XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Джуринська А.В., канд.економ. наук Губанова Л.І. ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ АГРОСФЕРИ УКРАЇНИ

Джуринська А.В., кандидат економічних наук Губанова Л.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

ОБ'ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ АГРОСФЕРИ УКРАЇНИ

Агрострахування є найважливішим засобом зменшення ризикованості сільськогосподарського виробництва. Сільське господарство є однією з найперспективніших галузей економіки України. Водночас, аграрний сектор - це одна з найбільш ризикових галузей суспільного виробництва, оскільки відтворювальний процес пов'язаний з природничо-кліматичними, біологічними та фінансовими чинниками. Тому, до найактуальніших питань в аграрній сфері відноситься захищення сільськогосподарської діяльності, за допомогою якого можна стабілізувати розвиток господарств комплексу та економіки держави в цілому.

Проте, незважаючи на велику необхідність такого захисту, в Україні рівень страхування аграрних ризиків знаходиться на досить низькому рівні. Пропоновані нині на ринку страхових послуг програми страхування сільських господарських ризиків за багатьма параметрами не задовольняють споживачів та є досить дорогими. Рівноваги між попитом та пропозицією у цій сфері можна досягти тільки за умови реальної державної підтримки, однак вона на сьогодні відсутня.

Метою даної статті є обґрунтування необхідності розвитку ринку агрострахування як державою, так і страховиками й страхувальниками. Важливо визначити основні пріоритетні напрями удосконалення системи агрострахування.

Теоретичні та практичні аспекти проблематики аграрного страхування висвітлено в працях вітчизняних та зарубіжних учених різних поколінь. Так, зокрема, питанням теорії і практики страхування аграрної сфери присвятили свої праці українські вчені: В.Д. Базилевич, В.А. Борисова, М.Я. Дем'яненко, В.П. Дубіщев, С.С. Осадець, Д.В. Полозенко, О.І. Ястремський, а також зарубіжні автори: І.Т. Балабанов, Д. Баббела, А. Вільямс та інші.

На сьогодні сільськогосподарське страхування в Україні проходить глибоку кризу, основними причинами якої є насамперед відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність більшості сільськогосподарських підприємств і дефіцит фінансових ресурсів.

Інфляційні процеси роблять здійснення довгострокових видів страхування в національній валюті неможливим. Тому розмір страхового полісу не в змозі гарантувати господарству повного покриття матеріальних втрат. Водночас запровадження поправних коефіцієнтів на розмір страхового відшкодування залежно від часу виплат призводить до різкого подорожчання страхових тарифів, що суттєво обмежує і так малий попит економічного захисту на ринку сільськогосподарського страхування. Зменшує зацікавленість аграріїв до агрострахування і відмова держави компенсувати страхові премії у 2009-2010 роках. Неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку в сільському господарстві теж мають неабиякий вплив на стан агрострахування.

Таким чином, сільськогосподарським виробникам України не вигідно застосовувати агрострахування як захист від специфічних ризиків агросфери. Такими ризиковими чинниками виступають: сезонність виробництва, довгий термін обігу капіталу, значна залежність від природно-кліматичних умов, велика кількість об'єктів господарювання, неможливість узгодження між ними усіх видів діяльності - це далеко не повний перелік усіх ризикових факторів.

 Зважаючи на високий рівень ризику у сфері сільськогосподарської діяльності, а також на його непередбачуваність та фактично стабільну наявність, можна стверджувати, що збитки в аграрному виробництві присутні постійно. Від їх наявності страждають не тільки агровиробники, а й економіка держави в цілому. Тому, можна стверджувати, що страхування сільськогосподарської діяльності необхідне аграріям для забезпечення стабільного економічного розвитку, а також державі - для зміцнення загального стану економіки країни, забезпечення населення доступною та якісною агропродукцією. Агрострахування актуальне і для страховиків. В Україні, що має природний аграрний потенціал, існує широке коло потенційних клієнтів страхування сільськогосподарської діяльності, на основі якого страхові компанії країни можуть розширювати власні фінансові перспективи.

Отже, ефективна система страхування агроризиків необхідна кожному з учасників ринку сільськогосподарського страхування. Для її реалізації важливо об'єднати зусилля держави, страховиків та страхувальників, зокрема, в механізмі страхування урожаю сільськогосподарських культур,  необхідно вжити низку заходів, реалізація яких значною мірою дасть можливість налагодити відносини між аграрним сектором і страховими компаніями.

Варто розглянути створення агропромислових страхових організацій взаємного страхування, побудованих на співпраці держави та приватного сектора. Для координації їх діяльності доцільне формування керівного органу у формі агентства, правління, який би виступив як державний агент щодо регулювання і державної підтримки у сфері агропромислового виробництва. Його основними завданнями повинні бути сприяння розвитку забезпеченого державною підтримкою страхування врожаю сільськогосподарських культур, тварин та майна; розробка пропозицій про порядок і умови організації та проведення страхування врожаю сільськогосподарських культур, тварин і майна; вирішення питань, пов'язаних із виділенням страховикам коштів державного бюджету на оплату страхових субсидій зі страхування врожаю сільськогосподарських культур, тварин, майна та їх використання.

Необхідно остаточно визначитися з обов'язковістю і добровільністю страхування врожаю сільськогосподарських культур на законодавчому рівні. Добровільна форма страхування для сільськогосподарських товаровиробників недержавної форми власності не створює умов для фінансової стабільності господарств. Вона має вибірковий характер, є значно дорожчою порівняно обов'язковою, оскільки передбачає настання страхових подій, що мають найбільшу ймовірність, що супроводжується сплатою страхових платежів за підвищеними страховими тарифами. Це у свою чергу, обмежує коло господарств, як в змозі застрахувати сільськогосподарське майно. Водночас, враховуючи скрутний фінансовий стан сільськогосподарських товаровиробників, доцільним є поєднання обов'язкової та добровільної форми страхування.

З метою підтримки сільськогосподарських варто запровадити багаторизикове страхування врожаю сільськогосподарських культур. Держава може створити власну спеціальну страхову компанію для здійснення багаторизикового страхування врожаю: його реалізації, оцінки ризиків і збитків. Таке страхування повинне бути запроваджене у формі закону, який визначає основні положення щодо страхування, а також відповідальність держави за його проведення. При цьому держава повинна субсидувати багаторизикове страхування врожаю й племінних тварин. Таке субсидування має поширюватися на оплату страхових премій, адміністративні витрати страхувальників, створення державного перестрахування від катастрофічних ризиків.

Оскільки страхування посівів сільськогосподарських культур має свою специфіку і пов'язане з високим ступенем ризику для страховика, воно потребує формування великих резервних і статутних фондів. Тому доцільним є організація на території областей (регіонів) великих перестрахувальних компаній, які спеціалізуватимуться на перестрахуванні сільськогосподарських ризиків і функціонуватимуть за рахунок коштів під гарантії місцевих і державного бюджетів. На це з місцевого бюджету слід спрямувати частину коштів, що виділяються сьогодні у вигляді дотацій сільськогосподарських.

Таким чином, створення ефективної системи розподілу та управління ризиками сільськогосподарського виробництва повинно стати важливим напрямом сучасної аграрної політики, що забезпечуватиме підвищення захисту економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників, сприятиме залученню інвестицій і кредитних ресурсів в аграрний сектор економіки, нарощуванню виробництва сільськогосподарської продукції. Усі напрями удосконалення системи агрострахування потребують зусиль з боку держави, страхових компаній і аграріїв. Їхні дії повинні бути злагодженими та системними, а отже чітко визначеними на законодавчому рівні.

Література:

1. Александрова М.М. Страхування : Навчально-методичний посібник. - К. : ЦУЛ, 2002. - 208 с.

2. Страхування: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. С.С. Осадець, д-р, екон. наук, проф. - К.; КЕУ, 1998.

3. Матвієнко Г.А. Шляхи покращення використання резервів при страхуванні врожаїв аграрних підприємств / Г. А. Матвієнко // Агросвіт. : науково-практичний журнал. - № 3. 2009. - С. 36-40.

4. Плиса В.Й. Страхування : Навч.посібник. / В. Й. Плиса - К. : Каравелла, 2005. - 392 с. 4. Стожок Л. Г. Страхування : навчальний посібник для дист. навч. / За ред. Г. Г. Старостенка. - К. : Ун-т «Україна», 2005. - 163 с.

5. Ткаченко Н.В. Страхування : Навч. посібник. - К. : Ліра, 2007. - 376 с.

 

e-mail: annmarchuk@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>