XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Єліна Т.О. ПІДСИЛЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЗАСОБАМИ ОЗНАКОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Єліна Тетяна Олександрівна

Українська інженерно-педагогічна академія

ПІДСИЛЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ЗАСОБАМИ ОЗНАКОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Існуюча на сьогоднішній день предметна система навчання відображає традиційний розподіл (диференціацію) наукових галузей, а також наук в рамках кожної з цих галузей на природничі, технічні та гуманітарні. Це породжує деяку ізольованість навчальних предметів, відсутність системного сприйняття об'єкта навчання, ускладнює формування узагальнених знань та вмінь майбутнього фахівця відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики.

Проблема міжпредметних зв'язків є однією з провідних у сучасній дидактиці. Особливої актуальності вона набуває в інженерно-педагогічних ВНЗ, де вивчаються два різнобічних циклу дисциплін: спеціальний та психолого-педагогічний. Однак навіть у рамках спеціального циклу дисциплін постає складне завдання об'єднання знань, умінь і навичок різних предметів в єдине ціле, вирішення якого в значній мірі покращує якість підготовки спеціалістів.

На сьогоднішній день міжпредметні зв'язки розглядаються багатьма вченими як один із найважливіших дидактичних принципів вирішення проблеми теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців. У розвитку ідеї міжпредметних зв'язків виділяються два взаємопов'язаних напрями - інтеграція і координація предметних знань [1].

Як свідчать результати експериментальних науково-педагогічних пошуків, успіх у здійсненні міжпредметного навчання залежить, насамперед, від координації взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу. Під координацією розуміють узгодження навчальних програм із суміжних предметів у трактовці загальних понять та у часі їх навчання [2].  Але у вищій школі недостатньо лише такого узгодження за змістом, методичними прийомами та послідовністю викладання. Недостатньо також актуалізації опорних знань і формування узагальнених вмінь під час підготовки майбутніх висококваліфікованих спеціалістів, особливо в сучасних умовах швидкісного зростання теоретичного матеріалу та скорочення часу аудиторних занять. За таких обставин необхідно не тільки зміцнювати зв'язки різних дисциплін, але й забезпечити взаємопроникнення окремих навчальних предметів, тобто їх інтеграцію з метою формування цілісної узагальненої системи знань та вмінь нового рівня.

Інтеграція представляє собою процес і результат створення нерозривно зв'язаного, єдиного [3]. Інтеграційний процес означає новостворення цілісного, що володіє системними якостями загальнонаукової, міжнаукової, а отже і міждисциплінарної взаємодії, відповідними механізмами взаємозв'язку, а також змінами в елементах і функціях об'єкта навчання. В процесі навчання інтеграція може здійснюватись шляхом злиття в одному синтезованому курсі елементів різних учбових предметів, сумації основ наук у розкритті комплексних навчальних тем і проблем.

Особливо сприятливі умови для реалізації міжпредметних зв'язків засобами інтеграції створюються на старших курсах ВНЗ, коли узагальнюються знання студентів, отримані під час вивчення різних дисциплін на попередніх курсах. Істотним моментом в реалізації міжпредметних зв'язків є виявлення загальних для цілого ряду дисциплін провідних ідей, біля яких доцільно інтегрувати різні види знань і зв'язувати їх в цілісні системи.

Зміст інженерних дисциплін являє собою систему понять та семантичних відношень між ними. Інформаційне поле навчального матеріалу інженерних дисциплін вищої школи характеризується цілою низкою особливостей [4]:

- великий перелік типів навчальних елементів (об'єкти, процеси, явища, характеристики, параметри тощо);

- глибока структурованість та ієрархічність навчальних елементів;

- велика кількість як узагальнених, абстрактних понять, так і конкретних;

- багаточисленні інформаційні зв'язки з навчальним матеріалом фундаментальних, суміжних та спеціальних дисциплін.

Враховуючи ці особливості, з метою виявлення загальних ідей суміжних дисциплін, доцільно виділити основні (істотні) ознаки навчальних елементів кожної дисципліни. Для кожного поняття, яке вивчається в тій чи іншій інженерній дисципліні, необхідно виділити множину загальних ознак у відповідності з дидактичними цілями. Таким чином здійснюється аналіз понять та їх інтеграція на мікрорівні - на рівні ознак. З усієї множини ознак понять суміжних дисциплін підлягають відбору спільні, універсальні для кожної дисципліни, що залишаються незмінними при переході від однієї дисципліни до іншої. У виявленні загальних ідей для встановлення міжпредметних зв'язків особлива роль належить фізичним основам, оскільки фізика є фундаментом усіх технічних наук. Тому фізичні основи (параметри, властивості об'єкта, його склад, структура, конструкція, принцип дії тощо) доцільно вважати підставами для виділення істотних загальних ознак об'єкта навчання.

Зв'язок навчальних предметів здійснюється на основі спільних для кожного предмета ознак понять, які задовольняють вимогам зберігання основного змісту. На цьому етапі відбувається упорядкування істотних ознак, позначення їх новими термінами, виразами, словесними формулюваннями.  Результатом цього процесу є виникнення нових інтегрованих понять, з яких надалі формується зміст дисципліни, що вивчається.

Міжпредметні зв'язки засобами ознакової інтеграції поглиблюють взаємопроникнення суміжних дисциплін, покращують сприйняття навчального змісту студентами та забезпечують формування у них цілісного уявлення про об'єкт навчання. Виключення дублювання понять з окремих дисциплін, в свою чергу, дозволяє викладати більший обсяг інформації на лекційних заняттях. В цьому аспекті інтеграція виступає як шлях інтенсифікації навчання, модернізації освіти в цілому, посилення її теоретичних основ за допомогою загальних провідних ідей науки. Такий підхід створює необхідні передумови формування професіонала, який володіє такими якостями, як універсальність мислення та професійна ерудиція, що робить його конкурентноздатним на європейському ринку праці.

Література:

1. Зверев И.Д. Взаимная связь учебных предметов.-М.: «Знание», 1977.- 65 с.

2. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы.- М.: Просвещение, 1987.-160 с.

3. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи.- Львів, 1999.- 302 с.

4. Лазарєв М.І. Полісистемне моделювання змісту технологій навчання загальноінженерних дисциплін: Монографія.- Х.: Вид-во НфаУ, 2003.- 356 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>