XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

д.мед.наук, Пінський Л.Л., к.мед.наук, Клодченко М.М., Тіщенко О.Б. ВИКОРИСТАННЯ ІНФРАЧЕРВОНОГО ЛАЗЕРА І ГЕПАТОПРОТЕКТОРА САДІФІТА ПРИ ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО БЕЗКАМ’ЯНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Д.мед.наук Л.Л.Пінський, к.мед.наук М.М.Клодченко, О.Б.Тіщенко

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

ВИКОРИСТАННЯ ІНФРАЧЕРВОНОГО ЛАЗЕРА І ГЕПАТОПРОТЕКТОРА САДІФІТА ПРИ ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО   БЕЗКАМ'ЯНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Відомо, що як в Україні, так і в інших країнах світу, спостерігається зрос­тан­ня розповсюдженості ендокринопатій, зокрема цукрового діабету (ЦД). Ак­ту­аль­ність проблеми ЦД зумовлена розвитком тяжких ускладень, що призводять до інвалідізації та підвищеної летальності в цій групі пацієнтів [5,6].

В Україні та інших країнах світу відмічається невпинне зростання захворюваності на хронічну патологію органів гепатобіліарної системи, причо­му провідне місце в загальній структурі захворювань гастроентерологічного профілю займає хронічний некалькульозний холецистит (ХНХ) [8].

  Порушення вуглеводного обміну, яке є одним з чинників ЦД, призводить до прогресування хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [6, 9]. Полінейропатія разом з мікроангіопатією слизової оболонки із зменшен­ням її кровопостачання призводить до плазматичного просочування, гіалінозу, потовщення базальної мембрани, периендотелія судин, погіршення мікроцир­куляції, виникнення гіпоксії слизової оболонки органів ШКТ [3, 10].

В дослідженні [11] був визначена патогенетична значущість дисбалансу між інтенсивністю перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) сироватки крові, що робить антиоксидантну терапію одним з ймовірно ефективних методів лікування ХНХ.

За останні роки значно зросла зацікавленість до застосування лікарських рослин у медичній практиці. Це обумовлено, насамперед, тим, що лікарські трави в переважній більшості малотоксичні і не дають суттєвих негативних побічних реакцій на відміну від препаратів хімічного синтезу. Важливою особливістю фітотерапії є доступність і відносна дешевизна лікарських рослин, особливо в порівнянні із сучасними імпортними засобами. Гепатопротекторний фітопрепарат садифіт завдяки своєму складу має гіпоглікемічну, діуретичну, протизапальну, протимікробну, провірусну, антиоксидантну та седативну дію, зни­жує рівень холестерину у крові, також має жовчогінну дію [7], що дає мож­ливість провести оцінку його клінічної ефективності у комплексному лікуванні ХНХ сполучного із ЦД.

Також, в останні роки при лікуванні патології внутрішніх органів досить ши­ро­ко застосовують лазери, які мають аналгезуючий, протинабряковий, протизапальний, антиоксидантний і антикоагулянтний ефекти [2]. Застосування лазера при лікуванні ХНХ призводить до поліпшення стану хворих і зникнення проявів запалення по даним УЗД [1].

Мета роботи - оцінити ефективність комбінованого лікування інфрачер­во­ним лазером та садифітом хворих на ХНХ, поєднаний з ЦД. Обстежено 78 хворих із встановленим діагнозом ХНХ на тлі ЦД (34 хворих із 1 типом ЦД, 44 - із 2 типом ЦД).

  До основної групи війшли 42 хворих на ХНХ у віці від 19 до 77 років, з них ЦД 1 типу був у 17 хворих, ЦД 2 типу - у 25 пацієнтів, яким на тлі основної медикаментозної терапії проводили курс лазерного лікування та призначали садифіт. Групу порівняння склали 36 хворих на ХНХ відповідної статі і віку з діабетичним анамнезом, які отримували традиційне медикаментозне лікування без лазерної терапії та без прийому садифіту.

Тривалість захворювання на цукровий діабет коливалася від 4 місяців до 40 років. Пацієнти з цукровим діабетом 1 типу отримували інсулін, доза якого була розрахована в залежності від тривалості і тяжкості захворювання. Хворі на цукровий діабет 2 типу приймали таблетовані препарати та інсулін, залежно від тривалості і тяжкості захворювання.

Основними скаргами хворих були: біль ниючого характеру у правому верхньому квадранті живота з можливою іррадіацією вгору, вправо і у ділянку правої лопатки, праве плече, праву половину шиї, яка посилювалась при глибо­ко­му вдиху, у положенні на лівому боці, гіркота в роті, поганий апетит, відрижка, нудота, порушення випорожнення, частіше закрепи. Під час пальпації живо­та у більшості хворих визначалась болючість у правому верхньому квадранті живота, наявність захисної м'язової фіксації, симптоми Мерфі, Ортнера, Мюссі-Георгієвського, Курвуаз'є. Обстеження включало загальноклінічні, біохімічні та інструментальні дослідження. Визначався рівень глюкози в крові та сечі, вміст глікозильованого гемоглобіну, С-пептиду. Також хворим виконувалася УЗД органів черевної порожнини, ЕКГ, реовазографія.

  УЗД дозволяє виявити функціональні порушення й запальні зміни з боку жовчного міхура (ЖМ) і протокової системи. Для ХНХ характерні: ущільнення та потовщення стінки, нерівномірність і деформація контуру міхура, зниження або відсутність руху при диханні, негомогенність вмісту, «жовчний осад», позитивний ультразвуковий симптом Мерфі. Товщина стінки ЖМ до лікування мала розміри 3,4±0,3 мм (у здорових 1,8±0,2 мм; P<0,001).

Середній рівень глюкози крові протягом дня у хворих на ЦД І типу становив 9,60±0,53 ммоль/л, ІІ типу - 9,78±0,34 ммоль/л. Ріень глюкози сечі становив 2,14±0,26% та 1,24±0,28% відповідно. Вміст глікозільованого гемоглобіну в крові був в середньому у хворих на ЦД I типу 10,17±0,51%, ІІ типу - 8,42±0,59%. Середній рівень холестерину крові у хворих на ЦД 1 типу становив 5,47±0,39 ммоль/л, на ЦД 2 типу - 5,86±0,23 ммоль/л. У період загострення ХНХ у хворих на ЦД мало місце вірогідне зниження активності СОД 17,2±1,3 МО/мгHb у співставленні з показниками донорів (28,5 ± 1,6 МО/мгHb; P<0,001) та каталази - 280,1±20,5 МО/мгHb (відповідно 367,4 ± 11,0 МО/мгHb у донорів; P<0,001) що вказує на пригнічення системи антик­cи­дант­ного захисту сироватки крові.

Лікування хворих на ХНХ з цукровим діабетом як 1 тіпу, так і 2 типу, було комплексним і проводилося на тлі традиційної терапії цукрового діабету під конт­ролем інтсрументальних та лабораторних методів дослідження. Базова тера­пія передбачала щадний режим, дієтотерапію. 42 пацієнтам основної групи по­ряд з базовою терапією проводилася лазерна терапія і призначався гепато­про­тектор садифіт 1/2 склянки відвару тричі на добу за 30 хвилин до іжи протягом 3 тижнів.

  Нами використовувався інфрачервоний лазер МІТ-1 (МЕДІНТЕХ, м.Київ) з довжиною хвилі 0,69 мкм і вихідною потужністю 100 мВт. Його випро­мі­нювання подавалося контактним методом на епігастральну зону, ліве і праве підребер'я, сонячне сплетіння, зони проекції сонних артерій. Сумарний час дії не перевищував 30 хвилин, сеанси проводилися щодня, загальна кількість 15 на курс лікування.

Поліпшення стану хворих основної групи, які отримували лазерну терапію і садифіт, наступало на 4-5 добу. У пацієнтів зменшувалася інтенсивність болю, менше турбувала нудота та гіркота, поліпшувався апетит. На 10-12 добу прак­тично у всіх хворих були відсутні скарги диспептичного характеру, зникала бо­лю­чість живота при пальпації. Початок клінічної ремісії у пацієнтів, які отри­мували лазерну терапію з фітопрепаратом садифіт, спостерігався на 3,1 ±0,2 доби раніш, ніж у хворих контрольної групи, які не отримували комбінованого лікування.

Після проведення курсу лазеротерапії та використання садіфіту активність СОД сироватки крові вірогідно підвищалась до 25,9±1,9 МО/мгHb, каталази - 347,6±23,4 МО/мгHb, які вірогідно не відрізнялися від показників донорів (28,5 ± 1,6 МО/мгHb; 367,4 ± 11,0 МО/мгHb відповідно; P>0,1). УЗД виявило змен­шення товщини стінки ЖМ до 2,6±0,1 мм. У хворих групи порівняння поліп­шення загального стану і розвиток клінічної ремісії спостерігалися на 6,8±0,3 добу, скарги повністю були відсутні на 12,1±0,9 добу лікування.

Таким чином, включення лазерної терапії та садифіту в комплекс лікування ХНХ на тлі ЦД прискорює розвиток клінічної ремісії, покращує ре­зуль­тати УЗД і індукує зростання активності ферментів антиоксиданого захисту сироватки крові.

Література:

1. Бурдули Н.М. Лазерная терапия в комплексном лечении хронического бес­каменного холецистита / Н.М.Бурдули, Л.Г. Ранюк // Клиническая меди­цина. - 2006.- №7. - С.42-45 .

2. Залесский В.Н. / К 50-летию лазерной медицини: молекулярные меха­низ­мы лазерной биостимуляции / В.Н. Залесский // Український медичний часопис. - 2010. - №5(79).- С.52-57

3. Колесникова Е.В. / Диабетическая гастропатия: современный взгляд на этио­патогенез, диагностику и лечение / Е.В. Колесникова // Здоров'я України. - 2007. - №7/1. - С.62-63

4. Коломоєць М.Ю. / Стан системи гемостазу у хворих на хронічний гепатит та хронічний холецистит із супутнім цукровим діабетом / М.Ю. Коло­моєць, О.С. Хухліна, О.С. Воєводка // Український медичний часопис.- 2004. - № /42.УІІ-УІІІ. - С.141-144.

5. Медик В.А. / Руководство по статистике здоровья и здравоохранения / В.А. Медик, М.С.Токмачев - М.: Медицина, 2006. - 582 с.

6. Мурадова Л.Н. / Сахарный диабет - Проблемы и решения / Мурадова Л.Н. - М.:Эксмо, 2008. - 264 с.

7. Садифіт: інструкція для медичного застосування препарату / Зат­верд­же­на Наказом МОЗ України № 127 від 19.03.2007.

8. Філліпов Ю.О. / Основні показники гастроентерологічної захво­рю­ваності в Україні / Ю.О. Філліпов, І.Ю. Скирда, Л.М. Петречук // Гастроенте­рологія: Міжвід. збірник. - Дніпропетровск, 2006 - Вип.37. - С. 3-9.

9. Цуканов В.В. / Клинико-биохимическая характеристика заболеваний желче­вы­водящих путей у больных сахарным диабетом / В.В. Цуканов, В.В. Сели­верстова, С.А. Догадин // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., коло­прок­тол. - 2004. - №5. - С.106.

10. Харченко Н.В. / Гастроентерологія/ Н.В.Харченко, О.Я. Бабак - К.: 2007. - 720 с.

11.Чернова В.М. / Сучасні підходи до терапії хронічного безкам'яного холециститу / В.М. Чернова // Клінічна фармація.- 2005.-№4.-С.12-15.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>