XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

доктор мистецтвознавства, Мартинюк Т.В., Сергєєва Т.А. ВИХОВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНО-ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У СТУДЕНТІВ МУЗИЧНИХ ТА ВИКОНАВЧИХ ВІДДІЛЕНЬ УЧИЛИЩ КУЛЬТУРИ З ПРЕДМЕТУ «АНАЛІЗ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ»

Доктор мистецтвознавства, професор

Мелітопольського Державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького

Тетяна Володимирівна Мартинюк

Мелітопольське училище культури

Сергєєва Тетяна Анатоліївна

ВИХОВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНО-ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ  У СТУДЕНТІВ МУЗИЧНИХ ТА ВИКОНАВЧИХ ВІДДІЛЕНЬ УЧИЛИЩ КУЛЬТУРИ З ПРЕДМЕТУ «АНАЛІЗ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ»

         Тетяна Анатоліївна Сергєєва працює викладачем музично-теоретичних та диригентсько-хорових дисциплін у Мелітопольському училищі культури 29 років після закінчення Казанського музичного училища (1978) та Казанського Державного інституту культури (1982р).

За цей час завдяки глибокій наполегливості в праці, постійно займаючись самоосвітою, пошуком нових методів навчання, Т. А. Сергєєва пройшла шлях до викладача «вищої категорії», а в 2006 році одержала звання «викладач - методист». У своїй роботі вона використовує сучасні методики педагогів-новаторів: І. Тимошина (Казанська школа), С.Мальцева (Петербурзька школа), В. Огородного (Кримська школа) В. Подвали (Київська школа) В. Шаталова (Донецька школа) та інші.

На сучасному етапі підготовки висококваліфікованого спеціаліста потребує максимально чіткого уявлення про основні професійні компетенції конкретного навчального закладу, конкретної навчальної дисципліни.

Предмет «Аналіз музичних творів» інтегрує в єдину систему окремі предмети музично - теоретичного циклу:теорія музики, гармонія, музична література, а також індивідуальних занять з спеціального циклу: спеціальний музичний інструмент, диригування, аранжування, інструментознавство та інші. Ці дисципліни повинні розвивати не тільки музичні, але й музично - естетичні смаки, збагачувати загальнокультурний рівень студентів, сприяти розвитку професійних навичок, а курс «Аналіз музичних творів» дає чітке уявлення про формування музичної форми та її елементів, про взаємодію художніх засобів музичної виразності твору.

Цілісний аналіз допомагає знайти самостійну виконавську трактовку музичного твору, іноді це викликає певні складнощі у студентів, зі своєю специфікою у галузі базових знань та вмінь у трактуванні музичного твору. Щоб полегшити цей процес, Т. А. Сергєєва розробила конкретні професійні компетентності з предмету «Аналіз музичних творів»:

•-         здатність використовувати професійно - профільовані знання, уміння та навички з предметів: теорія музики, гармонія, музична література, творчих дисциплін.

•-         здатність використовувати знання, уміння та навички конкретно при аналізі музичного твору, користуючись схемою або планом аналізу музичного твору.

•-         здатність використовувати вміння та навички, набуті у процесі всіх видів практики у професійній діяльності: гра на музичному інструменті, диригування, вокальному співі, колективному виконанні.

•-         здатність використовувати професійно - профільовані знання і навички для вирішення завдань, щодо підготовки виконання рефератів, курсових та дипломних робіт.

•-         володіння технологіями професійної діяльності при створенні схем музичного твору: визначення частин, розділів, тематичної будови, тонального плану, приватних та головних кульмінацій тощо...

•-         здатність знаходити необхідні музичні твори у бібліотечному фонді, інтернеті, використовуючи технічні засоби при прослуховуванні музичних творів.

Для професійного росту студент повинен володіти таким інструментарієм компетентності:

•-         здатність письмово або усно висловлювати свої думки

•-         володіння навичками роботи з комп'ютером

•-         вміння проводити дослідницьку роботу: порівняння, виявлення характерних особливостей музичної форми, прийомів розвитку музичного образу, засоби музичної виразності

Загально - професійні компетенції:

•-         базові знання інфраструктури музичного виконавства

•-         володіння методами збору первинної інформації та здатність використання результатів аналізу музичних творів з метою удосконалення професійної роботи

•-         застосування сучасних методів та інформаційних форм роботи для знаходження необхідних музичних творів та методичної літератури

•-         здатність організувати роботи відповідно до вимог безпеки життєдіяльності і охорони праці

Крім цього, основні професійні компетентності стали основою для створення програми з предмету «Аналіз музичних творів» для вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІ рівня акредитації, спеціалізації «Народне пісенне мистецтво», «Народне інструментальне мистецтво», яка була затверджена Державним методичним центром навчальних закладів культури і мистецтв України в 2008 році.

Основною формою засвоєння знань та навичок є лекція з ілюстраціями та цікавим аналізом музичного твору. Кожна тема повинна вміщувати не тільки готову інформацію, а й проблемні питання, які будуть вирішуватися через застосування одержаних знань та вмінь при аналізі музичного прикладу. Для цього Т. А. Сергєєва розробила курс лекцій з предмету «Аналіз музичних творів» в яких вказується шлях розкриття композиторського задуму.

Поруч зі зверненням уваги на закономірності формоутворюючих елементів - мелодії, гармонії, ритму, фактури, тонального плану, надається значна увага на створення емоційного впливу, характер музичного образу. Під час аналізу музичної форми твору виявляються всі знання, які отримали студентами з фаху. Ці знання дають змогу логічно, аргументовано  будувати свої судження про виразне значення елементів  музичної мови, тому кожна тема з предмету «Аналіз музичних творів» дається з прикладами музичних творів - це класичні структури музичних форм, заснованих у творчості композиторів «Віденської класичної школи» та російського композитора П.І.Чайковського. Звичайно, цей дидактичний матеріал, виходячи з конкретних умов, змінюється та доповнюється, він завжди художньо повноцінний, різноманітний за своїми ознаками, доступний для студентів за своїм образно - естетичним змістом, і технологічно-виконавському плані. Всі музичні твори є в необхідній кількості в МК викладача Т.А. Сергєєвої і використовуються як роздатковий матеріал на занятті. Крім лекційного та дидактичного матеріалу для аналізу, додається словник з музичними термінами на українській мові, які досить часто застосовуються в музичних творах, в навчально-методичній та науковій літературі.

Аналіз музичного твору, або його фрагменту у поєднанні з слуховим сприйманням дає змогу визначити засоби, за допомогою яких композитор виразив зміст, характер та форму музичного твору. Для кращого сприйняття музичної форми обов'язково твори виконуються викладачем, або використовуються технічні засоби (музичний центр, ноутбук, диски). Сприймання твору,аналіз музичної форми та засобів музичної виразності у психіці людини викликають відповідний емоційний відгук. Студенти повинні постійно збагачувати свій музичний світогляд,ерудицію шляхом ознайомлення з музикою,вивчення основних рис творчості,стилю композитора,розуміння кожного знака нотної графіки,кожного музичного терміна,для того,щоб згодом наукова професійна термінологія стала постійної компетентністю їх професійної мови,особливо при визначенні музичної форми. Аналіз допомагає зрозуміти структуру музичної форми твору через зв'язок мелодії та гармонії,логіку функціонального руху,розвиток музичного образу,драматургію музичного твору,а щоб виробити логічну послідовність аналізу музичного твору та його структури,Т.А.Сергєєва додає конкретний план:

     -    визначити жанр твору,провідні художні образи,сюжет;

•-         коротка характеристика творчості композитора,який є автором цього твору (який напрям в музиці,представник якої країни,основні твори);

•-         характеристика мелодії чи основної теми (метроритмічні,ладо тональні особливості,засоби розвитку мелодії);

•-         характеристика фактури;

•-         визначити форму музичного твору (вказати,яка конкретно,встановити межі частин форми,визначити форму кожної частини,особливості використання традиційної форми);

•-         тональний план (аналіз гармонії та висновки щодо відхилень чи модуляцій,особливості гармонічної мові твору);

•-         визначення кульмінації (засоби її досягнення);

•-         розшифровка всіх позначень в нотному тексті;

•-         схема музичної форми;

•-         висновок. 

Музичний твір розгортається в часі. Тимчасова природа музики - одна з найважливіших сторін в її специфіці - означає, що зміст твору розкривається в процесі розвитку, що художні образи складаються в процесі становлення, що поза розвитку немає музичної форми в будь - якому її значенні.

У широкому сенсі музичний розвиток є процес безперервного руху, де відбувається постійна зміна виразних і конструктивних якостей музики. Джерелом руху служить внутрішня суперечливість: ладові, мелодійні, метро ритмічні, фактурні, динамічні, темпові протиставлення. Саме ці засоби музичної виразності впливають на створення музичної форми. Світ музичних форм багатий і різноманітний. Він обіймає і найменші, мініатюрні зразки, і самі грандіозні створення - від невеликого періоду до циклічної форми.

У процесі розвитку тієї чи іншої музичної форми, складалися свої характерні принципи розвитку і будови, які згодом, стали спільною закономірністю в створенні музичних творів. Досконалість форми досягається в результаті тривалих пошуків і відбору найбільш раціональних, а тому - стійких варіантів, що відповідають як типовому, для тих чи інших стилів, змістом, так і самостійної конструктивній логіці.

Для засвоєння основних структур музичної форми, в плані аналізу вводиться підпункт - схема музичної форми, це означає, що студент після переробки смислового тексту використовує опорні сигнали, у вигляді схем кожної музичної форми, починаючи з форми періоду  і завершуючи складними та циклічними формами. Безперечно, опорні схеми допомагають студентам сконцентрувати всі засоби музичної виразності та формоутворюючі елементи в єдину графічну схему.

Графічна обробка аналітичної роботи з музичним твором дає можливість визначити рівень засвоєння навчального матеріалу та  оволодіння музичної термінологією. Опорні схеми грають активну роль у засвоєнні нового матеріалу, у самостійній роботі студента, у рішенні проблемних ситуацій, які створює викладач під час заняття, активізує роботу, як у письмовій, так і в усній формі.

При усному опитуванні студенти використовують опорні конспекти, які також розроблені Т. А. Сергєєвою. Це допомагає утримувати в пам'яті план розповіді, обмірковуючи матеріал, який викладався на лекціях.

Всі ці методи та форми роботи на заняттях «Аналіз музичних творів», які використовує Т. А Сергєєва, цілеспрямовані на вирішення основних професійних компетенцій у вихованні спеціалістів за фахом навчальних закладів. Вони відпрацьовані та обґрунтовані в методичних розробках та методичному посібнику:

•-         «Методична розробка для виконання контрольної роботи з предмету «Аналіз музичних творів» для студентів училищ культури заочної форми навчання», методрозробка була розглянута та затверджена до друку Державним методичним центром навчальних закладів культури і мистецтв України в 2008 році.

•-         Методичний посібник для викладачів та студентів училищ культури та мистецтв «Виховання спеціалізовано - професійних компетенцій у студентів музичних та виконавських відділень училищ культури через музичні твори у простій тричастинній формі», 2010 рік.

•-         Методична розробка відкритого заняття з теми «Проста тричастинна форма», 2010 рік.

За часи навчання у стінах Мелітопольського училища культури студенти повинні ознайомитись і засвоїти ряд основних закономірностей музичної організації, які створювались протягом багатьох століть, в умовах різноманітних творчих стилів і напрямків. Базуючись на відпрацьовані форми і методи з предмету «Аналіз музичних творів» Т. А. Сергєєва підготували низку методичних доповідей з якими виступала на: 

•-         ІІ Міжнародній науково - практичній Інтернет - конференції «Нові виміри сучасного світу» з темою «Про методику вивчення жанрів духовної музики через призму творчості композиторів сучасності», МДПУ - 2006.

•-         Міжнародній науково - практичній конференції «Художня культура і освіта; традиції, сучасність, перспективи» з теми: «Інтерактивні методи навчання в галузі музичного мистецтва», МДПУ - 2007.

•-         Міжнародній науковій конференції «Художня культура і освіта; традиції, сучасність, перспективи» з теми «Методичні рекомендації з виконання контрольної роботи з предмету «Аналіз музичних творів для студентів заочної форми навчання»,МДПУ - 2008.

Література:

•- Асафьев Б. «Музыкальная форма как процесс» - Л., 1971

•-  Способин И. «Музыкальная форма» - М., 1980

•-  Тюлин Ю. «Строение музыкальной речи» М., - 1962

•- Цукерман В. «Анализ музыкальных произведений. Общие принципы Развития формообразования в музыке. Простые формы» М., - 1980

•- Мазель Л. Цукерман В. «Анализ музыкальных произведений. Элементы музыки и методика анализа малых форм» М., - 1967

•- Побережна Г., Щериця Т. «Загальна теорія музики» Київ 2004

•- Смаглій Г., Маловик Л. «Основи теорії музики» Харків 2001


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>