XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Досінчук К.Ф. ПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ

Досінчук Катерина Федорівна

студентка 4 курсу

Академія адвокатури України
 
ПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ
 

Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина.[1]
Ст. 16 Цивільного кодексу України закріплює що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.[2]
 Це право особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для його припинення, а також для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом. У разі порушення цивільних прав конкретної особи їх захист здійснюється в порядку цивільного судочинства. Так, згідно з цивільно-процесуальним законодавством будь-яка заінтересована особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оскарженого права(ст. 3 ЦПК)[3]

Також законодавством про судоустрій України гарантується усім субєктам правовідносин захист їх прав , свобод і законних інтересів незалежним  і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. А також передбачено гарантію забезпечення даного права, а саме такою гарантією є те, що ніхто не може  бути  позбавлений  права  на  розгляд  його
справи  у суді,  до підсудності якого вона віднесена процесуальним
законом.  Угоди про відмову у зверненні  за  захистом  до  суду  є
недійсними. (ст.6 ЗУ «Про судоустрій України») [4]

Чинним законодавством передбачено такі способи захисту цивільних прав особи:
• визнання права (скажімо, права власності на певну річ);
• відновлення становища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права (наприклад, винна особа, яка внаслідок протиправних дій пошкодила майно іншої особи,  повинна відновити це  майно та припинити протиправну поведінку); присудження до виконання обов'язку в натурі (приміром, автотранспортне підприємство відповідно до договору не надало автомобіль під завантаження товару вантажовідправникові, тому останній має право через арбітраж вимагати надання відповідних транспортних засобів);
•  припинення або зміну правовідношення (наприклад, із закінченням строку договору останній втрачає чинність);
• компенсацію моральної шкоди;
• стягнення з правопорушника збитків, а у випадках, передбачених законом чи договором, — неустойки (штрафу, пені);
• інші способи.   (ч.2 ст. 16 ЦК).

В цивільному судочинстві розрізняють 3 види судочинства:
- позовне провадження;
- наказне провадження;
- окреме провадження.
Справи позовного провадження характеризуються наявністю двох сторін і спірністю їх інтересів.
Справам наказного провадження характерна безспірність вимог стягувача, а сторона, яка несе відповідальність не заперечує, щодо вимог що до неї висуваються.
Окреме провадження спрямоване на встановлення обставин, наявності юридичних фактів або юридичного статуту громадян необхідних для реалізації субєктивних прав.
Таким чином, можна зробити висновок, що право на судовий захист цивільних прав закріплено і гарантується на законодавчому рівні, і ніхто не може бути позбавлений цього права. 
Література:
1. Конституція України. - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30, ст. 141
2.   Цивільний кодекс України. - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 40-44, ст.356       
3. Цивільний процесуальний кодекс України. -  Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492 
4. Закон України «Про судоустрій України». -
Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 27-28, ст.180
 

e-mail: katrin_dos@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>