XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Дзюба М.А. ХУДОЖНІ ІДЕЇ У ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКІВ САМБІРЩИНИ ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ

Дзюба Мар'яна Андріївна

аспірантка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

ХУДОЖНІ ІДЕЇ У ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКІВ САМБІРЩИНИ ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ

Творчість художників Самбірщини це не просто твори, а твори виплекані неповторною працею,у яких вони виражають свої ідеї. Твори стають дорогими для серця, бо несуть в собі неповторний скарб таланту, це стан душі, коли ми на єдиній хвилі відкриваємо для себе творчий світ, світ душі митців.

Творення та й власне проживання самого життя полягає у тому, що творчість і є суть життя: живеться так, як твориться, а твориться так, як живеться. Жоден з митців не був би особливим, коли хоча б на йоту вони зрадили власному я.

Сьогодення вимагає вивчення творчості митців Самбірщини ХХ-ХХІ ст., оскільки, вони мало дослідженні мистецтвознавцями, а статті у газетах не дають широкого опису творчості відповідних художників.

Самбір, що на Львівщині - один з наймальовничіших куточків України, що особливо зачаровує у розповні літа. Здається, тільки тут бувають такі бездонні небеса, таке наринаюче буяння дерев і лісів, такі барви небесних небосхилів... Ними причастилася і скупалася душі художників: М.Прокопенка, В.Тарасенко, Є.Безніска, Б.Ткачика, М.Щерби та М.Яремківа.

У їхніх полотнах завжди багато музики й поезії. Але незнищенне буття незримо присутнє у творах, воно розпорошене у всьому. І хоча в деяких картинах немає людини, в них наявне людське начало, дух плоті, її душа чи те, що робить її безсмертною.

Понад 80 полотен із творчості Миколи Прокопенка присвячені темі «Діти». Кароокі і голубоокі, золотоволосі і чорняві. Добрі і зухвалі, лукаві і лагідні - такі різні на кожному жанровому портреті і зображені з такою любов'ю художника, що побачене наповнює душу теплотою і добром як прекрасна музика.

         У серії портретів дівчаток-балерин постаті такі граціозні, жіночі і милі, що відчувається подих весни, пробудження природи. Ніби символізується щастя, що приносять на крилах лелеки у дім разом з народженням дитини. Викликає сум картина із серії «Спогади про хліб». У холодному тоні зображено зголоднілі, виснажені обличчя дітей і дорослих, які дивляться на окраєць хліба. Ця тема не обминула вразливе до болю серце художника.

Незважаючи на постійну працю зі студійцями Віра Тарасенко реалізує себе як талановита художниця. Для неї кожний краєвид особливий, кожна квітка вражає мозаїкою барв.[4, 94]

Художниця - як одна велика книга, а її розділи, тобто картини, особливі й несхожі одна на одну. Вони ніби незакінчене оповідання, де в кульмінаційну мить стоять три крапки, бо продовження залежить від читача, від його уяви, від того, в які незвідані місця вона занесе його на своїх крилах. І хоча всі вони такі різні, разом вони створюють незабутній колорит прочитаних, перегорнутих сторінок книги - творчості однієї людини, - художниці Віри Тарасенко. [5, 3]

У Віри Тарасенко кожен твір несе емоції, що переповнюють її душу. Як і казав колись Артюр Рембо: "Розхристана душа митця належить натовпу усьому, та тільки не собі самому!" тому рука не піднімається писати, наскільки професійними чи вдалими є її картини.

Портрети несуть в собі частинки життя людини, яку вона зображувала. В очах зображуваних лунає дивна казка. В одних очах незрозумілий смуток, а в інших іскорки радості і гарний настрій, а інші звертають на себе увагу загадковістю і відчутною таємницею. А деякі ховають свої погляди, забороняючи нам втручатися. Так вони і залишаються не розгаданими таємницями. Бо чи можна знайти всі відповіді на всі питання...

Чи легко розгадати таємниці натюрмортів Тарасенко? Можливо, це буде легко, а, можливо ні. Це ж тільки називається "натюрморт". Та чи можуть бути квіти "мертві"?! Вони ж горять палітрою сонячних барв, а сухі букети віддають тепло кожному, хто тільки на них гляне. "Не викидайте сухих квітів", - промовляють до нас натюрморти художниці, - бо коли закінчується наше життя - то починається нове, довше, безкінечне життя спогадів.

Євгену Безніску притаманні чіткий, обдуманий виклад колізії та виключно багатий арсенал образотворчих засобів. Його цікавить все, що сповнене енергії, дерзання, глибокого змісту. Свої образи Євген Безніско черпає із життя а звідси і переконлива правдивість у розкритті характерів.

«Художник подивляє своєю великою працездатністю, творчою роботою у майстерні, будь це гравюра чи графіка. Власна техніка несхибна, але переконливо прив'язана до рідних глибинних національних традицій. Талант Євгена Безніска - універсальний, бо широта творчих зацікавлень, стилістичне багатство, вічний пошук нових тем і форм - його природний світ, його внутрішнє бачення, запорука увічнення нашої історії та культури...

Він ніколи ні від чого не відмовлявся, - чи це було мозаїчне оформлення павільйонів, чи розписи величезних стін, виготовлення плакатів, не кажучи вже про роботу в тихому спокої майстерні над гравюрою, карпатськими краєвидами, портретом чи натюрмортом, - у всьому присутнє невичерпне бажання творити, що давно стало сенсом і потребою життя. [2].

Б. Ткачик наділений винятково гострим оком художника, здатним помітити найдрібніші, найхарактерніші деталі. Його цікавить красиве і світле у людині, й саме це він намагається відтворити у своїх картинах. Можна подумати, що він ідеалізує людей і світ. Але це зовсім не так. Його вабить прекрасне, ліричне, поетичне начало в людській душі.

Пейзажі Богдана Ткачика завжди несподівані, особливі, колоритні, вони

відкривають для нас ще одну грань цього прекрасного і неосяжного світу. Разом з тим, вони несуть якусь особливу ноту і наснажують високим рівнем духовності. Художник ніби намагається сказати нам: якщо я люблю дерева, хмари, дороги, ріки - то, отже, люблю і Бога. А доки можу любити, доти почуваюся захищеним і щасливим.

До сильних сторінок Ткачівської техніка належить не тільки уміння ство-

рити динаміку і живу картину, досягти композиційної гармонії і довершеності, а передати відповідний настрій, навіяти певні відчуття. Вміло підібрані фарби виражають його думки, а колорит, наповнений емоційною напругою, захоплює і полонить глядача. [6].

Значним художнім досягненням у творчості Ткачика є численна серія мистецьких портретів. Зосередивши основну увагу на образі самої людини, на її внутрішньому світі, він завжди доповнює його відповідним фоном - пейзажним чи предметним середовищем, котре ще більше підкреслює характер особистості.

Твори М. Щерби різноманітні за жанром та тематикою виконання. Тематичні аркуші - це образи-візії, в яких звертається до світу невидимого, що існує лише в уяві та спогадах. Це історичні мотиви, в яких минуле і сучасне, близьке і далеке зливається в єдиний цілісний організм.

Митець кохається у зимовому фольклорі. Це зворушливе переплетіння народних свят, обрядів та звичаїв, трактованих на міфологічній основі.

"Портретів у доробку митця небагато. Вони вирізняються узагальненнями, інколи носять ескізний характер. Це жіночі та чоловічі обличчя, погляди яких звернені десь у себе, у зболену душу, сповнену туги, страждань і надії" [7, с.2].

"Його натюрморти закомпоновані у простий безпретензійний спосіб, ніби занурені у м'яке світло, виглядають, як тиха сповідь і туга за красою людських почувань. Сама тематика творів створює атмосферу щирості та людяності" [3, с.3].

Михайло Яремків співпрацює з М. Щербою, є художником і педагогом. Митець, за плечима якого яскравий та самобутній творчий шлях, велика кількість персональних виставок, широке визнання в Україні та закордоном. Улюбленими жанрами художника є натюрморт, пейзаж і жанрова композиція. Та найбільше цікавлять художника флористичні елементи. Ними він творить художні образи великого звучання. Квіти - це культ добра, мудрості, витонченості, краси. Вони сповнені прихованого хвилюючого змісту. Із живого серця художника проростають вони крізь полотна як спалахи мерехтливого полум'я життя. Його картини немовби написані на воді. Річкове мерехтіння "тягнеться" до верхівок кленів і трав'яних маківок гір, колише тіні вербових гілок і листоподібних глечиків. Квіти і кольори так подрібнюються, множаться, що створюється свій паралельний світ, на границі якого ми стоїмо. Нам здається, що ми подорожуємо човном вверх за течією, але володіння його насправді далекі від нас. Михайло Яремків, мабуть, один із небагатьох, хто може заглянути до "потусторонніх річок".[1, 14]

Через творчість художники неповторно і глибино передають свої художні ідеї і почуття через призму художнього світосприймання. Їхні твори є дійсно мистецькими, вони вміють знаходити в природі і житті особливо важливі і цікаві моменти, глибоко проникати в суть явищ.

Для художників характерна пильна увага до світу як простої, начебто буденної, нічим непримітної людини, так і великих особистостей, що стали уособленням певної епохи в історії.

Література:

1. Антощак О. Михайло Яремків. Живопис / О. Антощак. - Самбір: Антощак, 2006. - 12с.

2. Безніско Є. Альбом / Т. Угрин. - Львів: Місіонер, 2001. - 116с.

3. Костів М. Світ краси подарований краянам / М. Костів // Самбірські вісті. - 1990. - № 127 (750). - С.3.

4. Прокопенко І.Прокопенко Микола Васильович. Спогади про батька / І. Прокопенко // Арт-клас. - Л. : ЛІППО, 2007. - № 2. - С. 94.

5. Садловськи М. Зразковий художній колектив / М. Садловськи. - Германія: Silvertree, 2006. - 45с.

6. Сорока П. Богдан Ткачик. Мистецький силует / П. Сорока. - Тернопіль: Сорока-А, 2006. - 170с.

7. Станович В. Микола Щерба. Графіка малярство / В.Станович. - Дрогобич: Добре серце, 2000. - 16с.

E-mail:  MarynaDziuba@gmail.com


Один комментарий к “Дзюба М.А. ХУДОЖНІ ІДЕЇ У ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКІВ САМБІРЩИНИ ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ”

  1. Яремків:

    Михайло Яремків співпрацює з М. Щербою. - я не співпрацюю з М. Щербою.
    Михайло Яремків


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>