Дорошко О.В., Кізюн А.Г. РОЗВИТОК РЕКРЕАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Дорошко Олена Володимирівна, Кізюн Алла Григорівна
Вінницький торгово-економічний інститут Київського Національного торговельно-економічного університету
РОЗВИТОК РЕКРЕАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Територія України є однією з найчисленніших за сукупністю рекреаційних можливостей розвитку туризму. Питання оптимального рекреаційного навантаження на сьогоднішній день є актуальним, оскільки кількість відпочиваючих з кожним роком зростає, в той час як можливість їх обслуговування незначна.
Шацькі озера розташовані у північно-західній частині Волинської області. Вони становлять єдину водну систему і належать до однієї з найбільших озерних груп Європи. Більша частина Шацьких озер (24 озера) входить до складу Шацького національного природного парку, який було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 року № 533, на площі 32515,0 га. На сьогодні вона становить 48977,0 га, з них 20856,0 га земель знаходиться у його постійному користуванні. Територія парку знаходиться на заході одного з найкрупніших болотно-озерно-лісових комплексів у Європі - регіону Полісся, яке поширене на півночі України, півдні Білорусі та, частково у Польщі та Російській Федерації. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу [1,5].
Природоохоронна цінність Шацького національного природного парку (ШНПП) визнана міжнародною спільнотою. Рішенням 17-ї сесії Бюро Координаційного Комітету ЮНЕСКО-МАБ у березні 2002 р. Шацькому національному природному парку надано статус Біосферного Резервату ЮНЕСКО.
Територія ШНПП є своєрідним природним комплексом, який розташований на північно-західній частині Поліської низовини з переважанням рівнинного рельєфу, поширеним розвитком амовіальних відкладів та великою кількістю озер. Шацькі озера є найменш проточними внутрішніми водоймами України і з приводу слабкого зовнішнього водообміну дуже чутливі до дії будь-яких зовнішніх факторів [3].
Мальовничість пейзажів ШНПП доповнюють сприятливі умови для розвитку відпочивального та оздоровчого туризму.
За функціональними особливостями рекреаційна діяльність парку поділяється на лікувальну, оздоровчу, спортивно-туристичну, пізнавальну та утилітарну.
До заповідної зони (5925 га) включені озера Кримне та Мошне з прилеглими лісами, а також лісові масиви, що прилягають до заплави Західного Бугу. Ця зона призначена для охорони і відновлення найбільш цінних природних комплексів, її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. В даній зоні забороняються всі види рекреаційної та господарської діяльності, крім наукових досліджень.
Зона регульованої рекреації (11 623 га) виділена для короткострокового відпочинку, переважно у вихідні та святкові дні. Є в них стаціонарні ділянки для одно дводенних стоянок під палатки, для вилову риби, прокладено дві стежки «Світязянка» та «Лісова пісня», створено два рекреаційних пункти «Перемут» і «Турист», два інформаційних пункти. Зона стаціонарної рекреації (1971 га) виділена в центральній частині парку. До неї віднесено частину узбережжя озер Світязь та Пісочне. Зараз на території Шацького району працюють два санаторії: "Лісова пісня" та "Шацькі озера", 68 баз відпочинку.
Господарська зона (13311 га) включає землі колективного сільськогосподарського підприємства та інших землекористувачів [2].
Як природоохоронний об'єкт Шацький національний природний парк здебільшого відповідає вимогам, які ставить Міжнародний союз охорони природи до національних парків, і в системі національних парків відображує специфіку поліської природи. Його відвідування залишає незабутнє враження від мальовничих краєвидів, чистого повітря, гостинності поліщуків
На сьогодні переважаючим на території парку є загальнооздоровчий відпочинок в зоні інтенсивної рекреації озер Світязь і Пісочне. Саме тут сконцентровано 56 баз відпочинку, 6 спортивно-оздоровчих і дитячих таборів, 4 наукових установи. Функціонують санаторій "Лісова пісня" і пансіонат "Шацькі озера". В різних рекреаційних закладах одночасно можуть відпочивати 6180 осіб. Крім того, в літній період (переважно у вихідні дні) територію парку відвідують ще близько 3000 осіб. Відпочивають вони головним чином на озерах, але в період достигання чорниці та появи грибів багато відвідувачів віддають перевагу лісам. Популярною є також риболовля.
ШНПП належить до перспективних територій, придатних для ефективного розвитку екологічного та зеленого туризму.. Ландшафти та природні комплекси ШНПП приваблюють все більше відвідувачів. Сприятливі кліматичні умови на території національного парку є важливою передумовою розвитку інфраструктури, яка забезпечуватиме потреби у відпочинку та оздоровленні населення та туристів. Протягом останніх років помітно зростає кількість відпочиваючих з усіх областей України, а також із сусідніх країн - Польщі, Німеччини, Білорусі, Росії.
Але для всебічного аналізу рекреаційних ресурсів ШНПП потрібно визначити також проблемні питання. За результатами вивчення еколого-токсилогічної ситуації на Шацьких озерах встановлено. Що вони потерпають від комплексного забруднення.
У результаті пошуку джерел забруднення встановлено, що озера ШНПП перебувають під значним антропогенним пресом у результаті здійснення меліоративних та осушувальних робіт на сільськогосподарських угіддях у Західному Поліссі за досить інтенсивного використання останніх для виробництва продукції [4].
Потужним джерелом забруднення виступають і не доочищені, а інколи і зовсім неочищені стоки та викиди комунальної мережі прибережних сіл та смт. Шацьк.
Шацькі озера зазнають величезного рекреаційного навантаження за рахунок інтенсивного їх використання для санаторно-курортних цілей, що в останні роки посилився.
Кількість відпочиваючих на Шацьких озерах із кожним роком збільшується, а це вимагає великої уваги до збереження природних багатств цього краю, в першу чергу чистої води, флори і фауни озер та лісів. В той же час необхідно використовувати їх для оздоровлення і відпочинку, розвивати рекреаційну інфраструктуру, розширювати мережу санаторіїв та баз відпочинку, забезпечувати відпочиваючих житлом, харчуванням та засобами пересування.
Рекреаційні можливості Шацького національного природного парку на сьогодні далеко не вичерпані і розумний їх розвиток і використання могли б надати громадянам України та іноземцям, серед яких останнім часом зростає популярність цього куточка української природи (особливо в Польщі, Білорусі, Росії), можливість гарно відпочити і покращити своє здоров'я. А також, ШНПП це грандіозне джерело надходження коштів в бюджет країни від рекреаційної галузі.
Література:
1. Географічна енциклопедія України, К.: УЕ, 1993. - 480 с.
2. Львович М.В. Загальна характеристика Шацького національного природного парку / М.В. Львович, А.А. Горун // Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1983 - 1993 рр. - Світязь. - С.4 - 20.
3. Тимченко В.М. Гидрологические исследования водних екосистем Украины / В.М. Тимченко, Б.И. Новиков // Гидробиологический журнал. - 1990. - Т. 26, №3. - С. 100-111.
4. Токсикологічні проблеми Шацьких озер / М.Ю. Євтушенко, С.В. Дудник, Ю.А. Глєбова // Наукові доповіді НУБіП. - 2010. - №6. - С. 22.
5. Шацькому національному природному парку - 15 років // Жива Україна. 1998. № 11-12. - С. 8-9.
