XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

д.е.н. Прутська О.О., Плотнікова І.В. СОЦІАЛЬНІ ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

д.е.н. Прутська О.О., Плотнікова І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СОЦІАЛЬНІ ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

На сьогодні найбільшу питому вагу в бюджетах демократичних країн мають видатки на соціальні потреби, що свідчить про виняткову роль соціаль­ної функції держави. Соціальний сектор як збірне поняття включає в себе політику та програми в таких сферах, як зайнятість і безробіття, підтримання достатнього життєвого рівня населення, охорона здоров'я, освіта й навчання. Соціальні видатки посідають чільне місце в структурі видатків держави.

В Україні діяльність держави в соціальній сфері має надзвичайно важливе значення для життя суспільства. Це зумовлено як різким падінням доходів переважної більшості населення при переході до ринкової економіки, так і традиційною орієнтацією громадян на одержання соціальних послуг саме від держави. Особливо гострим стає питання забезпечення соціальних стандартів життя населення в умовах загострення світової економічної кризи.

Все це робить обрану тему надзвичайно актуальною. Дослідження ролі держави у трансформаційній еконо­міці й обґрунтування зростання ролі бюджету в забезпеченні й регулюванні соціально-економічних процесів здійснено в монографії К.В.Павлюка [1]. Особливості формування і використання бюджетних ресурсів для забезпечення економічного зростання висвітлює Л.М.Шаблиста. Бюджетну полі­тику в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України, зокрема зв'язок пріоритетів бюджетної політики і економічного зростання в Україні та соціальну спрямованість бюджетної політики, розглядали такі автори, як М.Я.Азаров, Ф.О.Ярошенко, В.М.Геєць, Е.М.Лібанова та ін. Проблеми фінансування видатків на розвиток людського капіталу в Україні досліджували у своїх працях відомі вітчизняні вчені, серед них В.Л.Андрущенко, Д.В.Полозенко, С.В.Льовочкін, В.М.Федосов, С.І.Юрій та інші. Однак динамічний розвиток суспільних відносин потребує пошуку нових підходів до вирішення нагальних питань розвитку цих видатків

Мета статті - обґрунтування шляхів удосконалення форм і методів фінансування видатків бюджету на соціальні потреби і на розвиток людського капіталу.

Головною метою соціальної політики в Україні на сучасному етапі є призупинення спаду життєвого рівня населення та зменшення тягаря кризи для найменш захищених верств населення.

Видатки на соціальний захист постійно зростають і становлять значну частину видатків бюджетів країн - членів ЄС. У 1999 р. загальні витрати становили понад 27,5% ВВП ЄС тобто, в середньому 5800 євро на одну особу. Порівняння з Україною не на її користь. В Україні частка видатків зведеного бюджету України на соціальний захист і соціальне забезпечення становили  максимум 9% ВВП у 2005 р., а у 2007 р. їх частка скоротилася до 6,8% ВВП.

Витрати на соціальний захист і соціальне забезпечення в Україні постійно зростають. Особливо високими темпами ці витрати почали зростати, починаючи  з 2005 р. В цьому році витрати на соціальний захист подвоїлися (з19310,5 млн.грн. у 2004 р. до 39940,2 млн.грн. у 2005 р.) У порівнянні з 2002 р. ці витрати зросли майже втричі - з 12643,9 до 48517,3 млн.грн. [2].

Динаміка витрат на освіту в Україні за останні шість років позитивна. Вони збільшились з 12269 млн.грн. у 2002 р. до 44333,6 млн.грн.у 2007 р., тобто в 3,5 раза [2].

Фінансування виконання наукових і науково-технічних робіт в Україні здій­снюється за рахунок як бюджетних, так і позабюджетних коштів. У загальному обсязі фінансування науки переважають небюджетні джерела, частка яких була найвищою у 1998 році - 72,2%, а потім почала зменшуватися: у 1999 - 69%, у 2000 - 70%, у 2001 - 69,1%, у 2002 - 71,9%, у 2003 - 70,2%, у 2004 році - 65,9%

Питома вага обсягу фінансування науки за рахунок коштів державного бюдже­ту у ВВП становила: у 1996 році - 0,47%, у 1997 - 0,5 %, у 1998 - 0,38%, у 1999 - 0,34%, у 2002 - 0,32%, у 2003 - 0,40%, у 2004 році - 0,42%. Тому слід кардинально поліпшити фінансування науки, збільшити бюджетні видатки протягом найближчих трьох років до 2% від ВВП, а в подальшому - до 3% від ВВП; поліпшити залучення позабюджетних асигнувань через застосування системи стимулювання, зокрема через податкові преференції, а також механізмів регіональної підтримки науково-технічної діяльності. Першочергової державної підтрим­ки потребує фундаментальна наука.

Витрати зведеного бюджету України на духовний та фізичний розвиток є незначними, хоча й демонструють позитивну динаміку постійного зростання. Так, протягом 2002-2007 років ця стаття витрат збільшилась з 1417,9 млн. грн. до 5687,8 млн.грн., тобто майже в чотири рази.

В перспективі абсолютний розмір витрат на духовний і фізичний розвиток повинен зростати, так само як і питома вага цих витрат у загальному обсязі соціальних видатків бюджету. Адже в кінцевому підсумку саме людина, її добробут, духовний і фізичний розвиток мають бути в центрі уваги держави та її органів.

Проведене дослідження показало, що назріла необхідність прийняти Соціальний кодекс, який має закріпити принципи функціонування соціальної системи України, механізм впро­вадження соціальних програм, контроль за дотриманням соціального законодавства.

В умовах кризи і обмеженості фінансових ресурсів основний наголос повинен бути зроблений на забезпеченні адресного характеру соціальних виплат. Допомога повинна бути зосереджена на вразливих верствах населення (пенсіонери, багатодітні родини, сироти).

Вразливі групи населення повинні мати підтримку через програми державної допомоги. Інші цільові програми мають бути тимчасово скорочені з огляду на обмеженість ресурсів.

Соціальне забезпечення в нашій дер­жаві має відповідати вимогам Європейського кодексу соціального забезпечення, який містить мінімальні стандарти захисту, які держави мають надавати у зв'язку з дев'ятьма традиційними соціальними ризиками: хворобою, безробіттям, старістю, трудовим каліцтвом, професійною хворобою, материнством, інвалідністю, втратою годувальника, утриманням дітей.

Практика засвідчує, що кошторисний порядок планування і фінансування установ та організацій невиробничої сфери погребує вдосконалення. Це зумовлено насамперед тим, що розшири­лися джерела фінансування і частка бюджету в ньому знижується.

На нашу думку, всі установи соціальної сфери на всіх рів­нях управління мають складати фінансовий баланс за формою балансу доходів і витрат. Основою для його складання мають бути показники економічного та соціального розвитку установ та системи в цілому.

У методичному плані за основу має бути взято підхід, за яким усі види діяльності установ і міністерств слід розглядати при плануванні в тісному зв'язку з метою повного обліку всіх джерел фінансування та збалансованого забезпечення фінансо­вими ресурсами всіх видів діяльності.

Доцільно у складі показників розвитку організацій та установ соціальної сфери розробляти фінансовий план, що складається з п'яти розділів:

•1.                 Джерела формування та надходження коштів.

•2.                 Приріст активів установи, організації.

•3.                 Повернення залучених коштів.

•4.                 Витрати за категоріями видатків.

•5.                 Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Використання державних видатків з бюджету як засобу забезпечення стабільних процесів соціодинаміки передбачає, перш за все, сприяння досягненню ці­лей соціально-економічного зростання, що дозволить сформувати необхідні передумови для забезпечення достатнього життєвого рівня населення (у тому числі й шляхом регулювання оплати праці в бюджетній сфері); подолання диспропорцій у доходах населення та регіональних диспропорцій - в умовах його життєдіяль­ності; захисту соціально вразливих верств населення через систему соціальної до­помоги; покращення демографічної ситуації шляхом бюджетної підтримки таких напрямів соціальної політики, як розвиток сімейно-шлюбних та соціально-демографічних відносин, розвиток державної системи охорони здоров'я; формування та динамічного розвитку середнього класу як основи соціальної стабільності сус­пільства; захисту довкілля з метою збереження необхідних параметрів зовнішньо­го середовища життєдіяльності людини.

Література:

•1.     Павлюк К. В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України: Монографія. - К.: НДФІ, 2006. - 584 с. -Бібліогр.: 554-580.

•2.     Статистичний щорічник України за 2007 рік. - К. Вид-во «Консультант», 2008. - 571 с.


Один комментарий к “д.е.н. Прутська О.О., Плотнікова І.В. СОЦІАЛЬНІ ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ”

  1. Євгенія:

    Дякую за цікаве дослідження! Я працюю безпосередньо у сфері контролю за видатками місцевих бюджетів. Ваша стаття дійсно доволі свіжа і цікава.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>