XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дикан О.В. МОВНЕ МАНІПУЛЮВАННЯ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО СУСПІЛЬСТВА (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ)

Дикан Ольга Василівна

Івано-Франківський національний медичний університет

МОВНЕ МАНІПУЛЮВАННЯ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО СУСПІЛЬСТВА

(НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ)

В сучасному мовознавстві у зв'язку з бурхливим розвитком ЗМІ та зростанням рівня політтехнологій особливої актуальності набувають соціолінгвістичні дослідження  мовного маніпулювання, засобів мовного впливу на свідомість.

Це явище тісно пов'язане з особливістю відображення мовою дійсності. Недискретна реальність відображається мовою - явищем, за своєю суттю дискретним, що створює  можливість по-різному інтерпретувати дійсність носіями мови. Внаслідок цього,  один мовний варіант в різних умовах може отримати зовсім різні інтерпретації і навпаки - здавалось би, різні варіанти залежно від комунікативних умов можуть інтерпретуватися однаково.

 Мовне маніпулювання тією чи іншою мірою проявляється у більшості політичних формацій ХХ - початку ХХІ століть, однак найбільш яскраве його втілення знаходимо в тоталітарних суспільствах.  Більше того, мовне маніпулювання - одна з сутнісних характеристик тоталітаризму. На велике значення мовного маніпулювання саме у тоталітарних режимах вказували О. Марченко [3], В. Клемперер [1],  Е. Лассан [2]. Звичайно, що тоталітарний режим ґрунтується багато в чому на методах примусу та репресивних заходах, однак це явище та його  ідеологія не можуть існувати без підтримки мас, і саме   міфологізовані ідеологічні тексти слугують фактором, що дозволяє  владі керувати свідомістю та поведінкою населення.

Матеріалом дослідження слугували газети «Прикарпатська правда» (далі ПП, м. Станіслав) «Прапор перемоги» (далі Прп, м. Галич) -періоду 50-х - 70-х рр. ХХ століття 

Зазначимо, що основним об'єктом мовного маніпулювання є емоції,  а не розум читача чи слухача. Провідну роль тут відіграють  мовні засоби, спрямовані на створення внутрішньо-психологічного ентузіазму в населення. Для цього використовують  лексеми на позначення почуттів піднесеного емоційного стану: гордості, радості. На означення явищ радянської дійсності використовують лексеми   зі значенням величі, колосальності (для  підсилення ознаки нерідко вживаються прикметники у формі вищого ступеня порівняння): «Керований партією, великим Сталіним, Радянський Союз став наймогутнішою в світі державою» (ПП. 17.03,50). Важливою сферою мовного маніпулювання в тоталітарному режимі було створення образів  вождя та партії, наділених ідеально позитивними рисами, гіпертрофованою могутністю, які невтомно піклуються про народ, та є об'єктом всенародної любові та відданості. Для постійного акцентування на цьому, в текстах зустрічаємо лексеми, які вказують на прихильність та захоплення народу вождем та партією: «Дякуючи радянській владі, рідному Сталіну, жінки стали рівноправними громадянками» (ПП. 19.02,50).

Однак не тільки зверненням до позитивних емоцій радянський уряд намагався визначити поведінку мас. Міфологізованість тоталітарної ідеології та її мови  вимагала  існування об'єктів, які б викликали осуд, зневагу, ненависть, гнів. Фактичний матеріал засвідчує, що  в контексті опису явищ, пов'язаних з регіональною специфікою Прикарпаття, а також явищ з життя західного світу,  нерідко   вживаються  знижені, пейоративні лексеми, часом навіть вульгаризми та грубі слова, які,  як відомо, вносять у текст особливий заряд виразності й емоційності, часом значно яскравіший, ніж лексеми з позитивною семантикою. Вказані лексичні одиниці слугували для виведення за межі соціуму  всього, що якимось чином не  вписувалося у радянську  ідеологію. Важливо було знайти слово, якого було б достатньо, щоб ним викреслити якесь явище чи навіть людське життя. Варто було лише назвати когось «ворогом народу» чи «шкідником» і це фактично означало бути приреченим на репресивні заходи. Вказані лексичні одиниці відзначаються  надзвичайно широким значенням: «ворогом народу» називали і  політичних ідеологів, і селянина, що взяв колоски з колгоспного поля. Окрім політичних ворогів, всезагальний осуд мали викликати особи, що своєю діяльність перешкоджали економічному процвітанню СРСР, для цього вживаються лексеми: паразит, шкідник разом з похідними, дармоїд, туніядецьлетун (неологізм) «людина, яка часто змінює місце роботи.   «Після звільнення 26 лютого 1958 року з місць ув'язнення, він знову почав гастролювати по різних містах України, ведучи паразитичний спосіб життя і займатися шахрайством і крадіжками» (ПП, 04.04, 59); «Осіб, що паразитують за рахунок суспільства - мізерна меншість, порівняно з тими, хто чесно трудиться, але вони ще є» (ПрП,  08.05, 73);  «Я вбачаю в цьому шкідницьку роботу якогось пройдисвіта» (ПП,  05.04, 59);  «Імперіалістичні агресори загрожують народам усіх частин світу» (ПП,  21.04, 59); «Люди працюють у нас не для збагачення дармоїдів, а на село, на своє радянське суспільство» (ПП,  11.04,50); «Взагалі, Засідко не любить «летунів» (ПП 20.03, 77). 

Аналіз регіональної преси Прикарпаття 50-х - 70-х рр. ХХ століття виявляє  провідні позиції мовних засобів, що відображають бінарну систему цінностей радянського суспільства, та спрямовані на створення певного емоційного стану в читачів чи слухачів, що є необхідною умовою залучення їх до реалізації політичних рішень тоталітарної влади.

Література:

1. Клемперер В. LTI. Язык Третьего рейха. Записная книжка филолога. Пер. с нем. А.Б. Григорьева. - М., 1998. - 381c.

2. Лассан Э. Дискурс власти и инакомыслия в СССР: Когнитивно-риторический анализ / Э. Лассан -  Вильнюс: Изд-во Вильнюс. ун-та, 1995. - 232с.

3. Марченко О. И. Язык как власть  // Этическое и эстетическое: 40 лет спустя. Материалы научной конференции. 26-27 сентября 2000 г. Тезисы докладов и выступлений. - СПб., 2000. - С. 93-97.

 

e-mail: olunia.d@yandex.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>