XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дутчак А.В., Коломієць Ю.В. РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ.

Дутчак Анна Василівна

Коломієць Юлія Вікторівна

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

Розвиток лізингу в Україні допоможе розвитку малому та середньому бізнесу. Лізинг для суб'єкта малого та середнього підприємництва забезпечує наступні переваги:

•1)стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів,

•2)набагато простіше отримати контракт з лізингу, ніж позику;

•3)до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств;

•4)можливість, яка надається суб'єктами малого підприємництва отримати лізинг шляхом оренди, крім того, на вигідніших умовах, ніж за контрактами купівлі-продажу;

•5)можливість через лізинг не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й направляти зекономлені кошти на інші потреби;

•6)можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні.[1]

На початку червня 2007 року в Києві було організовано круглий стіл «Лізинг в Україні: здобутки та невикористані можливості», на якому презентовано результати дослідження стану ринку лізингу в Україні.

Лізингодавці. Протягом 2007 року кількість лізингових компаній в Україні зросла з 38 до 58, у т. ч. систематично працюючих - з 34 до 50.

За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, станом на 1 квітня 2006 року 90 юридич осіб позиціонують себе як лізингові компанії; 26 фінансових установ виявили намір надавати послуги фінансового лізингу.

Лізинговоодержувачі. У 2005 році з великими підприємствами працювало 59 % лізингових компаній, із середніми - 76 %, з малими - 68 %; з фізичним особами - 30 % компаній.

Кількість і вартість лізингових угод. У 2007 році було укладено 2684 лізингові угоди, що на 86 % більше, ніж у 2006 році (1440 угод). Загальна вартість об'єктів лізингу становила 962 млн. грн., що на 55 % більше, ніж у 2006 році, і на 223 % більше, ніж у 2005 році. Вартість укладених лізингових угод становила у 2007 році 1364млн. грн., що відповідно на 56 % і в 5,2 рази більше, ніж у 2006 і 2005 роках.

Попри позитивну динаміку розвитку лізингу за останні три роки, Україна за його показниками ще значно відстає не тільки від економічно розвинених країн Заходу, але й від постсоціалістичних країн. Співвідношення річного обсягу лізингових операцій до ВВП у 2004 році в Україні становив-0,25%, а у Чехії-4,74%, Естонії-5,17%. [3]

Є безліч чинників, які гальмують розвиток лізингу в Україні, а саме;

••     Недосконалість законодавчого забезпечення:

••     Недостатня інтеграція у міжнародне законодавче поле щодо лізингу;

••     Несприятливий податковий клімат;

••     Обмеженість можливостей залучення коштів для фінансування лізингових операцій, недосконалість структури джерел фінансування лізингових операцій.

••     Недостатня фінансова стійкість лізингодавців.

••     Недостатній розвиток та обмежене використання інфраструктури ринку лізингу.

••     Недостатність кваліфікованих кадрів у сфері лізингу та низький рівень обізнаності з питань лізингу серед представників малого та середнього бізнесу.

Для вирішення цих проблем потрібно, щоб політика держави щодо формування та розвитку ринку лізингу в Україні була спрямована на:

••    дотримання учасниками ринку лізингу вимог законодавства;

••    дотримання єдиних підходів при розробці та реалізації політики щодо учасників кредитних відносин на фінансовому ринку;

••    забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу;

••    запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізингових послуг;

••    створення умов для ефективної мобілізації та розмщення фінансових ресурсів учасників ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;

••    забезпечення прозорості та відкритості ринку лізингу;

••    зміцнення та динамічний розвиток вітчизняного ринку лізингу, підтримання довіри до нього та сприяння його інтеграції в європейський та світовий ринки лізингу.[2]

Отже, можна зробити висновок, що для розвитку і вдосконалення лізингу в Україні потрібно передусім усунути нормативно-правові перешкоди на правовому рівні та в самому механізмі його фінансування. За оцінками фахівців, практика вітчизняного лізингу виявила суттєві недоліки й загальну не адаптованість українського законодавства до сучасних різновидів бізнесу, які практикуються в країнах з розвиненою ринковою економікою, особливо, це стосується питання їхнього оподаткування.

Література:

1.      Варналій З.С., Хмелевська Л.П, Хмелевський М.О. / Мале підприємництво у сфері побутового обслуговування населення : Навчальний посібник.- К. 6 Знання України,- 2007.- 260C.-C. 184.

2.      Програма розвитку лізингу в Україні на період 2008-2010 роки // Лізинг в Україні.- 2008.- №3,- 24 с- С. 2-3.

3.      Усенко Ярослав «Розвиток лізингу в Україні»// Справочник Єкономиста,- 2007.- №1.-105 с- С. 18-19.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>