XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Довгенко І.О., Пашков В.М. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЯК ЗАСІБ РЕГУЛЮЮЧОГО ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Довгенко Інна Олександрівна

НЮАУ, Полтавський факультет, група 43-ПФ

Науковий керівник - Пашков В.М.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЯК ЗАСІБ РЕГУЛЮЮЧОГО ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

         Ліцензування є одним із засобів державного регулювання господарської діяльності, який фактично обмежує свободу господарювання. З однієї сторони закон обмежує ті види господарської діяльності, які можуть негативно вплинути на загальносуспільні інтереси, але з іншої, окремі  органи ліцензування під приводом захисту цих суспільних цінностей зловживають своїми повноваженнями, чим створюють перешкоди господарській діяльності. Запобігти  цьому можуть чіткі та прозорі процедури ліцензування.

         Аналіз практики ліцензування, дозволив виділити низку проблем, які потребують як законодавчого вирішення, так і теоретичної оцінки. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (далі - Держкомпідприємництво) неодноразово декларував необхідність удосконалення процедур ліцензування у двох основних напрямках: 1) забезпеченні спрощеного порядку ліцензування шляхом встановлення чіткого та прозорого здійснення ліцензійних процедур, скорочення часу на видачу ліцензій; 2) передачі, у разі доцільності, процесу ліцензування на місцевий рівень. Але ніяких кроків у цьому напрямку так і не було зроблено.

         Традиційно процедуру видачі ліцензії поділяють на такі етапи: а) звернення суб'єкта господарювання із заявою; б) розгляд заяви і прийняття рішення; в) видача ліцензій у разі задоволення заяви. Додатково може виділятися стадія проведення конкурсу. Деякі науковці виділяють четверту стадію - перегляд рішення, при знятого за результатами розгляду заяви. І на кожній з цих стадій є низка проблем, які потребують негайного вирішення.

         Ліцензійна процедура не передбачає прийняття такого проміжного акта, як рішення про відкриття провадження. Адже отримання органом ліцензування заяви розпочинає провадження автоматично і покладає на цей орган безумовний обов'язок з її розгляду. У ході стадії розгляду заяви та поданих до неї документів, орган ліцензування досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи.

         На практиці можливі три підходи до організації розгляду вимоги заявника: заявний, дозвільний та за конкурсом. Під заявниць ким принципом у сфері господарювання слід розуміти допуск суб'єкта господарювання до певного виду діяльності за єдиною достатньою підставою - фактом надходження заяви про видачу відповідної ліцензії. За загальним правилом, цей принцип має низку істотних переваг над дозвільним принципом, хоча окремі види господарської діяльності вимагають ліцензування саме за дозвільним принципом.

         Чинна на сьогодні дозвільна процедура видання ліцензій може бути доповнена певними елементами, зокрема: можливістю об'єднання кількох заяв (вимог) в одне провадження; конклюдентною формою позитивного рішення за результатами розгляду заяви про видачу ліцензій; участі заявників та представників громадськості у розгляді такої заяви.

         Адміністративне судочинство є оптимальною формою процедурного контролю за діями, рішеннями, бездіяльністю органів (організацій), що беруть участь у розгляді заяви про видачу ліцензії.

Література:

1. Крупчан О. Напрями удосконалення процедури видачі ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності. // Юридична Україна. - 2008. - №5. - с.49-59.
2. Горохов В. Що треба знати про ліцензування певних видів господарської діяльності.// Банківський, митний консультант. - 2008. - 12 трав. (№17). - с. 7-8.
3. Ліцензування підприємницької діяльності// Право і практика. - 2009. - №13. - с.1-242.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>