XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Драбовський А.Г. ГІПЕРСКЛАДНІ КООПЕРАТИВНІ СИСТЕМИ: АКЦІОНУВАННЯ І КОРПОРАТИЗАЦІЯ КООПЕРАТИВНОГО КАПІТАЛУ

Драбовський А.Г.

Львівська комерційна академія

ГІПЕРСКЛАДНІ КООПЕРАТИВНІ СИСТЕМИ: АКЦІОНУВАННЯ І КОРПОРАТИЗАЦІЯ КООПЕРАТИВНОГО КАПІТАЛУ

Гіперскладні кооперативні системи виникають на основі відповідної трансформації власне складних систем. Однією з найхарактерніших їх особливостей є те, що процес інтеграції праці і капіталу у гіперскладних системах виходить за межі окремої кооперативної структури. Іншою важливою ознакою цих систем є те, що в них починають переважати не процеси диференціації і спеціалізації праці і капіталу, а процеси інтеграції та диверсифікації. Крім того, гіперскладні кооперативні системи відрізняються від інших систем надзвичайно високим ступенем спеціалізації традиційної та управлінської праці, що спричиняє за певних економічних умов ще більше зростання ефекту масштабу. Його інтенсивне розширення призводить до того, що в гіперскладних кооперативних системах наднормальний прибуток трансформується в гіпернаднормальний, що перетворює їх на гіперінтенсивні економічні системи, для яких характерна гіпернадодинична витратна еластичність економічних результатів. За нашими підрахунками, коефіцієнт витратної еластичності в гіперінтенсивних економічних системах становить не менше 1,5, тоді як у власне інтенсивних достатньо, щоб він змінювався у діапазоні від 1 до 1,5. Крім того, гіперскладні кооперативні системи є також системами з гіпернаднормальною (чи гіпернадодиничною) економічною ефективністю і їх загальні грошові доходи значно перевищують загальні економічні витрати. В таких системах масштабна економічна ефективність також перевищує коефіцієнт 1,5.

Процес переходу від складних до гіперскладних кооперативних систем має двоякий вплив на природу кооперативного капіталу: з одного боку, він її послаблює і певною мірою супроводжується декооператизацією кооперативних систем, з іншого, навпаки, - посилює, і ще більше кооператизує їх. Оскільки перехід від складних до гіперскладних кооперативних систем відбувається на основі акціонування кооперативного капіталу, то є підстави стверджувати, що він неухильно зменшує колективну частку майна кооперативних систем, а отже, декооперативізує їх. Разом з тим, акціонування, яке супроводжується реінвестуванням кооперативного капіталу деякою мірою відновлює колективну частку кооперативної власності і тим самим згортає декооператизацію. Якщо декооператизаційний ефект акціонування зрівноважиться з а-декооператизаційним ефектом функціональної капіталізації, то природа кооперативних систем самозберігається і самовідновлюється, вони її аніскільки не витрачають. Якщо ж декорператизаційний ефект акціонування перевищує а-декооператизаційний ефект функціональної капіталізації, матиме місце певне "згортання" власної природи кооперативних систем, вони будуть тією чи іншою мірою декооператизовуватися і поступово еволюціонують у напрямі формування крайніх форм розвитку декооператизації.

Отже, розвиток про­цесів акціонування і корпоратизації кооперативних систем трояко впли­ває на їх природу: по-перше, негативно - коли формується декооператизаційний ефект акціонування і він за значенням перевищує а-декооператизаційний ефект функціональної капіталізації; по-друге, ніяк не впливає - тоді, коли декооператизаційний ефект акціонування зрівноважується або майже зрівноважується з а-декооператизаційним ефектом функціональної капіталізації; по-третє, позитивно - коли а-декооператизаційний ефект функціональної капіталізації починає перевищувати декооператизаційний ефект акціонування і корпоратизації кооперативного капіталу. На цих трьох фундаментальних висновках повинна будуватися виважена кооперативна політика. Шляхом акціонування і корпоратизації потрібно йти тоді, коли одночасно провадяться активна інвестиційна політика і відповідна інвестиційна діяльність. Якщо ж така інвестиційна діяльність гальмується, є недостатньо активною, то будь-який розвиток процесу акціонування кооперативних систем врешті-решт при­зведе до тотального їх виродження.

Література:

•1.    Башнянин Г. І. Метрологічні економічні системи: вступ у загальну теорію і методологію формування економічних параметрів / Башнянин Г. І.  - Львів: Новий Світ - 2000, 2005. - 1083 с.

•2.    Башнянин Г. І. та ін. Економічні системи: Монографія. Т. 1 / За ред. Г. І. Башнянина. - Львів: ЛКА, 2006. - 484 с.

•3.    Башнянин Г.І. Ефективність капіталізації і лібералізації економічних систем в умовах ринкової транзиції: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Башнянин Г. І., Турянський Ю. І.  - Львів: ЛКА, 2008. - 480 с.

•4.    Башнянин Г.І. Економічні системи: проблеми структуризації і типологізації / Башнянин Г. І., Копич І. М., Шевчик Б. М.  - Львів: Коопосвіта, 1999. - 220 с.

•5.    Башнянин Г.І. Мікроекономічні ринкові системи: метрологічні проблеми аналізу ефективності функціонування / Башнянин Г. І., Копич І. М., Чупик І. О.  - Львів: ЛКА, 2001. - 182 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>