Долбнєва Д.В. ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Аспірантка Долбнєва Д.В.
Львівська державна фінансова академія
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЗБІЛЬШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Сучасні тенденції розвитку вітчизняної економіки вимагають від банків, як посередників в акумулюванні та перерозподілі тимчасово вільних коштів, активізації їх інвестиційної діяльності, формуванню достатнього рівня інвестиційного потенціалу. Саме банки найбільш повно здатні забезпечити той обсяг інвестиційних ресурсів, в якому є потреба серед суб'єктів господарювання, перш за все високотехнологічних, переробних, наукомістких галузей, будівництва, сільського господарства, сфери послуг тощо.
За оцінками провідних експертів загальна потреба в інвестиціях в основний капітал українських підприємств на сьогодні складає 40 млрд. дол. США щорічно, до 2015 року потреба в інвестиційних ресурсах становитиме 150 млрд. дол. США. Фактично ж обсяги інвестицій у всю економіку складають приблизно 35 млрд. дол. США у рік [1, с. 129].
Вагомий внесок у дослідження та розкриття проблем, основних напрямів формування і використання інвестиційного потенціалу банківської системи України здійснили ряд вітчизняних науковців, зокрема: О.Вовчак, В.Геєць, В.Зимовець, А.Криклій, М.Крупка, С.Лєонов [2], Б.Луців [3], П.Матвієнко [4], М.Савлук, І.Сало, А.Пересада, Н.Шелудько та ін.
На основі вивчення думок провідних вчених, робимо висновок, що інвестиційний потенціал банківської системи (ІП) - це сукупність фінансових ресурсів (власних і залучених) банків для здійснення ними інвестиційної діяльності, їх оптимальна структура, раціональне управління та використання для задоволення потреб суб'єктів реального сектора економіки у додаткових коштах.
Основною перешкодою формуванню та ефективному використанню ІП банківської системи України залишається дефіцит довго- та короткострокових фінансових ресурсів, дисбаланс ліквідності, валютні, інвестиційні та системні ризики, недостатній рівень довіри населення, зниження прибутковості та темпів приросту ресурсної бази, посилення вимог до поточної політики більшості вітчизняних банків та ін.
Однак, варто відмітити те, що за період 2008-2011 рр. відбувається збільшення активів та власного капіталу вітчизняних банків. Позитивна динаміка по даних показниках підтверджує нашу думку про те, що банківська система України у перспективі може сформувати необхідний ІП, що стане потужним рушієм стабільного розвитку вітчизняного підприємництва.
На сьогодні сума строкових коштів, яка знаходиться на рахунках у комерційних банках, є ще недостатньою для збільшення обсягів довгострокового кредитування, її зростання дає можливість банкам формувати додаткові фінансові ресурси для надання підприємствам додаткових коштів.
Станом на 01.01.2011 р. кредитно-інвестиційний портфель (КІП) банків в Україні склав 730866,34 млн. грн. (близько 92 млрд. дол. США), що на 95444,33 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2010 р., але на 28819,66 млн. грн. менше, ніж у 2009 р. [5]. Позитивним щодо структури КІП є збільшення частки кредитів юридичним особам та цінних паперів, що свідчить про пожвавлення діяльності суб'єктів господарювання та бажання банків інвестувати в розвиток реального сектора економіки.
Поряд з тим, надання банками довгострокових кредитів характеризується нестабільністю як за обсягом, так і відношенням до ВВП. Так, рівень кредитування української економіки вітчизняними банками у період 2009-2010 рр. становив 54% до ВВП, а вже станом на 01.01.2011 р. скоротився на 9% пунктів і склав 45%. Це негативно позначається на обсягах реалізації масштабних інвестиційно-інноваційних проектів суб'єктами господарювання, їх здатності нарощувати виробничий потенціал, оновлювати матеріально-технічну базу, вводити у виробництво сучасні технології та досягнення НТП.
У контексті даної теми доцільним є внесення певних пропозицій щодо напрямів збільшення ІП банківської системи України, зокрема:
•- підвищення рівня концентрації банківського капіталу шляхом підвищення капіталізації та платоспроможності банків;
•- стимулювання залучення грошових вкладів населення шляхом впровадження накопичувальних систем „депозит-кредит", пенсійних заощаджень, довірчих операцій, ощадних сертифікатів, металевих депозитів; запровадження спеціальних гарантій безпечності їх вкладень;
•- залучення іноземних інвестицій (іноземного капіталу), створення кредитних союзів з іноземними банками;
•- розробка та вдосконалення нормативно-правових актів і методичних документів НБУ з питань регламентування структури банківського інвестиційного портфелю, встановлення економічних нормативів для банківського інвестиційного портфелю;
•- встановлення обмежень на здійснення банками активних операцій;
•- встановлення НБУ пониженої ставки норми обов'язкового резервування коштів для комерційних банків, які здійснюють довгострокове кредитування інноваційних проектів вітчизняних підприємств;
•- створення та функціонування на фінансових ринках країни інвестиційних банків, основою спеціалізації яких виступає емісійно-установча діяльність, а також спеціалізованих інвестиційних банків на основі державних ресурсів/
Хочемо наголосити також і на тому, що державним органам влади необхідно у максимально стислі терміни забезпечити формування ефективної та раціональної системи узгодження інтересів банківської системи, суб'єктів реального сектора економіки та держави щодо формування та вибору пріоритетних напрямів інвестування сформованих фінансових ресурсів шляхом створення сприятливих умови для накопичення банками достатньої ресурсної бази, розділення з ними ризиків інвестиційної діяльності та сприяння підвищенню її прибутковості, стимулювання створення банками достатнього власного капіталу для здійснення ними інвестиційної діяльності тощо.
Висновки. За рахунок раціонального та ефективного формування ІП банків та його залучення у процес розширеного відтворення та раціонального його використання у перерозподільних процесах вдасться вийти на докризові показники розвитку вітчизняної економіки, а також почати нарощувати виробничі потужності підприємств. Для цього необхідно, щоб банківська система відповідала вимогам сьогодення та потребам усіх учасників ринкових відносин, а державні органи влади створили всі необхідні умови для акумуляції фінансових ресурсів у провідних банках країни.
Література:
1. Гребенюк Н.О. Розвиток банківського інвестиційного кредитування в умовах України / Н.О.Гребенюк // Вісник української академії банківської справи. Науково-практичний журнал. - 2009. - 1(26) - С. 128-133.
2. Лєонов С.В. Інвестиційний потенціал банківської системи: методологія формування та використання: дисертація на здобуття на здобуття наукового ступеня д-ра екон. наук: 08.00.08 / С.В.Леонов - ДВНЗ Українська академія банківської справи НБУ. - Суми, 2009. - 452с.
3. Луців Б. Інвестиційний потенціал банківської системи України / Б.Луців, Т.Стечишин // Фінанси України. - 2009. - № 9. - С. 67-77.
4. Матвієнко П. Формування інвестиційного потенціалу вітчизняних банків / П.В.Матвієнко // Економіка та держава. - 2007. - №4. - С. 51-55.
5. Інвестиційна діяльність в Україні. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://http://www.ukrstat.gov.ua/.
6. Асоціація українських банків. Показники діяльності банків - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://http://www.aub.org.ua/.
7. Основні показники діяльності банків України - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://http://www.bank.gov.ua/.
e-mail: Deonisiya3@rambler.ru
