XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Єгорова О.Б., Орловська О.В. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ У СОМАТИЧНО ХВОРИХ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Єгорова О.Б., Орловська О.В.

Слов'янський державний педагогічний університет

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ У СОМАТИЧНО ХВОРИХ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

В умовах соціально-економічних і політичних перетворень в Україні, в суспільних відносинах найбільше незахищенною виявилася категорія хворих людей. Проблема збільшення кількості соматичних хворих дітей і дорослих залишається однієї з насущних і невирішених завдань нашої держави. Виникли проблеми в медицині, психології і філософії, що стосуються вмілого і своєчасного вирішення багатьох протиріч життя, попередження кризових станів людини. Значно поширилось розуміння здоров'я, що тепер зв'язується не тільки з повноцінною психофізіологічною діяльністю людського організму, але й з ефективною соціальною активністю особистості. Так, особливу увагу треба звернути на те, що соматичне захворювання примушує людину змінювати звичний спосіб існування, пристосовуватись у зв'язку із хворобою до нових умов життя.

Психологічні механізми впливу хвороби на особистість повинні розглядатися у зв'язку зі зміною всього ядра особистості - системи відносин у цілому, обумовленим суб'єктивним змістом хвороби як події в житті, що неодноразово підкреслював В.М. М'ясищев Хвороба впливає не лише на особистість, але й на поведінку людини, може сприяти виникненню девіантної поведінки .

Юність - усього лише початок дорослого життя, та іноді сприймається як чернетка, яку можна відкласти вбік і почати писати все заново. Відчуття того, що все життя попереду дає можливість все спробувати, помилитися та вести пошуки з легкою душею далі.

Залучення юнака в один із видів девіантної дії підвищує ймовірність його залучення також і в інший вид дії, тому що різні форми девіантної поведінки взаємозалежні та пов'язані між собою. Пияцтво, вживання наркотиків, агресивність і протиправна поведінка утворюють єдиний блок. Певною мірою негативні соціальні чинники, які сприяють прояву різних форм девіантної поведінки подібні (шкільні труднощі, травмуючи життєві події, вплив девіантної субкультури або групи).

  За даними, представленими в науковій літературі, можна зробити висновок, що серед вступників на психологічну спеціальність досить багато осіб, що відчувають у себе наявність психологічних проблем і бажають навчитися їх вирішувати. Певну частку серед психологів становлять представники іншого крайнього типу: упевнені у своїй перевазі, орієнтовані на «престижну освіту». Таким чином, спостерігаємо, що в психології приходять люди, які не готові виконувати покладену на них місію. Саме тому дуже важливим є подолання та профілактика проявів девіантної поведінки у майбутніх психологів з соматичними хворобами. В цьому полягає актуальність нашої проблеми.

Об'єкт дослідження: девіантна поведінка майбутніх психологів.

Предметом дослідження є взаємозв'язок соматичних хвороб та форм девіантної поведінки студентів - психологів.

Мета дослідження експериментальним шляхом дослідити особливості прояву соматичних хвороб, їх взаємозв'язок з формами девіантної поведінки і можливе зменшення девіацій за допомогою корекційно - профілактичних методів.

         Проблемою девіантної поведінки  займалася  Ч.Беккарія, М.Вебер, Е.Дюркгейм, О.Конт, Р.Мертон, Р.Міллз, Т.Парсонс, О.Подгурецький, Н.Смелзер, П.Сорокін, Г.Тард,  Е.Фромм і ін. Серед вітчизняних авторів  варто назвати О.О. Александрова, Б.С. Братуся, Л.І. Божович, С.А. Беличеву, Л.С. Виготського, Я.І. Гилинського, А.А. Габіані, В.П. Кащенко, І.С. Кона, В.Н. Кудрявцева, Ю.А. Клейберга, В.Т. Лісовського, А.С. Макаренка, Є.В. Руденского, А.А. Сукало, С.Т. Шацкого, Д.І. Фельдштейна та інших.

Проблема психології соматичної хвороби була визнана давно. У вітчизняній науці вона вивчалась психологами,  медиками, психофізіологами (М.Я. Мудров, Г.І. Россолімо, О.І. Яроцький, Г.А. Захар'їн, Р.А. Лурія (1944), С.П. Боткін , Л.Л. Рохлін та ін.

Вибіркову сукупність нашого дослідження склали студенти психологічних факультетів. Середній вік 19-20 років

         Для вирішення поставленої мети було застосовано комплекс методів та методик:  спостереження, бесіда, анкетування, психодіагностичні методики

( Гессенський опитувальник, дитячий опитувальник неврозів (ДОН) В.В Седнєва, З.Г. Збарського, А.К Бурцева, діагностика ворожнечі (за шкалою Кука - Медлей ), методика Баса - Дарки ); коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона.

На підставі результатів, отриманих в ході дослідження і статистичної обробки даних були сформульовані наступні висновки:

Серед досліджуваних студентів найбільш виражене виснаження (Хсер.=1,7бал.), серцеві скарги (Хсер.=1,6бал.) та інтенсивність скарг (Хсер.=1,6бал.), найменш виражені - шлункові та ревматичні скарги (Хсер.=1,4бал.). Всі показники - в межах середнього рівню.

За методикою ДОН, найменше у студентів виражені показники тривоги (Хсер. =1,2бал.), а в більшій мірі - депресії (Хсер.=2,0 бал.). Всі ці показники також є в межах середніх, нормальних.

Найменше у студентів виражені показники цинізму (Хсер.=2,3), в більшій мірі -  ворожнечі (Хсер.=2,5) та агресії (Хсер.=2,7). Всі ці показники є в межах високого рівню. Тобто переважна більшість досліджуваних нігілістично ставляться до загально прийнятих моральних правил, відчувають іноді незадоволеність своїм положенням, бажання відплатити іншим за образу.

Переважна більшість досліджуваних студентів-психологів намагаються вести «здоровий образ життя». Але все-таки певна кількість вживає сигарети (Хсер.=0,8бал.) або алкоголь (Хсер.=1,2бал.), що може вказувати на аддиктивну поведінку у певних студентів.

У студентів-психологів найменш виражена підозра (Хсер.=1,6бал.), на середньому рівні - фізична (Хсер.=2,0бал.) та вербальна агресія (Хсер.=2,0бал.). Найбільш виражено у майбутніх психологів почуття провини (Хсер.=2,2бал.);  всі показники в межах норми.

         Результати кореляційного аналізу показали, що існують прямі зв'язки між проявами непрямої агресії та шлункових, серцевих скарг, виснаженням, інтенсивністю скарг. Виявлено також прямі помірні зв'язки між проявами роздратування та серцевих скарг, вегетативних порушень.

        Зворотній зв'язок виявлено між негативізмом та ревматичними скаргами, інтенсивністю скарг. Прямий зв'язок існує між образою та шлунковими скаргами, серцевими скаргами, інтенсивністю скарг.

Студенти з високим рівнем недовіри до інших більше схильні до скарг на свій шлунок, серце, виснаження, на весь організму взагалі. Чим більше у майбутніх психологів почуття провини, тим частіше відчувають недомагання,  шлункові, ревматичні скарги, виснаження та скарги загального характеру.

        Прямий зв'язок існує між проявами цинізму та шлункових скарг.

Чим більше студенти проявляють ворожнечу, готовність до агресії проти іншої людини, тим частіше вони скаржаться на серце, суглоби, на прояви вегето-судинної дистонії тощо.

        Також були виявлені позитивні достовірні кореляційні зв'язки між палінням, вживанням алкоголю та вегетативними порушеннями

        Зв'язки між фізичною, вербальною агресією та соматичними хворобами

є дуже слабкими та не значущими.

         Гіпотеза про те, що існує певний взаємозв'язок між соматичними хворобами та формами девіантної поведінки у студентів - психологів,  підтвердилася.

        Нами запропоновані методи психологічної роботи для подолання девіантної поведінки студентів-психологів.

Література:

•1.     Взаимосвязь личностного развития и профессионального становления студентов-психологов // Психологический журнал. - 2002, №6 - С. 51-59

•2.     Виденеев И.А. Психология девиантного поведения.: Учеб. пособие - Х.: Ун-т внутр. дел., 1997. - 68 с.

•3.     Вітенко І.С Зміни психіки при соматичних розладах - актуальна проблема медичної психології // Практична психологія і соціальна робота. - 2000. - №4. - С 31-32.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>