава. - 2008. - №6. - С.28-31.
•4. Федоренко, С. В. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні / С. В. Федоренко // Економіка & держава. - 2008. - №5. - С.4-5.
•5. http://www.ukrstat.gov.ua/ - офіційний сайт Державного комітету статистики України.
e-mail: smilegirl_elenka@mail.ru