XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

доктор с.-г. наук С.М. Каленська, канд. с.-г. наук Новицька Н.В., канд. с.-г. наук Гарбар Л.А., Холодченко Р.М., Максимюк В.П. ДО ПИТАННЯ ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ СОЇ

Доктор с.-г. наук С.М. Каленська,

Кандидати с.-г. наук Новицька Н.В., Гарбар Л.А.

Магістри Холодченко Р.М., Максимюк В.П.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 ДО ПИТАННЯ ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІННЯ СОЇ

Біологічно активні препарати, при їх застосуванні в сучасних аграрних технологіях, відіграють істотну роль у процесі формування врожаїв сільськогосподарських культур. Соя є класичною зернобобових культурою, технологія вирощування якої обов'язково повинна включати такий елемент, як бактеризація. Ці вимоги обумовлені її здатність до формування активних азотфіксуючих симбіозів за умови присутності у зоні проростання насіння специфічних бульбочкових бактерій [1,2]. Здатність сої, як бобової культури, до засвоєння азоту з атмосфери - одна із основних біологічних особливостей цієї культури. Завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями роду Rhizobium вона здатна фіксувати значну кількість атмосферного азоту, запаси якого в повітрі вважаються невичерпними. Адже за оптимальних умов симбіотичної азотфіксації рослини сої можуть засвоювати до 150-190 кг/га біологічного азоту, що дає можливість покращити баланс азоту в ґрунтах сівозміни, зменшити обсяги використання мінерального азоту та суттєво підвищити урожайність та рентабельність. Поряд з цим, завдяки діяльності мікроорганізмів у ґрунті нагромаджується не лише азот, а й значною мірою фосфор та калій у доступній формі, які засвоюються з більш глибокого шару, з материнської породи. Розроблені та впроваджені сучасні технології вирощування сої в Україні передбачають передпосівну інокуляцію активними штамами бульбочкових бактерій, які надходять на ринок у вигляді препаратів (ризоторфіну, ризобофіту, ризоаргіну та ін.) [3-5].

Особливо ефективна інокуляція на тих ґрунтах, де відсутнє спонтанне зараження активними соєвими расами мікроорганізмів роду Rhizobium japonicum. Однак, слід зазначити, що утворення бульбочок у сої можливе і без передпосівної бактеризації. На полях тривалого вирощування сої формується аборигенна популяція бульбочкових бактерій, яка здатна спонтанно інфікувати корені молодих рослин, проте вони малоактивні і малоефективні, часто знижують активність виробничих штамів, унаслідок чого застосування бактеріальних препаратів може виявитись неефективним. Тому для кожного виду бобових культур виготовляють свій особливий препарат на основі специфічних бульбочкових бактерій. В разі використання невідповідного штаму, його дія не проявляється, оскільки штам бактерій не може утворити бульбочки на нечутливій бобовій рослині. Тобто в інтенсивній технології вирощування сої необхідно використовувати тільки високоефективні та конкурентоспроможні штами бульбочкових бактерій, специфічні для даної культури [3,6].

Дослідження з питань вивчення впливу інокуляції насіння на формування продуктивності сої проводили в 2008-2009 рр. в умовах Північного Лісостепу України у ВП «АДС» Національного університету біоресурсів і природокористування України на полях зернопросапної сівозміни кафедри рослинництва на чорноземах типових середньосуглинкових з вмістом гумусу в орному шарі ґрунту 4,38-4,53 %. Дослід був двофакторним: фактор А - ранньостиглі сорти сої Київська 98 (ННЦ "Інститут землеробства УААН", Україна) і ОАЦ-Віжіон (Фірма «Семенс прогрейн», Канада); фактор Б - інокуляція насіння бактеріальними препаратами, розробленими в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН ризогуміном і ризобофітом. Бактеризацію з розрахунку по 200 г кожного препарату на 1,2 л води і на одну гектарну норму насіння проводили за 2 дні до сівби сої [1].

Програма досліджень включала проведення фенологічних спостережень за ростом і розвитком рослин сої, підрахунок бульбочок на кореневій системі, оцінку структури врожаю і біологічної врожайності [7-9].

В середньому за роки проведення досліджень ми відмітили помітний вплив обробки насіння ризогуміном на тривалість проходження основних фаз росту і розвитку сої. Інокуляція насіння сої даним біопрепаратом подовжувала вегетаційний період сорту Київська 98 на 6 днів, в порівнянні з контролем і на 2 дні в порівнянні з обробкою ризобофітом.

В результаті проведених дослідів ми відзначили, що максимальна висота рослин сої формувалася у фазу повної стиглості на варіантах досліду, де сою вирощували з використанням для інокуляції насіння ризогуміну. У рослин сорту сої Київська 98 на даному варіанті досліду вона становила 87,3 см, у сорту ОАЦ-Віжіон - 77,4 см. При обробці насіння ризобофітом висота рослин у фазу повної стиглості становила: у сорту Київська 98 - 86,5 см, у сорту ОАЦ-Віжіон - 63,4 см.

Неможливо оцінювати біологічно активні препарати без урахування їх безпосередньої дії на кореневу систему сої шляхом утворення бульбочок і їх активної кількості. Г.С. Посипанов [9] відзначає, що компактний і високопродуктивний симбіотичний апарат соя і квасоля формують лише за сприятливих умов симбіозу. Зокрема, якщо навесні спостерігається незначна кількість опадів і вологість ґрунту в травні знижується нижче критичного рівня (50 % ППВ), бульбочки на головному корені не утворюються. Після випадання опадів вони можуть з'являтися на бічних коренях, і тим далі від центрального кореня, чим довше були посушливі періоди, але не далі 10-12 см. Результати наших досліджень у 2008 і 2009 році свідчать, що максимальна кількість бульбочок на коренях сої формується переважно в період кінець цвітіння-наливання зерна. Серед варіантів передпосівної обробки насіння досить істотний вплив на утворення бульбочок на кореневій системі сої мав ризогумін. При цьому кількість бульбочок на коренях рослин сої даного варіанту досліду збільшувалася вдвічі. У фазу наливання зерна кількість бульбочок на коренях сої сорту Київська 98 при інокуляції насіння ризогуміном становила 69 шт., у сорту ОАЦ-Віжіон - 58 шт. Найменша кількість бульбочок відмічена на контрольному варіанті.

Оцінюючи показники індивідуальної продуктивності рослин ми встановили, що середня кількість насіння на рослині сої сорту Київська 98 варіювала в межах 31-35 шт., у сорту ОАЦ-Віжіон - 22-24 шт. Максимальні значення цього показника спостерігалися на ділянках досліду, де насіння сої обробляли ризогуміном. Більшу кількість бобів на одній рослині формував сорт Київська 98 - 16-19 шт. - на 3-4 шт. більше, ніж рослини сорту ОАЦ-Віжіон. Максимальна маса 1000 насіння в наших дослідах становила 132,2-157,9 г на варіанті інокуляції насіння ризогуміном у сорту Київська 98.

Порівнюючи врожайність досліджуваних сортів сої, ми відзначили, що більш високий потенціал продуктивності властивий сорту сої Київська 98. У середньому за роки досліджень врожайність даного сорту становила 2,62-3,05 т/га в залежності від варіанту інокуляції насіння; у сої ОАЦ-Віжіон 2,33-2,64 т/га відповідно (табл.).

Таблиця - Врожайність сої залежно від інокуляції насіння, т/га

(2008-2009 рр.)

Варіант досліджень Сорт
Київська 98 ОАЦ-Віжіон
2008 2009 середнє 2008 2009 середнє
Контроль 2,43 2,80 2,62 2,20 2,46 2,33
Ризогумін 2,80 3,30 3,05 2,50 2,78 2,64
Ризобофіт 2,74 3,20 2,97 2,42 2,71 2,56

Інокуляція насіння ризогуміном сприяла формуванню вищої, ніж на інших варіантах досліду, врожайності сої. Зокрема, у сорту Київська 98 вона досягала 3,30 т/га (2009 рік), у сорту ОАЦ-Віжіон - 2,78 т/га відповідно. Позитивний вплив на формування врожайності відмічено також на варіанті з обробкою насіння ризобофітом, що свідчить про доцільність подальших досліджень його властивостей на ріст і розвиток сої.

Література:

•1.     Рекомендації з ефективного застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур [С.І. Мельник, В.А. Жилкін, М.М. Гаврилюк, В.С. Сніговий, М.М. Лісовий та інші]. - Міністерство аграрної політики України, Українська академія аграрних наук - К., 2007. - 55 с.

•2.     Влияние свободноживущих азотфиксирующих бактерий на    формирование и функционирование бобово-ризобиального симбиоза у некоторых сельскохозяйственных культур / Е.В. Надкерничная, Т.М. Ковалевская // Физиология и биохимия культурных растений. - 2001. - 362 с.

•3.     Передпосівна обробка насіння сої [В.Ф. Петриченко, А.О. Бабич, С.І. Колісник, О.М. Венедіктов, С.В. Іванюк та інші]. - Посібник українського хлібороба. - 2009. - С. 244-246.

•4.     Москалець В.В. Застосування мікробних препаратів і мікроелементних добрив на якість зерна сої / В.В. Москалець, В.К. Шинкаренко // Агроекологічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 19-24.

•5.     До питання біологічно активних речовин сої / М.Ф. Кулик, О.В. Жмудь, А.О. Бабич, Т.В. Засуха, Ю.В. Обертюх, Я.М. Кулик, Н.Б. Зелінська // Вісн. аграр. науки. - 2000. - N 10. - С. 28-33.

•6.     Ільєнко О.В. Оптимізація прийомів формування врожайності сої різних груп стиглості в умовах північної частини степу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.09 «Рослинництво» / О.В. Ільєнко. - Дніпропетровськ, 2008. - 17 с.

•7.     Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985.-    351 с.

•8.     Практикум по физиологии растений / Н.Н.Третьяков, Т.В.Карнаухов, Л.А.Паничкин и др. - М.: Агропромиздат, 1990. - 271 с.

•9.     Посыпанов Г.С. Методы изучения биологической фиксации азота воздуха / Г.С. Посыпанов. - М.: Агропромиздат, 1991. - 300 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>