XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дідус Ю.С., Сітко А.В. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РЕЧЕНЬ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТА ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

студентка Дідус Юлія Сергіївна

Національний авіаційний університет, м. Київ

Науковий керівник Сітко А. В.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РЕЧЕНЬ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТА ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Закономірності співвідношення граматичних форм і конструкцій мов оригіналу та перекладу найяскравіше виявляються саме у зіставленні текстів різних функціональних стилів, зокрема науково-технічної та художньої літератури. Переклади граматичних форм та конструкцій у зіставленні з їхніми оригіналами дають багатий матеріал для теоретичних узагальнень щодо прийомів відтворення засобами цільової мови граматичних явищ у перекладі науково-технічної та художньої прози.

Оскільки науково-технічний та художній переклад як типи перекладу ґрунтуються на однакових по суті засадах, у них використовується здебільшого однаковий арсенал прийомів та способів перекладу, який по-різному, з погляду частотності, використовується під час відтворення текстів науково-технічної та художньої літератури. 

Розбіжності в наборі прийомів перекладу окремих граматичних явищ у текстах англомовної науково-технічної та художньої літератури виявляються здебільшого в різній частотності використання прийомів перекладу, а також у використанні певних прийомів окремо в науково-технічній та художній прозі, що зумовлено лексико-граматичними характеристиками текстів та функціональними настановами порівнюваних стилів [4; 18].

Спільними для обох видів перекладу є такі українські відповідники англійських синтетичних форм наказового способу дієслова-присудка: 1) форма першої особи множини наказового способу (із значною різницею в 38,7% на користь науково-технічного перекладу); 2) форма другої особи множини наказового способу (більше в художньому перекладі); 3) індивідуально-авторське рішення (частіше в перекладі художніх текстів). Українську форму другої особи однини наказового способу доцільно вживати в перекладі художніх творів, а форму першої особи множини майбутнього часу - в перекладі науково-технічних текстів [1; 78]. Художньому перекладу властиве вживання форми другої особи майбутнього часу, форми другої особи множини теперішнього часу дійсного способу, форми умовного способу дієслова та форми наказового способу з інтимізуючою часткою -но. Для відтворення форм наказового способу англійського дієслова в науково-технічних текстах використовується сполучення "слід" + неозначена форма дієслова" та неозначено-особова форма дієслова на -ся. Перекладачі художніх творів, за неможливості вживання традиційних прийомів перекладу, використовують засоби лексичної компенсації та вдаються до прагматичних трансформацій [3; 57].

Інверсію додатка в англійському реченні можна відтворювати в аналогічній початковій позиції, що частіше спостерігається в перекладі науково-технічної прози, у решті випадків інвертований додаток звичайно переноситься в позицію після присудка. Інверсія предикатива складного номінативного присудка передається в українському перекладі із збереженням порядку слів оригіналу (більше на 32,4% у науково-технічному перекладі), [1: 73] а зі змінами в порядку слів - більше (на 23,3%) у художньому перекладі. Індивідуальні зміни структури речення властиві переважно художньому перекладу [5; 9].

Найуживанішими засобами передачі емфатичних конструкцій моделі "It is ... that..." та її різновидів "This is... why...", "It was not until...that..." є лексичні засоби ("саме...(і)", "якраз...(і)", "ось"; "лише", "тільки", що частіше використовуються в науково-технічному перекладі. Спільними для обох видів перекладу є засоби відтворення значень конструкцій за допомогою прислівників "саме...(і)", "якраз...(і)", "ось" (частіші на 40,6% у науково-технічному перекладі), "лише", "тільки" (частіші в художньому перекладі). Інші лексико-граматичні засоби (частки, сполучники, вказівні займенники тощо) властиві художньому перекладу [2; 34].

І в науково-технічному, і в художньому перекладі стилістично нейтральною українською конструкцію можна передавати значення англійської емфатичної конструкції лише тоді, коли це не призводить до перекручення змісту оригінального речення.

Отже, перекладач художніх творів, на відміну від перекладача науково-технічних матеріалів, має враховувати більшу кількість особливостей перекладу, зокрема частішу необхідність використання індивідуально-перекладацьких рішень, при відтворенні в перекладі і раціонально-логічної, і естетично-художньої інформації, що міститься в текстах цього стилю.

Література:

1. Бархударов Л.С. Структура простого предложения современного английского языка .- М.: Высш. школа,  1966. - 200 с.

2.  Карабан В.Переклад англійської  наукової  і технічної літератури. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 574 с.

3. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов.-Вінниця: Нова книга, 2001.- 459 с. 

4. Нешумаев И.В. Типология преобразования структур предложения при переводе: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10. 02. 19 / Моск. гос. лингв. ун-т. - М., 1991. - 22 с.

5.  Семантические и прагматические аспекты английского предложения / Под ред. Л.М. Ковалевой. - Иркутск: Нове слово, 1992. - 272 с.

 

e-mail: didus-yuliya@mail.ru


Один комментарий к “Дідус Ю.С., Сітко А.В. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РЕЧЕНЬ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТА ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ”

  1. Виталий:

    Статья очень интересная, спасибо!


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>