XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дмітрієва Т. І., Дзюба Т. А. ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ УКРАЇНИ

Дмітрієва Т. І.

Науковий керівник: Дзюба Т. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ УКРАЇНИ

 На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі із-за свого впливу на масштаби природокористування, інтенсивність господарювання, забруднення природного середовища. Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, застаріла технологія виробництва, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток усього живого на нашій Землі. Все це спричинило багато змін в екологічній ситуації України та всього людства.

 Для того, щоб виділити антропогенні зміни на фоні природних, виникла необхідність в організації спеціальних спостережень за змінами стану біосфери під впливом  людської діяльності.

 Шляхи вирішення екологічних проблем, стратегія екологічної безпеки та стійкого розвитку все ще залишаються невизначеними. Вважається, що відповідь на ці питання повинна дати наука екологічної безпеки на базі екологічного моніторингу. Першим етапом на шляху в цьому напрямку має бути саме система збору інформації про стан навколишнього середовища.

 Основні задачі екологічного моніторингу: спостереження за станом біосфери, оцінка і прогноз її стану, визначення ступеня антропогенного впливу на навколишнє середовище, виявлення факторів і джерел впливу. В кінцевому випадку метою моніторингу навколишнього середовища є оптимізація відносин людини з природою, екологічна орієнтація господарської діяльності.

Головна мета екологічного моніторингу - це перевірка попередньо встановлених в результаті екологічних досліджень норм екологічного стану компонентів довкілля.

На даний час, моніторинг довкілля виконується, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1376 від 05.12.2007р., Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством охорони здоров'я, Мінагрополітики, Держкомлісгоспом, Мінекономресурсів, Держводгоспом, Держкомземом, Держбудом Ураїни. [1]

За останні роки в Україні відбулося багато змін. У Карпатському регіоні через надмірну вирубку лісів, підрізку схилів у зв'язку з будівництвом, значно активізувалися зсувні процеси, збільшилась вразливість від надмірних атмосферних опадів, почастішали катастрофічні повені. Певних змін зазнав і Поліський край, де внаслідок Чорнобильської катастрофи на значних територіях припинено сільськогосподарську діяльність, ця катастрофа поставила народ у складне становище: родини переїжджали  із забрудненої території, залишаючи свої домівки та господарство. За екологічним моніторингом  проведено дослідження на базі даних про ці проблеми та затверджені дії, щодо їх усунення та покращення екологічного становища.

На базі екологічного моніторингу протягом останніх років здоров'я людини дуже погіршилося. Темпи зростання загальної захворюваності за останні роки становлять близько 35%. Масштаби техногенного забруднення в Україні досягли досить високого рівня.

З науковим розвитком збільшилась кількість станцій моніторингу, на яких здійснюється спостереження за параметрами стану навколишнього природного середовища. Спостереження охоплюють усі типи екосистем: водні (морські і прісноводні) і наземні (лісові, степові, пустельні, високогірні).

Також за особливостями екологічну ситуацію треба вивчати не тільки на території підприємства та його санітарно-захисної зони, а значно ширше, включаючи всю площу його впливу на навколишнє природне середовище. На основі цього розробляються і приймаються управлінські рішення про введення оперативних екологічних заходів, визначається відповідна плата підприємств за забруднення довкілля та використання природних ресурсів, а також вносяться пропозиції по обстеженню діяльності підприємств, виходячи з визначених для них екологічно безпечних рамок. [2]

Але не дивлячись на всі постанови уряду, щодо покращення екологічного становища України,  кризовий стан посилюється безвідповідальним ставленням керівників міністерств, відомств, підприємств різних форм власності, виконавчої влади на місцях, контролюючих державних органів, прорахунками у використанні природних ресурсів, відсутністю дійових екологічних важелів для ресурсозбереження і охорони природи. Цьому сприяють прорахунки в розміщенні виробничих сил держави, реальних повноважень у місцевих органів влади щодо контролю по використанню природних ресурсів.

Екологічний моніторинг довкілля здійснюється за довгостроковою Державною програмою, яка визначає спільні, узгоджені за цілями, завданнями, територіями та об'єктами, часом і засобами виконання дії відомчих органів державної виконавчої влади, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності. [3]

Отже, аналіз екологічної ситуації засвідчує, що головну загрозу являє не науково-технічний прогрес, а відсутність механізму регулювання відносин суспільства з природним середовищем і виробництвом, що призводить до небажаних змін природного середовища і нераціонального використання природних ресурсів.

Література:

•1.     Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього середовища»№1376 від 05.12.2007р

•2.     Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - К. Т-во "Знання", КОО, 2000. -С. 203

•3.     Потравич Л.Д. Моніторинг довкілля. Лабораторний практикум / Л.Д. Потравич. - Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2010. -С. 52


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>