XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дьохтяр Л.П. ФОРМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Дьохтяр Л.П.

Спеціаліст вищої категорії, звання «Старший вчитель» ЗОШ І ступеня № 6

м. Переяслава-Хмельницького

ФОРМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У концепції сучасної освіти особливо наголошується на проблемі активізації пізнавальної діяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі. Тому, в роботі вчителям слід практикувати нетрадиційне навчання, користуватися методиками, які формують творчу, мислячу особистість дитини, її самобутність і самоцінність, розвивають у неї стійкий інтерес до знань, потребу в самостійному пошуку їх. В основі такого підходу - визнання індивідуальності учня, розвиток власного неповторного суб'єктивного досвіду, творчих задатків, розкриття багатства індивідуального світу дитини.

Своєрідним епіцентром активізації навчання, позитивного ставлення школярів до процесу та результату своєї праці є інтерес. Саме він дарує радість творчості, радість пізнання, пов'язані з гостротою сприймання. Водночас це сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожної дитини буквально з перших днів навчання в школі. А звідси бажання вчитися, позитивне ставлення до школи. На основі цього протягом шкільного дня нами застосовуються такі види діяльності та форми організації навчально-виховного процесу, у контексті яких дитина може виявити свій внутрішній потенціал і, сповна використовуючи власні резерви, активно засвоювати визначений програмою зміст навчання, розвиватися й удосконалюватися. Зокрема, нами на уроках створюються такі ситуації, в яких учні навчаються захищати свою думку, наводять на її захист докази; рецензують відповіді, творчі роботи однокласників, дають поради; ставлять запитання один одному; діляться своїми доробками; допомагають друзям, пояснюють незрозуміле.

Організовуючи навчальний процес, ми менше приділяємо уваги фронтальним методам роботи, а запроваджуємо диференційований індивідуально-особистісний підхід до учнів, завдяки чому форми та методи навчання пристосовуємо до здібностей кожної дитини, що сприяє їхньому розвитку. На уроках ми використовуємо такі форми роботи: індивідуальні завдання (картки, схеми і т.д.); робота в парах; робота в групах; інтерактивні ігри: «Мозаїка», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Мікрофон».

Гра у школі - один із дієвих засобів розумового розвитку учнів та їх виховання. Всюди, де панує, гра, немає нудоти, одноманітності. Ігри добре стимулюють і заохочують учнів до самостійної роботи, обов'язково ігри урізноманітнюємо, бо одноманітність набридає учням. Чим старші діти, тим ігри складніші. Для молодшого шкільного віку гра є природною діяльністю творчого характеру, тому для активізації пізнавальної діяльності та цікавості школярів на уроках української мови, математики, природознавства нами широко застосовуються дидактичні ігри. Адже вони стимулюють пізнавальну діяльність учнів, викликають позитивні емоції в ставленні до навчальної діяльності, її змісту, форм і методів здійснення. Увага школярів передовсім спрямована на ігрову дію. При цьому до процесів запам'ятовування, осмислення додаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль, із великим емоційним піднесенням, що дає можливість учням глибше вникати в завдання.

Активність учнів на уроках мови може бути високою в тому разі, коли їхня діяльність не зводиться до самого лише слухання вчителя, звичайного відтворення вивченого, а включає спостереження над фактами мови, їх осмислення і зіставлення, застосування їхніх знань на практиці, завдяки чому учень стає активним учасником пошуку, а не пасивним об'єктом навчання. Для забезпечення такої активності на уроках української мови ми використовуємо лінгвістичні казки для усвідомлення нового матеріалу. Водночас, на уроках мови та читання застосовуємо мовні ігри, головоломки, шаради, анаграми, кросфорди, вікторини, які виконують важливу роль у розвитку пізнавальної активності школярів та підвищення рівня культури усного і писемного мовлення та мови учнів. Завдання та вправи цікавої мови, особливо словникові та стилістичні, як правило, пов'язані з глибоким аналізом слів і словосполучень. Це привчає учнів заглиблюватися в зміст і будову слів і речень, вдумливо і критично сприймати та вживати їх. Це поліпшує культуру писемного й усного мовлення, породжує навички самостійно аналізувати мовні факти, сприймати в усій повноті думки й почуття, що передаються відповідними мовними засобами.

Вправи з цікавої граматики вдосконалюють логічне мислення, виховують кмітливість, допитливість, ініціативу, наполегливість, тому мовні явища намагаємось вивчати у взаємозв'язку - розвитку культури усного і писемного мовлення учнів, поваги до рідного слова.

Для розвитку в учнів мислення та мовлення, уміння зіставляти, бачити в буденному незвичайне часто використовуємо на уроках загадки, адже це чудове джерело для розвитку кмітливості, тямущості, уважності, засіб збагачення художньої уяви, формування естетичних смаків. Водночас, використання загадок на уроках допомагає зацікавити молодших школярів, зосередити увагу, активізувати процес мислення. Для колективної чи індивідуальної роботи в класі на закріплення вивченого матеріалу даємо завдання, побудовані на матеріалі загадок.

Стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики досягається завдяки дидактичним і сюжетним іграм, задачам у віршах, задачам-жартам, ребусам, ігровим і цікавим ситуаціям, використанням корисних вправ «Цікава математика в царстві геометричних наук».

Отже, вищезгадані форми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів дозволяють спрямовувати інтелектуальну активність учнів на досягнення високої якості знань і формування у них основ креативної діяльності.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>