XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Єгорова О.Б., Медведєва А.С. ВДЯЧНІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СУБ’ЄКТИВНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ ЩАСТЯ У СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Єгорова О.Б., Медведєва А.С.

Слов'янський державний педагогічний університет

ВДЯЧНІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СУБ'ЄКТИВНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ ЩАСТЯ У СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Проблема щастя постійно фігурує в буденному спілкуванні людей. Актуальна вона у філософії, мистецтві. Усі хочуть буті щасливими, проте уявляють щастя по-різному. «Щастя - це боротьба», - коротко сформулював Маркс.

Існують 2 підходи до поняття щастя:

1) щастя нелегке, важке, приписує тому, хто бажає щастя, остерігатися зовнішніх благ, обмежувати свої потреби, уникати задоволень; 2) повсякденні ж уявлення про щастя, навпаки, сподіваються на вдачу, щасливий збіг обставин, на досягнення всього, до чого притягує і чого хотілося б мати.

Особливість щастя полягає в тому, що для нього немає рамок, воно завжди нове, несподіване, непов­торне, воно в постійному русі, становленні. Розуміння щастя одного індивіда не співпадає із розумінням іншого.

Щастя - стан найвищого внутрішнього вдоволення людини умовами свого буття, повнотою і осмисленістю життя, реалізацією свого людського призначення.

Об'єктивною основою щастя є міра доброчесності людини, сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя (здоров'я, матеріальний добробут). Ілюзії вдоволення життям можна досягти й штучними засобами (алкоголем, наркотиками).

 Вдячність (англ. gratitude) - вміння належно оцінити всяку виявлену до нас уважність, всяке зроблене нам добре діло. Вона має велику суспільну вартість, бо підтримує в людях бажання робити добро іншим; бажання ж робити добро іншим - це любов. Любов зроджує любов... І навпаки, невдячність часто зароджує небажання бути доброчинним. Всі ми відчуваємо потребу визнання, коли зробимо щось добре, і брак того визнання зменшує почуття людської солідарності та доброзичливості. Виявлена ж тепла, сердечна вдячність служить поштовхом до дальших добрих справ. У цьому полягає актуальність досліджуваної теми.

Об'єкт дослідження: прояви вдячності у студентів-психологів.

Предметом дослідження є взаємозв'язок вдячності та суб'єктивного переживання щастя у майбутніх психологів.

Мета дослідження: експериментальним шляхом дослідити особливості прояву вдячності, її взаємозв'язок з суб'єктивним переживанням щастя і можливе підвищення низького рівню суб'єктивного переживання щастя за допомогою корекційно - розвивальних методів.

Проблемою щастя займалася ще з давнього часу філософи, фахівці етики, тпсихологи: Сократ, Арістотель, Августин, Фейєрбах, В. Татаркевич, Л. Толстой, В. Розанов, В. Франкл, Д. Бандзеладзе, Т. Гоббс, Жан Лабрюйер та  інші.

Проблему вдчності досліджували  А. Андрєєв, О. Ольшанський, М. Кляйн , Т. Луковкіна та ін.

         Вибіркову сукупність нашого дослідження склали студенти психологічних факультетів. Середній вік 19-20 років.

         Для вирішення поставленої мети було застосовано комплекс методів та методик: спостереження, бесіда, психодіагностичні методики (опитувальник «Вдячність» М.Мак-Каллоу та Р.Еммонса; «Чи вмієте Ви бути щасливим?» А. Кудряшова;  «Шкала образи та помсти» Є. Ільїна та П. Ковальова; «Діагностика показників та форм прояву агресії» А.Басса і А.Даркі; «Шкала депресії та психічного здоров'я" В. Менделевича); коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона.

         На підставі результатів, отриманих в ході дослідження і статистичної обробки даних були сформульовані наступні висновки:

            Серед досліджуваних студентів переважають особи з низьким рівнем вдячності (67%), в цілому по групі цей показник в межах середнього рівню, з тенденцією до низького (Хсер.=1,46бал.). Тобто у певної групи студентської молоді має місце нездатність бути вдячним до життя.

         При цьому у значної частини (54%) майбутніх психологів проявляється середній рівень суб'єктивного переживання щастя;  узагальнений показник по групі вище середнього рівня ( Хсер.=2,4бал.); виключення складають студенти з низькими рівнями суб'єктивного переживання щастя.

 За методикою Є. Ільїна та П. Ковальова, найменше у студентів виражені показники помсти (Хсер.=1,7), в більшій мірі -  образи (Хсер.=2,2) та ворожості (Хсер.=1,95). Всі ці показники є в межах середнього рівню. Тобто переважна більшість досліджуваних нігілістично ставляться до загально прийнятих моральних правил, відчувають іноді незадоволеність своїм положенням, бажання відплатити іншим за образу. Ці переживання у майбутніх психологів співпадають з почуттями звичайних людей, але потребують психокорекційної та профілактичної роботи.

У студентів-психологів найменш виражена підозра (Хсер.=1,6бал.), на середньому рівні - фізична (Хсер.=2,0бал.) та вербальна агресія (Хсер.=2,0бал.). Найбільш виражено у майбутніх психологів почуття провини (Хсер.=2,2бал.);  всі показники в межах норми.

За методикою В. Менделевича, у студентів показники невротичної депресії (Хсер. = 1,6) та психічного здоров'я (Хсер. = 1,6) виражені однаково і є в межах середніх, нормальних. Тобто переважна більшість досліджуваних не потребують психокорекційної роботи щодо покращення емоційних станів; виключення складають студенти з високими рівнями прояву депресії.

         Результати кореляційного аналізу показали, що існують прямі зв'язки між проявами вдячності та суб'єктивного переживання щастя, психічного здоров'я

і зворотні зв'язки вдячності та образи, помсти, ворожості, невротичної депресії.

 Існує прямий зв'язок між проявами суб'єктивного переживання щастя та психічним здоров'ям та зворотній зв'язок з образою, помстою, ворожостю, невротичною депресією.

Виявлено також прямий зв'язок між образою та помстою, ворожістю, невротичною депресією, а також зворотній зв'язок  -  між образою та переживанням щастя, психічним здоров'ям.

Прямий зв'язок існує між помстою та образою, ворожістю, невротичною депресією. Також зворотній зв'язок виявлено між помстою та суб'єктивним переживанням щастя, психічним здоров'ям.

Також були виявлені позитивні достовірні кореляційні зв'язки між ворожістю та образою, помстою, невротичною депресією, зворотні зв'язки - між ворожістю та переживанням щастя, психічним здоров'ям.

Студенти з високими показниками невротичної депресії схильні до прояву образи, помсти, ворожнечі; майже не буває в них станів суб'єктивного переживання щастя та позитивних емоційних переживань.

І, навпаки, у майбутніх психологів з високими показниками психічного здоров'я  часто проявляються стани суб'єктивного переживання щастя, та нетипічні - образи, помсти, ворожнечі, невротичної депресії.

         Гіпотеза про те, що існує певний взаємозв'язок між проявами суб'єктивного пережиання щастя та вдячністю у студентів - психологів, підтвердилася.

         Нами запропоновані методи психологічної корекції низького рівнюсуб'єктивного переживання щастя у студентської молоді.

Література:

•1.     Луковкина Т. Благодарность как следствие / http:// http://www.psychologos/. ru / Категория: Воспитание

•2.      Маноха І.А. Незацікавленість у вдячності // Основи психології: Підручник. - К.: Либідь. 1995. - С.553-554

•3.      Помилки, що заважають нам бути щасливими. Глава з енциклопедії наших помилок про головне // Ю.В. Попов. - К., 2002.

•4.     Татаркевич В. О счастье и достоинстве человека. - М.: Прогресс, 1981. -  368 с.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>