д.е.н., проф. Прутська О.О., магістрант Овчарук О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

Мале підприємництво - один із провідних секторів ринкової еко­номіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, стимулює розвиток конкуренції, примушує більші компанії поліп­шувати ефективність виробництва і впроваджувати нові технології, створює нові робочі місця, підвищує добробут та якість життя насе­лення [1].

Проблеми фінансування та розвитку малого бізнесу в Україні досліджувалися у працях вітчизняних вчених 3. Варналія, Л. Вороніної, Я. Жаліла, К. Ляпіної, Д. Ляпіна, Ю. Клочка, О. Кужель та ін. Водночас не всі аспекти багатогранної проблеми з'ясовані та отримали належне обґрунтування.

Тому метою даної статті є дослідження проблем державної фінансової підтримки малого бізнесу в Україні, а також шляхів їх вирішення. Для цього потрібно вирішити такі завдання:

•·     визначити проблеми державного фінансування малого бізнесу;

•·     розробити рекомендації щодо їх вирішення.

На сьогодні основними факторами, що перешкоджають розвит­ку малого підприємництва в Україні, є:

1. Відсутність чітко сформульованої (кодифікованої) системи нормативно-правових актів державної політики в сфері підтримки малого підприємництва.

2. Збільшення адміністративних бар'єрів у сфері малого підприємництва (недосконалі процедури реєстрації, ліцензування, сертифікації, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо),

3. Відсутність реальних і діючих механізмів фінансово-кредитної підтримки суб'єктів малого підприємництва.

4. Надмірний податковий тиск і обтяжна система звітності.

5. Непевність підприємців у ста­більності умов ведення бізнесу.

6. Надмірне втручання органів дер­жавної влади в діяльність малих підприємців.

Досвід початківців і підприємців, що вже діють, показав, що 75 % їх на перше місце серед інших про­блем ставлять дефіцит фінансів. Власних капіталів у більшості немає, банківські кре­дити даються на 2-3 місяці з високою процентною ставкою, а інших доступних джерел фінансової підтримки малого бізнесу в Україні не існує. Приватні доб­родійні фонди відсутні, союзи і асоціації підприємців не мають в своєму розпоряд­женні засобів для кредитування малого бізнесу. Відомі лише чотири потенційно доступних джерела виділення фінансів: Український фонд підтримки під­приємництва; Державний інноваційний фонд; місцеві органи влади, які виділя­ють кошти безробітним для організації свого бізнесу; кошти місцевих органів влади, які надходять з відрахувань вартості приватизованих об'єктів [4].

Отже, інтенсивний розвиток малого підприємництва не може відбу­ватися без втручання держави. Держава, як інституційна основа роз­витку національної економіки та суспільства, повинна брати активну участь у формуванні політики сприяння розвиткові підприємницьких структур, використовуючи для цього економічні важелі та механізми. Крім того, держава має взяти на себе основний тягар у вирішенні трьох завдань: зміцненні інституту приватної власності, захисті національ­ного капіталу і стимулюванні підприємництва. Таким чином, підтрим­ка розвитку малого підприємництва, зокрема фінансово-кредитна, має бути одним із стратегічних напрямів розвитку національної економіки.

Програма сприяння розвитку малого підприємництва, затвер­джена Законом України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21 грудня 2000 р. №2157-111, передбачає напрями активізації фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва, зокрема такі:

• формування мережі регіональних фондів підтримки підпри­ємництва і кредитно-гарантійних установ;

• розробку і впровадження ефективних кредитно-гарантійних меха­нізмів мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва;

• створення і підтримку фінансових інститутів, які працюють на розвиток малого підприємництва.

Однак більшість намірів так і залишається деклараціями. Наприк­лад, питання про формування і впровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб'єктів малого підпри­ємництва так і не отримало подальшого розвитку. З іншого боку, навіть за умови, що всі пропозиції були б втілені в життя, навряд чи вони дали б очікуваний позитивний ефект, оскільки на практиці пере­вага віддається адміністративним інструментам регулювання. Нато­мість, використання ринкових механізмів та інститутів розширило б можливості підприємців самостійно вирішувати власні фінансові проблеми, що, у свою чергу, дало б стабільний позитивний ефект для економіки на довгострокову перспективу. Через це подальший роз­виток малого підприємництва та ефективне виконання його функцій потребує суттєвих змін у забезпеченні доступу до фінансових ресурсів, зокрема кредитних, з огляду на значну нестачу його власних коштів [2].

Для кращого уявлення про сучасний стан державної підтримки малого бізнесу в Україні розглянемо розмір видатків на його фінансування. Так, у 2006 р. розмір таких видатків складав 0,9 млн. грн. У 2007 та 2008 рр. завдяки обласним програмам підтримки ці видатки збільшились до 25,6 млн. грн. та 31,4 млн. грн. відповідно. А у 2009 та 2010 рр. відбувся значний спад цієї суми до 0,08 млн. грн. та 0,07 млн. грн. відповідно, що є негативним явищем [5].

Наведені дані свідчать про те, що слід збільшити обсяги державного фінансування заходів з розвитку підприємництва у малих містах Украї­ни (шляхом передбачення відповідних заходів та обсягів їх фінансування у Національній програмі підтримки підприємництва та закріплення відповідних сум у Державному бюджеті України), а також активізувати діяльність органів державної влади всіх рівнів щодо пошуку джерел фінансування стратегії коштами міжнародної технічної допомоги. Також терміново потрібно удосконалювати систему державної фінансової підтримки малого бізнесу. Основними її завданнями повинні стати: формування сприятливого підприємницького середовища за рахунок належного цільового державного фінансування, фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, а також спрямування на ці заходи ресурсів міжнародної технічної допомоги [3].

Враховую­чи обмеженість ресурсів органів місце­вого самоврядування, підтримка мало­го підприємництва на регіональному рівні повинна мати селективний харак­тер. Тобто фінансова допомога має на­правлятись в конкретні малі міста, які володіють належним економічним по­тенціалом, мають розроблені проекти, які сприятимуть розвитку підприєм­ницької ініціативи. Такий підхід дозво­лить ефективно використати обмежені ресурси регіону та вирівняти за рівнем розвитку підприємництва малі міста і райони, які володіють належним еко­номічним потенціалом, що в подальшо­му слугуватиме стабілізації в межах ре­гіону процесу, розвитку малого підприємництва.

Література:

•1.   Азьмук Н. Проблеми розвитку малого підприємництва в Україні / Н. Азьмук // Вісник КНТЕУ. - 2008. - №6. - С. 37-45.

•2.   Варналій З. Мікрокредитування як чинник розвитку малого підприємництва / З. Варналій // Вісник КНТЕУ. - 2007. - №4. - С.24-32.

•3.   Васильців, Т. Г. Стратегія розвитку малого бізнесу в малих містах, визначення першочергових завдань в цій сфері / Т. Г. Васильців, О. І. Іляш // Економіка & держава. - 2008. - №6. - С.28-31.

•4.   Федоренко, С. В.  Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні / С. В. Федоренко // Економіка & держава. - 2008. - №5. - С.4-5.

•5.   http://www.ukrstat.gov.ua/ - офіційний сайт Державного комітету статистики України.

e-mail: smilegirl_elenka@mail.ru