XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дубець О.С. СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ТА ВЕРСІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТА НА ПРАВО УПРАВЛІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ

Дубець Оксана Степанівна

здобувач кафедри криміналістики

Київського національного університету внутрішніх справ

СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ТА ВЕРСІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТА НА ПРАВО УПРАВЛІННЯ АВТОТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ

1. Статтею 358 КК України передбачена кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків та їх збут. До таких документів відносяться і документи на право управління автотранспортними засобами. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується установою чи організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право на управління автотранспортним засобом, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків установ чи організацій, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут передбачає кримінальну відповідальність за вищевказаною статтею КК України.

2. Предметом злочину передбаченого ст. 358 КК України є: а) посвідчення або інший документ, який надає право на управління автотранспортним засобом, 2) офіційні печатки і штампи, які ставляться на зазначені документи, 3) офіційні бланки документів, які надають право управління автотранспортними засобами.

3. Документ на право управління автотранспортними засобами - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері або на іншому носієві (ст. 27 Закону «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 p.).

Штампи і печатки - спеціальні прилади (форми), на яких міститься рельєфне або заглиблене дзеркальне відображення текстів, знаків, малюнків та інших позначок для отримання відбитків на папері чи інших матеріалах.

Бланк - друкована стандартна форма документа, виготовлена на папері чи пластиковому носієві, яка заповнюється окремо конкретними даними. Після заповнення бланків необхідними реквізитами після їх підписання чи посвідчення компетентними особами, вони стають документами на право управління автотранспортним засобом.

4. Під підробленням посвідчення на право управління автотранспортним засобом розуміють: а) виготовлення фальшивого посвідчення або іншого офіційного документа; б) внесення в справжнє посвідчення (документ) неправдивих відомостей; в) внесення змін в текст посвідчення (документа), які викривляють зміст фактів, що мають юридичну силу. Підробленням посвідчення (документа) направо управління автотранспортними засобами буде і підроблення відбитків на них печаток і штампів, тому що такі відбитки є складовою частиною посвідчень (документів).

5. Виготовлення підроблених печаток, штампів - незаконне виготовлення форм (кліше) з рельєфним чи заглибленим дзеркальним відображенням текстів, знаків, малюнків та інших позначок (повне виготовлення) або внесення змін у справжні штампи і печатки, які спотворюють зміст реквізитів, які містяться в них.

6. На етапі порушення кримінальної справи за фактами підроблення документів виникає одна з таких типових вихідних ситуацій:

1) документи, які викликають сумнів у дійсності, виявлені в обігу, ця ситуація має найбільше поширення й може мати два різновиди: а) підроблені документи виявлені працівниками міліції при їх перевірці чи заміні; б) підроблені документи виявлені іншими громадянами (для цієї ситуації характерна відсутність відомостей про збувальника і виготовлювачів підроблених документів);

2) документи, які викликають сумнів у дійсності, виявлені при спробі збуту їх особою, яка з місця збуту зникла (при цьому в наявності певна інформація про особу збувальника);

3) особа затримана при спробі збуту підроблених документів;

4) факт підробки документів виявлений оперативним шляхом (підробник документів певний час перебував під оперативним контролем, що дозволяло спланувати й провести затримання збувальників і виготовлювачів на місці злочину);

5) про факт підробки документів стало відомо з повідомлень іноземної поліції чи спецслужб (ситуація виникає, коли громадяни України затримуються за рубежем за підробку документів або при виявленні підроблених документів, у випадку обґрунтованого припущення про те, що вони були виготовлені на території України).

Найбільш несприятлива перша із всіх виокремлених нами ситуацій, оскільки в наявних матеріалах, як правило, відсутні не тільки відомості про особу підробника (збувальника) документів, але і багато інших обставин, які входять до предмету доказування; працівники міліції, які виявили підроблений документ, дають показання тільки про сам факт його виявлення. Ця слідча ситуація носить яскраво виражений характер тактичного ризику, при якому слідчий зіштовхується зі складним імовірнісним вибором одного з можливих способів своїх дій, причому кожний з них не гарантує успішного розкриття й розслідування злочину.

У такій ситуації першочерговим завданням є визначення характеру й джерел інформації, необхідної для встановлення особи, яка вчинила злочин. Винятково важливі при цьому результати невідкладного огляду місця виявлення підробленого документа, опитування осіб, які перебувають там, перевірка їх причетності до події, попереднє дослідження документа.

Усі інші типові слідчі ситуації характеризуються наявністю більш-менш повної інформації про особу передбачуваного злочинця й різних додаткових можливостей по його встановленню й доведенню провини. Тому, кожна з таких ситуацій є більш сприятливою для досягнення мети розслідування, порівняно з першою.

Залежно від ситуації формуються й перевіряються відповідні слідчі версії.

В умовах першої типової ситуації в першу чергу висуваються версії про можливі місця збуту підроблених документів; про устаткування, пристосування й матеріали, використовувані для їх виготовлення; про можливе коло осіб, причетних до злочину, і їх спеціальну підготовку.

У другій типовій ситуації збільшується кількість версій про особу збувальника, його спільників, про можливі місця їх знаходження, чому сприяють результати попереднього дослідження підроблених документів. Типовими версіями є такі: а) виготовлювач діяв самостійно; б) виготовлювач є членом організованої злочинної групи підроблювачів документів.

Для ситуації, коли мала місце оперативна розробка підроблювачів документів, характерно те, що частина можливих версій вже була перевірена оперативним шляхом і той обсяг інформації, яким володіють органи досудового розслідування на момент порушення кримінальної справи, значно полегшує висування подальших слідчих версій і їх перевірку, в тому числі з використанням можливостей оперативних підрозділів органу дізнання.

У ситуації, коли про факт підробки документів стає відомо з повідомлень зарубіжної поліції чи спецслужб, висуваються й перевіряються версії про місце й технологію виготовлення підроблених документів; про канали придбання необхідних для цього матеріалів і технічних засобів; транспортування підробок за кордон і причетних до цього осіб.

Поза залежністю від складної ситуації практично у всіх випадках повинні висуватися й перевірятися версії про наявність організованої злочинної групи, про її склад і час існування, про її організаторів і керівників, про джерела придбання матеріалів (паперу, барвників, бланків тощо) і технічних засобів, необхідних для виготовлення підробок документів, про місця їх виготовлення, зберігання й поширення.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>