XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дмитришин Б.В. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЕЙ МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Аспірант Дмитришин Богдан Васильович
Кіровоградський національний технічний університет

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЕЙ
МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Як відомо [1], в основі будь-якої економіки лежить матеріальне виробництво, результатами якого є міжгалузеві потоки матеріальних ресурсів та продукції. Дослідження закономірностей зміни міжгалузевої структури вітчизняної економіки та її регіонів надзвичайно важливо як для аналізу та порівняльної оцінки сучасного стану, так і для розуміння можливих перспектив розвитку.
На сьогоднішній день явно недооцінюється актуальність задачі прогнозування динаміки розвитку економіки регіону як цілісної системи і, зокрема, реального виробництва з врахуванням його міжгалузевих пропорцій.
В умовах недієздатності багатьох старих методів прогнозування і гострої нестачі економічної інформації виникла настійна необхідність у виробленні нових методів економічного аналізу (хоча б на короткострокову перспективу). Такі методи мають дозволяти оцінити виробничий потенціал регіону і його фінансовий стан, розрахувати ефективність економічних програм, що проводяться, ефективні розміри оподаткування, необхідні розміри субсидій і субвенцій і т.п. Економіко-математичні методи і моделі міжгалузевих балансів є загальновизнаними інструментами для вирішення подібних проблем. У цій області знання за багато років розвитку ще радянською економічною наукою накопичений величезний багаж практичних знань і статистичної інформації, який зараз важливо не втратити.
Взагалі міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції (МГБ), або метод „витрати-випуск” (в англомовних країнах – „input-output analysis”) був і залишається інструментом структурного міжгалузевого аналізу, який визнаний у всьому світі.
У векторно-матричному вигляді модель МГБ подається у вигляді

Q = AX+Y або Q = (E-A)-1Y
де Q – вектор-стовпчик валової продукції всіх галузей; X=(xi)– вектор-стовпчик валових випусків продукції по галузях; Y=(yi) – вектор-стовпчик кінцевої продукції; A – матриця коефіцієнтів aij прямих витрат (aij ≥ 0); Е – одинична матриця; (E-A)-1 – обернена матриця Леонтьєва.
Якщо обернену матрицю Леонтьєва (E-A)-1 позначити через В, а її елементи – через bij, то система рівнянь МГБ набуде вигляду
X=BY
Коефіцієнти bij матриці В називаються коефіцієнтами повних витрат. Вони показують скільки потрібно випустити продукції в і-й галузі, щоб була випущена одиниця кінцевої продукції j-ої галузі (bij ≥ 0). Коефіцієнти повних витрат включають у собі суму прямих та побічних витрат. Якщо прямі витрати виражають кількість засобів виробництва, витрачених безпосередньо на виготовлення даного продукту галузі, то побічні витрати мають відношення до попередніх стадій виробництва та входять у продукт не прямо, а через інші засоби виробництва [3, С.88-92].
Виділяють три типові задачі прогнозування з використанням моделей МГБ:
1) Визначення таких збалансованих випусків продукції галузей економіки регіону, які забезпечують задані варіанти кінцевого попиту;
2) Визначення об'ємів кінцевого попиту виходячи із заданих випусків продукції;
3) Розрахунки збалансованих об'ємів випуску і кінцевого попиту зі змішаним складом невідомих (по одним галузям невідомими є величини xi, а по іншим – yi).
Використовуючи як методичну базу важливу властивість міжгалузевого балансу – принцип незначної мінливості коефіцієнтів прямих витрат за короткий проміжок часу, дуже перспективним є метод побудови синтетичного прогнозного МГБ на перспективу. В ньому, відображаючи всі різкі зрушення в структурі технологічних коефіцієнтів, показники матриці А будуть по можливості мінімально відрізнятися від останніх звітних даних.
У [4] пропонується прогнозна модель статичного МГБ для 18 галузей народного господарства, яка складається з коефіцієнтів прямих витрат, сальдо експорту-імпорту, структури кінцевого попиту, відношень „чистих” галузей до господарських. Усі коефіцієнти моделі прогнозуються на основі методів математичної статистики. З деякими припущеннями дану модель можна використати і для прогнозування розвитку економіки регіону. По-перше, бажано окремо виділяти виробниче споживання власної та завезеної у регіон продукції. По-друге, потрібно враховувати неспівставність коефіцієнтів повних затрат регіонального і національного МГБ (перші, як правило, менші, оскільки охоплюють тільки представлені в регіоні виробництва).
Моделі МГБ являються ядром аналізу й прогнозу динаміки і структури регіональної економіки. Проте вони мають деякі обмеження у застосуванні, викликані передусім особливостями регіональних відтворювальних процесів. Останні проявляються в кількісних характеристиках відкритості регіональної економіки, комплексності її розвитку, спеціалізації тощо.
Література:
1. Леонтьев В.В. Межотраслевая экономика: пер. с англ. / автор предисл. и науч. ред. А.Г.Гранберг. – М.: Экономика, 1997. – 479с.
2. Вертакова Ю.В. Модификация методики формирования модели межотраслевого баланса для целей социально-экономического прогнозирования // Вестник ВГУ. – №2. – 2005. – С.177-182.
3. Лугінін О.Є., Білоусова С.В., Білоусов О.М. Економетрія: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2005. – 252с.
4. Архангельський Ю.С. Прогнозування обсягів виробництва на основі макроекономічних моделей та міжгалузевого балансу на найближчий рік // Економіка України. – № 6. – 2000. – С.52-57.
e-mail: bd1984@rambler.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>