XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

доц. Вейсберг Т. Б., доц. Бесєдіна Т. Г. ФОРМУВАННЯ ПОТЕЦІЙНОГО СЛОВНИКА СТУДЕНТІВ В КУРСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ФАХОМ

доц. Вейсберг Т.Б., доц. Бесєдіна Т.Г.

ДонДТУ

ФОРМУВАННЯ ПОТЕЦІЙНОГО СЛОВНИКА СТУДЕНТІВ В КУРСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА  ФАХОМ 

Найбільш актуальною для методики навчання читанню у немовних вузах є проблема диференційного відбіру та накопичення вокабуляру. При цьому основна увага повинна надаватися розвитку у студентів навичків семантизації нових слів в процесі читання текстів без допомоги словника.

Усі незнайомі слова у тексті можна поділити на дві групи: 1) слова, які читач не може зрозуміти самостійно, тому ігнорує їх під час читання, або звертається до словника; 2) слова, які читач може зрозуміти самостійно на підставі контексту або за допомогою внутрішніх можливостей самого незнайомого слова. Саме слова, що належать до другої групи, й є джерелами розширення вокабуляру, або мають своєрідний "потенціал". Таким чином виник та знайшов своє тривале місце у методиці викладання іноземних мов термін "потенціальний словник". Отже потенціальний словник - це ті невивчені лексичні одиниці, зміст яких може бути семантизований самостійно.

Як показує практика викладання іноземних мов, можливі два шляхи формування необхідного словникового запасу у дорослої людини. Перший підхід спрямований до резервів пам'яті, передбачаючи її стимулювання; другий шлях пов'язаний з аналітичними можливостями інтелекту (навчання навичкам розуміння слів за допомогою аналізу). Переваги другого підхіду очевидні: словниковий запас може поповнюватись безмежно; словник в очах студентів набуває системність; засвоєння нових слів відбувається безпосередньо під час читання. Для реалізації потенціального словника студенти мають добре опанувати словотворчим мінімумом та оволодіти навичками розкриття значення утворених слів за допомогою словотворення.

Афіксальне словотворення без сумніву відіграє важливу роль у викладанні іноземної мови у немовному вузі. Викладач перш за все має чітко уявити, про що саме з теорії словотворення необхідно повідомити студентів, а подруге, знайти, як на практиці навчити словотворенню.

Починати роботу над словотворенням слід якомога раніше. Знання про продуктивну основу, яка разом з суфіксом або іншою продуктивною основою, створюють словотворчу модель, мають стати першими відомостями у цьому зв'язку. Далі слід указати студентам на різницю між лексичним та словотворчим значеннями слова. Головним засобом словотворчого значення є суфікс. Саме він є й структурним центром словотворчої моделі, тому що заміна його на інший суфікс тягне за собою зміну у структурнім оформленні моделі. Під час отбору мовного матеріалу для формування умінь та навичок семантизації нових слів слід виходити з критерію виводимості. Згідно з цим критерієм, до потенціального словника належать тільки ті слова, значення яких можуть бути розкриті читачем під час читання тексту самостійно та закономірно. Наприклад, під час сприймання таких слів, як liberator, printer, unemployed та інших, читач може легко виділити компоненти цих утворених слів: семантичні відносини між ними чіткі. Легко співвіднести словотворчі основи liberate, print та суфіксиr(-еr), що означають носія дії. Тоді як утворені слова preparation, destructive та інші  слід розглядати як невиводимі, бо їх компоненти означені нечітко.

У науково-технічній літературі на англійській мові доволі часто зустрічаються прислівники з суфіксом - ly. Вони мають яскраву загально- наукову специфіку. Їх можна поділити  на дві групи за принципом їх формування від відповідних категорій слів.

До першої групи можна віднести прислівники, утворені від відомих прикметників або іменників: analytically, classically, equivalently, normally  та інші. До другої групи прислівників  с суфіксом - ly належать прислівники , утворені  від відмінників, що означають назви наук, галузей знання або виробництва, загальнонаукових понять, наприклад, acoustically, chemically, mechanically та інші. Таки прислівники доволі легко ототожнюються при перекладі, але часто можуть стати «фальшивими друзями» перекладачаю

Одиницею відбору словотворчих засобів є не афікс, а словотворча модель, тому що значення афіксу визначається не абстрактно, а у зв'язку з його входження до цієї словотворчої моделі.

Слід якомога раніше дати студентам поняття про продуктивність та непродуктивність афіксів. Критерієм продуктивності є їх здатність створювати нові слова. Не можна плутати продуктивність та уживаність. Остання показує, що багато слів оформлені даними афіксами. Теоретичні знання дуже важливі, але їх недостатньо. Потрібна систематична практична робота щодо словотворення.

Знайомлячи студентів з морфологічною структурою англійських слів, треба привернути їх увагу до частого збігу форми кореня, основи та цілого слова у одно формових словах, яких у англійській мові значно більше. Щоб подолати цю трудність, слід надати визначення основи слова. Основа слова складається з кореня та словотворчого афіксу. Можна виділити основи трьох типів:

1) нестворені, або морфологічно неділимі (tear, book)-,

2) утворені, або ділимі на значущі частини (reread, renew);

3) зв'язані, або ділимі за аналогією з іншими мовами.

Основи цього типу зустрічаються частіш за все у словах, запозичених з французької та латинської мовах (majesty, territory). Візьмемо ряд семантично зв'язаних між собою слів, наприклад, history-historic-historical-historian. Основу складає частина, що є спільною для усіх цих слів. Не слід забувати, що морфологічний аналіз не є самоціллю. Він лише засіб расширення словникового запасу студентів.

Такі фактори є дуже важливими для розуміння утвореного слова: кількість афіксів у слові; модель, згідно якої побудовано слово (добре відома, менш відома, невідома зовсім); чи є у слові орфографічні труднощі; чи є в рідній мові еквіваленти даного слова та інші. Щодо афіксального словотворення, можна рекомендувати такі напрямки роботи:

•1)     робота з морфемами (афіксами й основами) в утворених словах;

•2)      робота з утвореними словами;

     3)   формування утворених слів;

•4)     пошук англійських еквівалентів до окремих слів або гнізд слів рідної мови.

Ці види вправ мають різні цілі: запам'ятати функцію та значення складових елементів слова; виділити в окремих утворених словах знайомі елементи; дізнатися та запам'ятати показниками якої частини мови є ці елементи; упізнати знайомі елементи у незнайомих утворених словах; визначити, якою частиною мови є ці слова; сформувати нові утворені слова за допомогою конкретних афіксів згідно моделей; проаналізувати структуру утворених слів та визначити значення їх частин; знайти англійські еквіваленти словам та словосполученням у рідній мові.

Така система вправ виключає механічні вправи, вона містить лише напівтворчі та творчі вправи. Слід зауважити, що в практиці викладання іноземних мов у немовних вузах питання словотворення повинні входити до складу вправних систем кожного тексту, роботу по словотворенню необхідно проводити систематично. Така робота повинна бути частиною цілого процесу навчання читанню.

Вправи з словотворення слід будувати за принципом "від простого до складного". Для досягнення кінцевої мети - саме навчання читанню - першочергове значення мають вправи, спрямовані на аналіз утворених слів, а не на їх формування. Словотворчий аналіз дає можливість прогнозувати ті закономірності та особливості, що є характерним для даної мови.

Література:

•1.     Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Частина 2. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі.- Вінниця. "Нова Книга", 2001.- 302 с.

•2.     Казакова Т.А. Практические основы перевода. Серия: Изучаем иностранные языки.-  СПб.: "Издательство Союз", 2001.- 320 с.

•3.     Носенко И.А., Горбунова Е.В. Пособие по переводу научно-технической литературы с английского языка на русский. Учеб. пособие для студентов техн вузов. М.: "Высш. школа", 1996.- 152 с.

4.   Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. -М.,2002


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>