XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дупак В. Г. ФЕНОМЕН ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Дупак В.Г.

аспірант

Житомирський державний університет імені Івана Франка

ФЕНОМЕН ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Розвиток інформаційних технологій вивів на передній план специфічно нову форму передачі, зберігання й відтворення даних, що пов'язана з використанням технологій віртуальної реальності. Сьогодні ми спостерігаємо, як віртуальна реальність (тут і надалі - ВР) стала частиною суспільного життя. Цей процес протікає настільки стрімко, що аналітики не в змозі прогнозувати щодо того, яким буде суспільство через 5-10 років. Процес віртуалізації соціальних інститутів і вплив ВР на сучасну культуру сприймається суспільством досить суперечливо. Пропонуючи розв'язання багатьох проблем, з якими суспільство було не в змозі впоратися в середині минулого століття, ВР, привносить і низку спірних питань, що мають бути вирішені.

Інтерес до віртуальної реальності спостерігається й за кількістю публікацій, і наукових праць на цю тему. На базі накопичених знань у цій галузі створюються нові наукові парадигми. Спроби осмислити феномен віртуальної реальності призвели до створення окремого напряму, що бурхливо розвивається, а саме - віртуалістики. Пропонуються спроби переглянути низку базових понять. Зокрема, по-новому сформулювати поняття реальності як такої. Вивчення впливу ВР на людину може виступити ефективною методологічною основою для досліджень в галузі людської психіки й змінених станів свідомості. З іншого боку, комп'ютерна ВР - це наймогутніший інструмент для дослідження дійсності й ряду онтологічних категорій. ВР змушує нас по-новому підійти до проблеми співвідношення символу, образу, конкретно-чуттєвого й абстрактно-розумового пізнання, переосмислити роль уяви й фантазії. Вже сьогодні вона впливає на обрій нашого повсякденного досвіду й, відповідно, на поведінку в реальному світі, розширює межі людського спілкування й спільної діяльності.

У зв'язку із цим, виникає необхідність у філософському осмисленні віртуальної реальності, її обґрунтуванні як соціально-філософського явища й впливі на сучасне суспільство. Неоднозначність уявлень про ВР, відсутність прояснених дефініцій і невизначеність властивостей роблять філософське осмислення цього феномену надзвичайно важливим й актуальним.

Вищеозначене обумовлює дослідження феномену віртуальної реальності згідно з філософською й культурною традицією, розкриття його взаємозв'язку із сучасними цивілізаційними процесами.

Вважається, що термін "віртуальна реальність" (virtual reality) у сучасному значенні вперше вжив наприкінці 80-х років XX століття Джейрон Ланьє (Jaron Lanier), один з відомих діячів кіберкультури, що обіймав на той час посаду голови компанії VPL Research. Термін швидко поширився й набув широкої популярності. Однак у даного вислову досить довга історія в лексиконі європейських мов [2, с. 139].

Слово "віртуальний" походить від virtus (латинською). Римляни вживали це слово для позначення таких якостей воїна, як мужність, шляхетність, хоробрість, рішучість. З іншого боку virtus - одна з вищих чеснот, властива самим мудрим. "Адже вся чеснота (virtus), мабуть, зводиться до трьох речей, з яких перша складається в розумінні щирої й справжньої сутності кожного явища, їхнього зв'язку й причин, друга - в умінні стримувати щиросердні хвилювання й підкоряти розуму інстинкти, третя - у розумному й тактовному поводженні з оточуючими." [1, с. 22]. І у теперешній час англійське virtue тлумачиться як гідність, чесноту, хоробрість, мужність.

У сучасній філософії ВР розглядається:

•§        як концептуалізація революційного рівня розвитку техніки й технологій, що дозволяють відкривати й створювати нові виміри культури й суспільства, а також водночас породжують нові гострі проблеми, які вимагають критичного осмислення;

•§        як розвиток ідеї множинності світів (можливих світів), споконвічної невизначеності й відносності "реального" світу;

•§        технічно конструйоване за допомогою комп'ютерних засобів інтерактивне середовище породження й оперування об'єктами, подібних реальним або уявлюваним, на основі їх тривимірного графічного уявлення, симуляції їхніх фізичних властивостей (обсяг, рух тощо.), симуляції їхньої здатності впливу й самостійної присутності у просторі, а також створення засобами спеціального комп'ютерного устаткування (спеціальний шолом, костюм і т.п.) ефекту (окремо, поза "звичайною" реальністю) присутності людини в цьому об'єктному середовищі (почуття простору, відчуття тощо), що супроводжується відчуттям єдності з комп'ютером.

Сьогодні віртуальна реальність розуміється саме як ілюзорна реальність тривимірного світу, створюваного за допомогою комп'ютерних технологій, що дозволяє людині взаємодіяти із представленими в ньому об'єктами (включаючи зміну їхньої форми, місця розташування й т.п.), і в якому домінують логіко-мовні структури.

Є й інші означення цього феномену - "уявна реальність", "Вр-системи", "Вр-технології", "імовірна реальність", "символічна реальність" й ін. Стає звичайним застосування терміну "віртуальний" для характеристики сучасних суспільних явищ. Терміни "віртуальна демократія", "віртуальна цивілізація", "віртуальна культура" й інші відбивають роль комунікативних мереж на базі комп'ютерних технологій у становленні нових форм соціальної реальності. Все це знаходить відзеркалювання в суспільній свідомості у формі формування філософії віртуальності, віртуальної психології, віртуальної комп'ютерної технології [3, с. 94].

Отже, таке явище, як віртуальність, аж ніяк не є чимось надновим, але, усвідомлення ролі віртуальної реальності в житті людини почалося з впровадження електронних технологій. Саме інформаційне суспільство повною мірою сприяло поширенню віртуальної реальності як суспільно значущого феномену. Безумовно, віртуальні об'єкти у різних значеннях завжди були присутні в індивідуальному й соціальному житті, але тільки сьогодні вони стають невід'ємними характеристиками, що визначають специфічний вигляд сучасного суспільства. Отже, зробимо висновок стосовно досліджуваного питання.

Здійснивши класифікацію віртуальних реальностей по типах, ми розподілили їх на три основних групи. Найпоширеніший тип віртуальних реальностей - імітаційні, характерною рисою яких є повноцінна імітація різних дій або форм поведінки (життєдіяльності), що зовні, психологічно для людини не відрізняються від відповідних реальних дій або ситуацій. Менш розповсюдженим у сучасному світі є тип прожективних віртуальних реальностей. Ці реальності створюються на основі певних ідей, найчастіше, наукових теорій. Метою таких реальностей є реалізація тієї або іншої ідеї, за максимально наочних умов для вивчення будь яких явищ. Третій тип віртуальних реальностей - пограничні. Вони являють собою сполучення звичайної реальності з віртуальною. Їхнє створення дозволяє "розширювати свідомість" фахівця, озброюючи його "баченням" і знаннями, якими він актуально тут і тепер не може володіти.

Література:

•1.   Лосев, А. Ф. Эллинистически-римская эстетика І-ІІ вв. н.э. / А. Ф. Лосев. - М.: Изд-во. МГУ, 1979. - 32 с.

•2.   Пивоваров В.Д. Виртуальное, виртуал, виртуальная реальность // Современный философский словарь/ Под общ. ред В.Е. .Кемерова. - 2 изд., испр. и доп.- Лондон, Париж: Партпринт, 1998.- С. 139-141.

•3.   Родин А. В. Виртуальное событие. Виртуальные реальности / А. В. Родин // Труды лаборатории виртуалистики. - М., 1998. - Вып. 4. - С. 91 - 96.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>