XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Єлесіна К.О. СИСТЕМА МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКИХ МАЄТНОСТЯХ ГРАФІВ БОБРИНСЬКИХ

Єлесіна Катерина Олександрівна

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

СИСТЕМА МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКИХ МАЄТНОСТЯХ ГРАФІВ БОБРИНСЬКИХ

Метеорологічні спостереження відіграють важливу роль у налагодженні роботи сільського господарства. Вивчення досвіду синоптичних досліджень у маєтностях графів Бобринських, які розташовувалися у межах Черкаського та Чигиринського повітів Київської губернії, допоможе краще зрозуміти суспільно орієнтовану діяльність представників цієї дворянської родини, тим більше, що до сьогоднішнього дня розглядувана тема не ставала предметом спеціального дослідження. Джерелами для її вивчення виступають матеріали Державного архіву Черкаської області [1], дореволюційні статистичні видання [2], опубліковані в періодичних виданнях початку ХХ ст. дані синоптичних спостережень у маєтках графів Бобринських [3 - 4].

З метою вивчення якомога ширшого діапазону погодних характеристик різних районів своїх володінь графами Бобринськими була організована розгалужена система метеорологічних пунктів зі спеціальними приладами для спостереження в ряді територіальних одиниць маєтностей. Наприклад, тільки в Черкаському повіті в 1912 р. дощоміри знаходилися у центральному населеному пункті володінь графів Бобринських - містечку Смілі, а також в селах Гречківці, Констянтинівці та в Холоднянській економії [1, 9 - 9 зв.]. Центральною установою метеорологічних спостережень у графських маєтках була заснована у 1891 р. Олексіївська метеорологічна станція, названа на честь Олексія Олексійовича  Бобринського (1800 - 1868 рр.) [2, 62]. Вона була повністю укомплектована усім необхідним обладнанням, у першу чергу термометрами та дощомірами. Розмах діяльності цієї установи добре дозволяє зрозуміти той факт, що на початку ХХ ст. Олексіївську метеостанцію офіційні документи називали обсерваторією [1, 9]. 

До основних загальних погодних характеристик, які вивчалися в маєтках графів Бобринських, належали температура та вологість повітря й ґрунту, кількість опадів, напрям вітру [2, 63]. Окрім цього, значна увага приділялася регулярним спостереженням за сезонними та специфічними змінами синоптичної ситуації з метою з'ясування залежності сільськогосподарських культур від різних погодних умов.

Особливо детально вивчалися погодні впливи на цукровий буряк - основну культуру господарства графів Бобринських, оскільки кількість та якість її врожаїв були тісно пов'язані з успішністю роботи мережі цукрових заводів, які належали родині. До речі, саме особливості погодно-кліматичних умов змусили О.О. Бобринського у 1838 р. перенести засноване ним у 1828 р. цукрове виробництво з Тульської губернії до Київської, так як в тульських умовах короткого та холодного літа цукровий буряк не встигав визрівати [5, 11]. В українських маєтках графів Бобринських досліджувався вплив високої температури на цукровий буряк, з'ясовувалися причини захворюваності рослини у вологих умовах туманів.

Важливе місце в господарстві Бобринських займали й зернові культури, тому дані метеорологічних спостережень допомагали краще зрозуміти, наприклад, залежність стану озимої пшениці від приморозків та різкого потепління або ячменю від суховіїв [2, 64].

Для ознайомлення інших господарів з метеорологічними спостереженнями у володіннях графів Бобринських їх дані публікувалися у щотижневій газеті Всеросійського товариства цукрозаводчиків "Вісник цукрової промисловості". Серед найголовніших елементів погоди за тиждень вказувалися такі показники, як атмосферний тиск, середня, максимальна та мінімальна температура повітря на сонці та в тіні, температура ґрунту на поверхні й на глибині 10 см, абсолютна та відносна вологість повітря, хмарність, напрям і швидкість вітру станом на 7 год. ранку, 13 год. дня та 21 год. вечора, кількість опадів та тривалість сонячного сяяння [3, 204]. Впродовж землеробського сезону крім цих даних інколи робилися ремарки у вигляді "записок сільського гоподаря", в яких зазначалися особливості перебігу посівної кампанії чи окремих етапів вирощування цукрового буряку в залежності від синоптичної ситуації [4, 683].

Таким чином, регулярне спостереження за метеорологічними умовами в маєтках графів Бобринських та наукові висновки на їх основі давали змогу ефективно використовувати позитивні сторони погодних чинників і водночас корегувати вплив негативних синоптичних явищ на сільське господарство.

Література:

1. Державний архів Черкаської області. - Ф. 6. - Оп. 1. - Спр. 8.

2. Смела. Краткое статистико-экономическое описание имений и заводов Графов Льва Алексеевича, Алексея, Андрея и Георгия Александровичей Бобринских в Киевской губернии, для Всероссийской Выставки 1913 года в Киеве / Сост. В. Головня. - К. : Типография Р. К. Лубковского, 1913. - 198 с.

3. Алексеевская метеорологическая станция в Смелянском имении графов Бобринских : Главнейшие элементы погоды за неделю с 22 янв. (4 февр.) по 28 янв. (10 февр.) 1901 г. // Вестник сахарной промышленности. - 1901. - № 5. - С. 204.

4. Алексеевская метеорологическая станция в Смелянском имении графов Бобринских : Главнейшие элементы погоды за неделю с 9 (22) по 15 (28) апреля 1901 г. // Вестник сахарной промышленности. - 1901. - № 16. - С. 683.

5. Король-Королевская А. Сладкий бизнесмен / А. Король-Королевская // Сладкий Киев : Сборник краеведческих статей / Сост. В. Лысенко. - К. : без изд., 2009. - С. 9-17.  

 

E-mail: lao-ma@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>