XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

д.е.н., Прутська О.О., Побережник К.В. СИСТЕМА МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ В УКРАЇНІ ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ

д.е.н., проф. Прутська О. О., Побережник К. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СИСТЕМА МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ В УКРАЇНІ ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Сьогодні Україна знаходиться на стадії трансформації національної економіки. Відбувається  демократизація суспільного життя, що спричиняє перенесення досить значного обсягу витрат, що здійснюються державою, на рівень адміністративно - територіальних одиниць.

Місцеві бюджети являються вирішальним фактором розвитку регіону і є фінансовою базою органів місцевого самоврядування. Самостійність та незалежність органів місцевого самоврядування є однією з досить важливих передумов розвитку демократичної держави. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.

У сучасних умовах модель відносин "регіони-центр" в Україні відповідає всім ознакам централізованої моделі. Органи місцевого самоврядування досі не мають ні чітко визначених обов'язків, ні достатньої фінансової бази. Місцеві органи влади займаються переважно виконанням делегованих державою повноважень, а не питаннями місцевого значення. Фінансування місцевих бюджетів через систему міжбюджетних трансфертів не спонукає їх до збільшення надходжень від власних та закріплених вихідних джерел.

Питання формування доходів місцевих бюджетів, в тому числі міжбюджетних трансфертів посідають значне місце у наукових дослідженнях багатьох вчених. Викликають інтерес роботи визнаних провідних зарубіжних вчених-економістів: П.Самуельсона, Дж. М. Кейнса та інших. Ключові аспекти управління місцевими фінансами України, проблеми формування міжбюджетних трансфертів розглядаються у працях О.Д.Василика, О.П. Кириленка, В.І.Кравченка, І.О.Луніної, К.В.Павлюка та інших. Однак, питання формування між бюджетних трансфертів потребує і подальшого дослідження.

Згідно з Бюджетним кодексом України, міжбюджетні трансферти - це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основне завдання трансфертів полягає у вирішенні проблем незбалансованості, що виникають внаслідок невідповідності між відповідальністю за видатками та податкоспроможністю. Джерелами виплат міжбюджетних трансфертів здебільшого є відрахування частини надходжень від одного або кількох податків або щорічні асигнування з відповідного бюджету, що в наш час є найпоширенішим і не дає змоги надавати трансферти на розвиток економіки. [1]

В Україні система міжбюджетних трансфертів є недосконалою та потребує подальших змін. Наприклад, нелогічним є те, що трансферти отримують абсолютно всі регіони, у той час як теоретичною метою трансфертів є підтримка лише тих регіонів, які цього потребують. Великі обсяги трансфертів в Україні свідчать про недостатні власні доходи місцевих бюджетів. На сьогодні переважна більшість адміністративно-територіальних одиниць, які формують бюджети базового рівня, неспроможні самостійно забезпечувати навіть мінімальні соціальні потреби своїх жителів. Основним і практично єдиним джерелом забезпечення жителів таких населених пунктів соціальними послугами є кошти бюджетів вищого рівня, які надходять у вигляді трансфертів. Значна залежність місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету - суттєвий недолік міжбюджетних відносин, тому є необхідним чітке законодавче визначення сталих та реальних джерел наповнення місцевих бюджетів власними фінансовими ресурсами. Політика розширення власної дохідної бази на місцях обумовить загальне зниження рівня трансфертів, оскільки самодостатні регіони зможуть обходитися без централізованої підтримки, натомість отримуватимуть її лише ті, хто дійсно цього потребує. [5]

У даний час міжбюджетні трансферти у більшості випадків спрямовуються на покриття дефіциту доходів для виконання власних і делегованих функцій місцевих органів влади та самоврядування, що в основному надаються у вигляді дотацій вирівнювання. Трансфертна політика, яка спрямована на виконання інвестиційних проектів є досить несуттєвою, трансферти, які надаються місцевим бюджетам в даний час не спрямовані на забезпечення економічного розвитку регіонів.

Вирішити дану проблему можливо за допомогою створення фондів фінансової підтримки регіонів, які мали б інвестиційно-відтворювальне спрямування, мінімізації вилучення коштів у регіонів-донорів для їх спрямування на фінансування технічного переоснащення галузей економіки регіону, що мають стратегічне значення, приділення більшої уваги цільовим інвестиційним субвенціям замість системи дотаційної підтримки. [2]

Також одним із напрямів вдосконалення функціонування системи міжбюджетних трансфертів є запровадження прямих розрахунків за міжбюджетними трансфертами між державним бюджетом та бюджетами територіальних громад всіх рівнів. Проте запровадженню даних розрахунків має передувати проведення реформи адміністративно-територіального устрою країни та оптимізація функціонування казначейської системи. Цілісна концепція реформування міжбюджетних відносин в Україні повинна будуватися на системі економічних принципів і критеріїв розподілу функціональних повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. [4]

Ефективність функціонування системи міжбюджетних трансфертів прямо пов'язана із ступенем досконалості та рівнем сформованості нормативної бази, що регулює питання міжбюджетних трансфертів. А в Україні нормативна база надання бюджетних трансфертів практично відсутня. Сьогодні в нашій країні основними законами, які регулюють питання міжбюджетних трансфертів, є Бюджетний кодекс України та Закон України „Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об'єднань". Дана нормативна база не дає змоги врегулювати порядок розподілу та використання між бюджетних трансфертів. Саме тому потенційною необхідністю є формування законодавчої бази з питань формування та механізму розподілу міжбюджетних трансфертів.  

Одним із факторів забезпечення ефективного використання міжбюджетних трансфертів має стати планування бюджету на коротко-, середньо- і довгострокову перспективу на трьох рівнях - загальнодержавному, галузевому і регіональному. Перспективне планування дасть змогу визначити конкретні заходи, націлені на розв'язання проблем соціально-економічного розвитку нашої держави та конкретних регіонів. [3]

Таким чином, бюджетне забезпечення регіонів можливе за допомогою формування законодавчої бази, яка регулюватиме розподіл та надання міжбюджетних трансфертів; запровадження прямих розрахунків за міжбюджетними трансфертами; створення Фонду фінансової підтримки бюджетів з метою інвестиційного розвитку регіонів; планування бюджету на коротко-, середньо- і довгострокову перспективу.

 

Література:


1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.

2. Салямон-Міхєєва К.Д., Особливості місцевих бюджетів в умовах де центра-лізації бюджетної системи України//Економіка і держава, 2008.-№6. - С.24-27

3.  Мацюра, С. І. Трансферти в системі міжбюджетних відносин / С. І. Мацюра // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №5. - С. 223-229.

4. Радіонов, Ю. Про використання міжбюджетних трансфертів / Ю. Радіонов // Економіка України. - 2010. - №9. - С. 50-59.

5. Філатова, Т. Взаємні розрахунки між державним та місцевими бюджетами в частині міжбюджетних трансфертів у 2010 році / Т. Філатова // Казна України. - 2010. - №5. - С. 21-23.

 

e-mail: katrini_2006@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>