Восьма Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасна наука ХХI століття»
Научные конференции Наукові конференції




Єфімцев В.О. ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ЛАТЕНТНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ.

курсант Єфімцев В'ячеслав Олександрович,

Національний Університет «Юридична академія України імені Ярослава  Мудрого»,

військово-юридичний факультет,

5 курс, 1 група

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ЛАТЕНТНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

У юридичній літературі латентну злочинність часто визначають як сукупність злочинів, які залишилися невиявленими, не відомими правоохоронним органам. Як частина загальної злочинності, латентна злочинність несе в собі всі її ознаки, обумовлені тими ж соціальними факторами, заподіює матеріальну й моральну шкоду суспільству.

Наявність латентної злочинності свідчить про те, що стан державної статистики про зареєстровану злочинність у світі й у нашій країні не можна визнати задовільним. Громадяни, суспільство, держава, не мають повного уявлення про дійсну кримінологічну обстановку в країні, не можуть прийняти адекватних заходів щодо контролю над злочинністю. Латентна злочинність, крім того, є серйозним криміногенним фактором, що детермінує подальше поширення злочинності. І що особливо важливо, латентна злочинность істотно порушує права людини.

Метою виявлення латентної злочинності є розкриття і розслідування злочинів для того, щоб притягти до кримінальної відповідальності особу, що його скоїла і відшкодувати шкоду, який був спричинений злочинним діянням.[1, с.27]

Масштаби латентної злочинності виявляються шляхом застосування різних соціологічних, статистичних й аналітичних методик. До них слід віднести порівняльний аналіз взаємозалежних показників кримінально-правової статистики; зіставлення цих відомостей  з даними адміністративних і дисциплінарних порушень, з даними медичних установ про надання допомоги із приводу тілесних ушкоджень, зі статистикою скарг, заяв, листів громадян у правоохоронні й інші державні органи; опитування громадян(якщо вони скаржаться на певні факти або порушення, а по даним правоохоронних органів тенденція до збільшення даних порушень місця немає, отже має місце збільшення латентної злочинності), а також засуджених та ув'язнених, можливих потерпілих осіб по спеціально розробленій анкеті; експертні оцінки фахівців(робиться співвідношення між виявленими та прихованими злочинами), контент-аналізи матеріалів преси тощо. Досить добре зарекомендували себе на практиці, так звані, локальні методи виявлення латентної злочинності. До них відносяться, наприклад, відомості про кількість фактів спричинення шкоди здоров'ю, отримані в поліклініках, лікарнях, які можна зіставити с відомостями органів міліції, прокуратури, суду.

При встановленні латентної злочинності в регіоні доцільно провести діагностику її стану, визначити основні параметри цього явища. Ця мета може бути досягнута за допомогою застосування наступних непрямих методів вимірювання: 1) методу аналогії - встановлення стану зареєстрованої злочинності в регіонах з подібними соціально-економічними умовами. На етапі такого дослідження необхідно отримати інформацію про соціально-економічний стан даного регіону. Віднести на цій основі регіон до певного типу. Зіставити інформацію про злочинність в досліджуваному регіоні та регіоні з такими ж типовими особливостями; 2) метод структурного аналізу - дослідження структури злочинності, зареєстрованої на даній території. Встановлення невідповідності в розподілі злочинних діянь дозволить діагностувати її реальний стан - виявити об'єкти подальшого детального вивчення на предмет вимірювання їх латентності. [2, с.54]

Виявлення латентної злочинності здійснюється на рівні індивідуального явища - окремого діяння. Виявлення здійснюється за допомогою застосування заходів кримінально-процесуальних, криміналістичних, оперативно-розшукових методів. Методи виявлення та вимірювання латентності окремих злочинів слід застосовувати в залежності від рівня та специфіки досліджуваного явища. При цьому необхідно дотримуватися певної послідовності в їх реалізації.

Література:

1.Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник/І.М. Даньшин,   В.В.Голіна, М.Ю. Валуйська та ін..;за заг. ред. В.В. Голіни. - 2-ге вид. перероб. і доп. - Х.: Право, 2009. - 288 с.

2.Оболенцев, В.Ф. Латентна злочинність: проблеми теорії та практики попередження/В.Ф. Оболенцев. - Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. - 128с.

              

e-mail: johnnie2056@yandex.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>