XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Д.мед.н. Андрієць О.А., Сакрієр А.Л., Боднарюк О.І.

Д.мед.н. Андрієць О.А., Сакрієр А.Л., Боднарюк О.І.
Буковинський державний медичний університет

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ДІВЧАТ – ПІДЛІТКІВ

В структурі гінекологічних захворювань у дівчаток запальні процеси геніталій посідають перше місце і складають 65-80% від загального числа [1,2]. Питома вага запальних процесів статевих органів у дівчаток має стійку тенденцію до росту і збільшилась останніми роками на 25%, що призводить до збільшення випадків неплідності у шлюбі в майбутньому.
Важливу роль у патогенетичній терапії запальних захворювань геніталій у дівчат відіграє ензимотерапія, яка нормалізує в джерелах запалення проникність мембран клітин, блокує механізми, які запускають аутоімунні реакції, забезпечує протинабряковий та анальгетичний ефекти, ранній початок репаративних процесів, а також потенціює дію антибіотиків [3].
Нами було обстежено 26 дівчат пубертатного періоду розвитку із запальними захворюваннями внутрішніх жіночих статевих органів різного ступеня вираженості та з пухлиноподібними утвореннями додатків матки. І групу склало 15 дівчат – підлітків яким з лікувальною метою було призначено ферментний препарат Дістрептаза; в ІІ групу ввійшло 11 дівчат, яким було запропоновано загальноприйнятий комплекс протизапальної терапії. Препарат Дістрептаза призначали по 1 ректальній свічці 1– 2 рази на добу в залежності від інтенсивності патологічних проявів та наявності пухлиноподібного утворення додатків матки, протягом 6 діб.
Після закінчення курсу лікування, за результатами клінічного обстеження, нами було встановлено, що у пацієнток І групи в 6, 8 разів рідше, ніж у хворих ІІ групи, турбували ниючі болі в нижніх відділах живота. В жодному випадку не спостерігалось загальної слабкості, спраги, підвищення температури тіла, патологічних виділень з піхви на відмінну від хворих ІІ групи, де у 18,2% зберігались вказані симптоми.
За даними УЗ дослідження у пацієнток І групи розміри матки та яєчників були у межах вікової норми, а у 18,2% пацієнток ІІ групи – зберігались збільшенні розміри яєчників, пухлиноподібні утворення яєчників та в 9,1% - вільна рідина в навколоматковому просторі.
У хворих І групи в 1,2 рази швидше відбувалась нормалізація кількості паличкоядерних нейтрофілів та ШОЕ. При аналізі показників коагулограми ми встановили, що в обох групах вони не мали суттєвих відмінностей від показників у дівчат контрольної групи, що свідчило про відсутність негативного системного впливу препарату Дістрептаза на показники згортаючої системи крові.
Про підвищення біодоступності антибактеріальних препаратів в ділянки запального процесу геніталій свідчила повна елімінація збудників ІПСШ через 14 днів після завершення лікування у пацієнток І групи на відмінну від хворих ІІ групи, де в 9,1% були повторно виявлені специфічні етіологічні чинники захворювання.
В 7 випадках, при візуалізації під час УЗД до лікування пухлиноподібних утворень яєчників, після проведеної терапії в жодному випадку не зафіксовано об’ємних утворень в проекції яєчників у дівчат – підлітків, що є суттєвим позитивним результатом лікування.
В цілому позитивні результати місцевого використання препарату Дістрептаза були відмічені пацієнтками у 86,7% випадків, а повне клінічне одужання на 10 добу лікування та після менструації спостерігалось в 93,3% випадків.
Література:
1. Данкович Н.А. Клинико-иммунологические аспекты неспецифических бактериальных вульвовагинитов у девочек. Дифференциальные подходы к лечению // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – №1 (10). – С. 71-75.
2. Левенець С.О., Перевозчиков В.В. Клінічні прояви затримки статевого розвитку та перинатальний анамнез у дівчат із різних типів сімей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.– 2005.– № 3.– С.126-128.
3. Ромащенко О.В. Оцінка ефективності лікування сальпінгітів хламідійної етіології у юних жінок // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К., 2002. – С. 404-407.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>