XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Денисенко Ю.М. УКРАЇНОЗНАВЧІ НАДБАННЯ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Аспірантка  Денисенко Юлія Миколаївна

Харківська Державна Академія Культури

УКРАЇНОЗНАВЧІ НАДБАННЯ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Загальна чисельність  населення України складає приблизно 45 мільйонів осіб, а поза межа держави проживає понад 10 мільйонів людей - ці люди становлять українську діаспору. Термін «українська діаспора» охоплює усіх українців, які опинилися за межами історичної батьківщини незалежно з якої причини [5].

Головною функцією українських громад у діаспорі було збереження політичних та культурних надбань, народних традицій не радянської України [4]. Саме для цієї місії українською діаспорою була створена велика кількість образотворчих та наукових закладів. Одним із важливих центрів науково-дослідної діяльності була Прага, де з 1921 р. діє Український вільний університет. Українські наукові інститути працюють у Варшаві та Берліні. Після Другої світової війни 1945 р. в Аугзберзі (Німеччина) засновано Українську вільну академію наук. У Мюнхені відновлює діяльність Український вільний університет та Наукове товариство імені Т. Шевченка. В США з 1970 р. діє Гарвардський український дослідний інститут, а у Канаді - Інститут українських студій, у Римі - Український католицький університет та багато ін [1].

Вчені української діаспори вели плідну наукову діяльність, брали участь у наукових організаціях, проводили конференції, творчо співробітничали з закордонними вченими, відстоювали значимість української науки та культури у світі.

Повної і широкої історії української культури ще не написано, хоча вже наявно чимало монографій з окремих ділянок української культури, кілька загальних оглядів. В цьому питанні дуже плідно попрацювала українська діаспора. Першу спробу загально оглянути українську культуру дав І. Огієнко «Українська культура» (Лейпциг, 1923 р.). Великим досягненням  став курс лекцій Українського технічно-господарського  Інституту за редакцією Д. Антоновича «Українська культура» (Регенсбург-Берхтесгаден, 1947 р.). Більшу частину статей написав сам  редактор, а співробітниками були В. Біднов, Д. Дорошенко, О. Лотоцький, С. Наріжний,  Д. Чижевський і А. Яковлів. Український Науковий Інститут у Берліні видав у 1944 р. курс лекцій Івана Мірчука під назвою «Die ukrainische Kultur in ihrem geschichtlichen Werden. Aus den Vorlesungen im Ukrainischen Wissenschaftlichen Institut in Berlin» (Мюнхен, 1948 р.). Цінною є збірка статей за редакцією В. Залозецького «Das geistige Leben der Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart»  (1930 р., у серії «Deutschtum und Ausland»). Окрім статей В. Залозецького в даному виданні опубліковані статті Д. Антоновича, Л. Білецького, Д. Дорошенка, З. Кузелі, І. Мірчука.

Короткі огляди української культури дали М. Антонович у потсдамській серії «Handbuch  der Kulturgeschichtе» за редакцією Г. Кіндерманна («Kultur der Ostslaven, Ukrainer, Weißruthenen, Russen» у томі  «Kultur der slavischen Völker» 1939 р.) та І. Мірчук у виданій ним енциклопедії українознавства «Handbuch  der Ukraine» (Лейпциг, 1941р.).

Праці вчених української діаспори щодо визначення рис українського народу наступні: Д. Чижевський «Головні риси  українського світогляду в українській культурі» (Подеброди, 1940 р.),  І. Ярема «Українська духовність в культурно-історичних виявах» (1935 р.), П. Феденко «Вплив історії на український народний характер» (Прага, 1942 р.), І. Мірчук «Світогляд українського народу» (Прага, 1942  р.) та німецькомовні праці цього дослідника української духовності «Die slavische Philosophie in ihren Grundzügen und Hauptproblemen» (Кенігсберг, 1936 р.), та «Die geistigen Merkmale des ukrainischen Volkes. Handbuch  der Ukraine» (Лейпціг, 1941 р.) [2].

І. Мірчук у 1949 р. видав англійською мовою збірку наукових статей про Україну.  Видання «Енциклопедії Українознавства» за редакцією В. Кубійовича та З. Кузелі з оглядом  сфери української культури та мистецтва. В цій енциклопедії зроблений детальний аналіз та систематизація великого масиву фактів української культури. Значну увагу народній культурі приділив Є. Онацький в «Українській малій енциклопедії» (Буенос-Айрес, 1957-1964 р.). У 1954 р. Є. Маланюк видає у Нью-Йорку «Нарис історії нашої культури» - ця праця не має наукової специфіки та в ній є доречні спостереження і думки. У Едмонтоні видано «Нарис з історії української культури» (1984 р.) - це видання мало довідковий та популяризаторський характер. У 1985 р. Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка у серії «Бібліотека українознавства» опублікувало дослідження Мирослава Семчишина  під назвою «Тисяча років української культури (історичний огляд культурного процесу)». Зазначену роботу рахують вчені помірковано об'єктивною та  повною серед існуючих досліджень стосовно проблем української культури [3]. Українська діаспора та вчені української діаспори зробили чимало для розпрацювання проблем української культури, вони підтримували своїми працями вітчизняних науковців, а також знайомили світову громадськість з набутками українського народу.

Література:

•1.    Горський В. С. Історія української філософії / В. С. Горський, К. В. Кислюк. - К.: Либідь, 2004. - 480 с.

•2.    Енциклопедія українознавства в двох томах / Під ред. проф. д-ра Володимира Кубійовича і проф. д-ра З. Кузелі. - Т1. - Мюнхен: Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1949. - 1230 с.

•3.    Історія культури давнього населення України  / [ Козак Д. Н., Орлов Р. С., Смирнов С. В., Отрощенко В. В.; ред. Толочко П. П. ].  - К.: Наукова думка, 2001. -  (Серія «Історія української культури» ) -  Т 1. -  2001. - 1134 с.

•4.    Лисяк-Рудницький І. Історичні есе : у 2 т. / Іван Лисяк-Рудницький ; пер. с англ. У. Гавришків, Я. Грицак. - К. : Основа, 1994. - Т 2. - 1994. - 420 с.

•5.    Субтельний О. Історія української культури / О. Субтельний. - Київ.: Либідь, 1991. - 500 с.

  

e-mail:Аvilla20@rambler.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>