XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дяченко О.В. ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄС ЧЕРЕЗ ВИШЕГРАДСЬКУ ГРУПУ

Дяченко Олексій Володимирович                          

курсант 2 курсу ВІ КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність фінанси                                

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄС ЧЕРЕЗ ВИШЕГРАДСЬКУ ГРУПУ

Вступ України до Європейського Союзу (далі ЄС) є одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі і створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій.

Геополітичне розташування країн Центрально-Східної Європи (далі ЦСЄ), є дуже складним. З одного боку на них "давить" промислово розвинена Європа з її енергопотребами, з іншого боку Близький Схід і Росія, які на сьогодні є одними з основних постачальників енергоресурсів до ЄС. Очевидно, що за такого серединного положення ці країни довго не могли б балансувати між двома потужними центрами сили. Тому їх  "вихід" із складу більш слабкого утворення, яким виявилась соціалістична співдружність, і приєднання до сильнішого - Європейського Союзу - явище закономірне. А євроінтеграція для країн ЦСЄ є способом приєднання до процесів глобалізації як складової частини потужного геополітичного гравця - Європейського Союзу. Виникає питання, на що можуть розраховувати країни-неофіти з їх недосконалими, у порівнянні з країнами старої Європи, економічними й політичними системами, низьким рівнем доходів населення?

Можна назвати наступні шляхи інтеграції країн до ЄС: інтеграція в індивідуальному порядку,  інтеграція групою країн (Вишеградська група), інтеграція великим альянсом (Східна Європа, СНД).

Стосовно першого варіанту, то в України тут буде мало шансів, адже є противники її вступу до ЄС, а умовити Європейську Комісію на відмову для України щодо вступу, країнам-противникам набагато легше, ніж умовити на відміну декільком країнам. Щодо третього варіанту, то інтеграція великим союзом дуже складна, потребує чимало коштів та часу. А нашій країні потрібно вступити до ЄС якомога швидше, щоб укріпити економіку та й взагалі вийти із загальної кризи в суспільстві, адже кожен пересічний українець думає що у всьому винна держава і при вступі до Європейського Союзу ми станемо автоматично краще жити. Отже з цього випливає, що інтеграція для України повинна проходити у складі якоїсь групи країн, які прагнуть вступити до цього союзу.  Існує багато міжнародних організацій, які виконують самі різні функції та в різних сферах.  Наразі Україна входить  до 23 міжнародних організацій, як активний учасник та до 8 організацій, як спостерігач. Нам потрібно спочатку налагодити відноси на рівень "відмінно" з тими організаціями, що не є такими ваговими та впливовими, а потім вже думати про ЄС.

Перший крок ми уже зробили - вступ до Світової організації торгівлі (далі СОТ). Це дало нам багато переваг, які є надзвичайно важливими для України, зокрема тепер ми в змозі обмежити експорт золота, срібла, що збагатить нашу країну. Але не все так добре. Звісно, ми підтримуємо ідею вступу України до якнайбільшої кількості корисних для нас міжнародних організацій, але не можна ж перебувати в організаціях, які є опонентами. Внаслідок цього виникають протиріччя і політичні скандали. Як приклад ЄС дорікає Україні, що вона знехтувала обов'язками члена СОТ. Європейський Союз непокоїть можливість приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. У зв'язку з цим у середовищі вітчизняних політологів з'явилися взаємовиключні точки зору на перспективи співпраці України з країнами, які донедавна входили у Соціалістичну співдружність, а наразі набули членства у ЄС. Одні вважають, що Україна через поглиблення співпраці з країнами Вишеградської групи має шанси інтегруватись до ЄС, тоді як інші вважають, що так звані "малі країни" становлять найбільшу небезпеку для України на шляху до ЄС.

У зв'язку з представленими загрозами наступним кроком має стати вступ до Вишеградської групи. Здається, що саме зараз набуває нового сенсу фраза сказана свого часу славнозвісним редактором часопису "Культура" Єжи Гедройцем щодо європейських перспектив України "матиме на Заході стільки,скільки заробить на Сході", адже саме так було і з усіма країнами Вишеградської четвірки - Польщі, Словаччини,Угорщини та Чехії,які у 2004 році набули членства в ЄС.

На початку 2011 року розпочалося головування Угорщини в Євросоюзі. Воно відбуватиметься впродовж першого півріччя 2011-го року за принципом ротації, коли країна, що головує, змінюється кожні півроку. Цю можливість просто необхідно використовувати Україні. Адже зараз, як ніколи в України є шанс підписання договору про попередній вступ до ЄС. А так, як наступною буде Польща, то тим паче потрібно використовувати цей шанс. Україна має рік "поблажок" від ЄС. Якщо влада не використає цей шанс, то наш рейтинг країни "добре освіченої" та "швидко реагуючої"  на міжнародному рівні дуже сильно впаде.

Довгострокові ж перспективи співпраці України та країн ВГ визначатимуться не лише потребами і можливостями кожної з країн. Йдеться про ставлення до цієї співпраці країн - активних геополітичних гравців, насамперед США та Росії, які об'єктивно не зацікавлені у зміцненні Євросоюзу. Яскравим прикладом спротиву, який чинить Росія, є ситуація з добудовою польської частини нафто гону Одеса-Броди. Щодо політичної ваги власне країн ВГ у ЄС, то вони залишаться радше об'єктами впливу "країн-локомотивів" ЄС [1]. Безсумнівно, ці країни й надалі будуть , настільки це можливо, посередниками або "адвокатами України" у ЄС. Але очевидно і те, що їх голос на захист України поки що залишатиметься дорадчим у структурах ЄС. Тому, як не прикро визнавати це, але для країн ВГ, всупереч їх лояльному ставленню, наша держава буде насамперед засобом адаптації у ЄС. Тепер все залежить від політичної еліти і її здорового глузду. Яким буде її вибір, таким буде і майбутнє України на довгі роки.

Література:

•1.      Сучасні міжнародні відносини і перспективи інтеграції  України в євроатлантичну спільноту. Підручник./Балабін В.В., Безносюк О.О., Заруба О.Г., Коряк В.І., Компанцева Л.Ф., Кокошинський О.А., Коваль Ю.В., Лєнков С.В., Пашедін О.В., Плахотнік О.В. За заг. ред. Балабіна В.В. - К.: ТОВ "Інфодрук" , 2007.- 300с.

•2.      Мікроекономіка: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. - 2-ге вид., випр.- К.: Знання, 2005.- 851 с.- (Класичний університетський підручник).

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>