XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Донченко І.С. МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ ТА ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Донченко І.С.

Запорізький національний університет

м. Запоріжжя

МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ ТА ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

На початку нового століття особливо гостро постає проблема особистості людини, формування її як індивідуальності. Потребують уваги питання, які стосуються людського прагнення до самовдосконалення. Формування високодуховної особистості допоможе людині визначитися в сучасному світі.

         Для того, щоб вищий навчальний заклад зміг давати не тільки знання, а й максимально сприяв становленню особи студента, зміст вузівської освіти не може формуватися лише на основі науки. Він повинен відображати різні сфери духовної культури, у тому числі й фізичної.

         Формування здоров'я - це перш за все проблема кожної людини. Його слід починати з виховання мотивації до здоров'я та здорового способу життя, бо вона є системо утворювальним чинником поведінки. Інакше кажучи, буде мотивація (цілеспрямована проблема), буде й відповідна поведінка [1].

На жаль, питання, пов'язані з мотивацією студентської молоді до занять фізичними вправами, не зважаючи на спроби їхнього практичного вирішення, залишаються недостатньо розробленими з наукової точки зору. Це обумовлено в основному двома причинами. По-перше, в сучасній психології немає єдності в розумінні суті цього явища. По-друге, в людському житті поняття «мотив» загубилося в тіні інших категорій: воля, цілеспрямованість, рішучість та ін. [2]. Тим часом у сучасному житті роль мотиваційних, спонукальних засад виявляється все більш яскраво. Дослідниками було відмічено, що успішність діяльності багато в чому визначається характером спонукання до неї мотивом, тобто тим, що підштовхує людину до здійснення тієї чи іншої дії.

         Рухова активність людини у вигляді різних форм «м'язової діяльності» (праця, фізичні вправи, гімнастичні, спортивно-прикладні, ігрові) відіграє у житті важливу роль. Рухи стимулюють ріст і розвиток людини, а особливо в 15-18 років, коли фізичний розвиток характеризується подальшими анатомо-фізіологічними змінами. У цей період закінчується видозмінення організму у зв'язку зі статевим дозріванням, яке розпочалося в підлітковому віці, йде завершення етапу фізичного розвитку індивіда. Розвивається  репродуктивна і творча уява, посилюються самоконтроль, реалістичність у співвідношенні образів уяви, особливо мрій із дійсністю, своїми можливостями. Природа з великим запасом заклала резерви здоров'я в кожному організмі, але цей спадковий матеріал зберігається доти, доки ним правильно користуватися. Без тренувань ці резерви згасають. Потрібно формувати свідомість молодої людини, стимулювати захисні сили організму засобами фізичної культури [3]. Обмаль молоді цікавиться фізичною культурою, натомість досить поширені шкідливі звички, як тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв, наркотиків.

         Залучення людини до здорового способу життя потрібно починати із формування в неї мотивації до здоров'я. Турбота про здоров'я, його зміцнення - мають стати ціннісними мотивами, що формують, регулюють і контролюють її спосіб життя. Ніякі побажання, накази, покарання не можуть примусити людину вести здоровий спосіб життя, охороняти й зміцнювати власне здоров'я, якщо всім цим не управляє його усвідомлена мотивація [1].

         Для вирішення більшості завдань, що стоять перед фізичним вихованням мають велике значення самостійні заняття студентів фізичними вправами у поза аудиторний час [2]. Але практика й дослідження показують, що більшість молоді мають зневажливе ставлення до таких занять. Для того, щоб залучити студентів до занять фізичними вправами у поза аудиторний час, треба навчити студентів поважати свій фізичний стан, своє здоров'я, яке є показником фізичної культури людини.

Дослідження показують, що в кращому випадку більшість  студентів приділяють увагу фізичним вправам лише до 4-х годин на тиждень, займаючись тільки в межах обов'язкових навчальних занять із фізичного виховання. Оптимальним вважається руховий режим для студентів чоловіків - 8 - 12 год. на тиждень, а для жінок - 6 - 10 годин. У зв'язку з таким важливим чинником оптимізації рухової активності є такі форми самостійних занять студентів фізичними вправами, як тренування, ранкова гігієнічна гімнастика, змагання, щоденні прогулянки, походи вихідного дня тощо.

Важливою інстанцією соціалізації у фізичній культурі в студентські роки залишається сім'я. У сім'ї отримуються й підтримуються важливі установки, манери поведінки, орієнтири мотиваційної поведінки. У ній складається особлива система етичних стосунків, що об'єднує соціальні потреби й цінності.

Велике значення у фізичному вихованні мають методи переконання (роз'яснення) і позитивного прикладу. З їхньою допомогою роз'яснюється значення фізичних вправ у розвитку людини, їхні психологічні основи, а також техніка виконання. Приклади з життя видатних людей, відомих спортсменів, а також тих, хто вчиться краще вчителів, служать предметом наслідування для учнів у процесі занять фізичною культурою [4].

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що для залучення фізично пасивних людей до занять фізичними вправами використовувалися такі шляхи:

•·       агітаційно-пропагандистська робота. Показ прикладів цілющого впливу фізичної культури на здоров'я людини. Добре організована робота в системі фізичної культури.

•·       зміна звичного устрою життя. Залучення до громадської роботи із фізичної культури. Участь у змаганнях за програмою різнобічної фізичної підготовки.

•·       важливий ритм, організованість занять. Залучення до участі в змаганнях, де б справді були очевидні результати занять фізичною культурою.

•·       залучення до організаторської діяльності в системі фізичної культури. Потрібно створити умови для формування інтересу до занять фізичною культурою.

Р.І. Купчінов стверджує, що вибір шляхів залучення фізично пасивної людини до активних занять фізичними вправами перш за все залежить від усебічного вивчення особистості цієї людини, визначення ступеня її де тренованості [2].

Отже, формування мотивації до занять фізичними вправами та здорового способу життя в студентів вимагає зусиль. Оскільки ефект цих зусиль проектується на майбутнє, і не кожна молода людина може вирішити це завдання самостійно, необхідна спрямованість системи вузівського виховання й освіти на формування в студентів мотивації до занять фізичними вправами та культури здоров'я.

Література:

1. Бароненко В.А., Рапопорт Л.А. Здоровье и физическая культура студента: Учеб. Пособие. - М.: Альфа - М, 2003. - 352с.

2. Круцевич Т.Ю. Методи дослідження індивідуального здоров'я дітей та підлітків у процесі фізичного виховання. - К.: Олімпійська література, 1999. - 230 с.

3. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007.- 272 с.

4. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007.- 248 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>