Єнжиєвська О.М., Паскал А.І., Літовська І.М. СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

Єнжиєвська О.М.

Паскал А.І.

Науковий керівник

Літовська І.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м. Чернівці. Україна

СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

Постановка проблеми. Перехід до ринкової системи господарських відносин звалив на на­ших, необізнаних щодо безлічі форм підприємництва людей масу нових термінів, понять, підходів до ведення справ, давно вже канонізованих в практиці західного бізнесу. Це цілком можна віднести до такого поняття як "лізинг", інтерес до якого вперше проявився на внутрішньому ринку лише в часи захоп­лення орендним рухом. Актуальність розвитку лізингу в Україні, включаючи формування лізингового ринку, обумовлена передусім несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застарілого устаткування, низька ефективність його використання, немає забезпеченості запасними частинами тощо. Одним з варіантів рішення цих проблем може стати лізинг, який об'єднує всі елементи зовнішньоторгівельних, кредитних та інвестиційних операцій.

Метою написання статті є поняття лізингу та процесу його розвитку, як однієї з найцікавіших форм інвестування, що здатна значно пожвавити процес оновлення виробництва і посприяти входженню економік країни до структури світового ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню сутності та ролі лізингу в економіці, механізму здійснення лізингової діяльності приділили значну увагу у своїх дослідженнях такі вчені, зокрема Амелін С. К. [1], Бадзим О. С. [2], Брус С. І. [3], Вітт О., Катан Л. И., Корнієнко О. Е. [4], Кулиняк І. Я. [5].

Серед орендних операцій найбільше поширення в міжнародній торговій практиці одержали лізингові операції. Цікавлять лізингові операції й українських підприємців. Правда, в Україні процес становлення лізингу знаходиться в початковій стадії, але активно розвивається. Тому знання теоретичних основ лізингу, техніки його організації має важливе значення для майбутніх вітчизняних спеціалістів і практиків.

Лізинг - підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [1, с.131].

Лізинг - це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат. Лізинг дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в довгострокове користування широкий перелік основних засобів.

Таким чином, одним із завдань лізингової операції являється кредитування зданого в оренду об'єкта. Звідси схожість лізинга з кредитом. Проте поняття "лізинг" і "кредит" не тотожні. На відміну від кредиту після закінчення терміну лізингу і виплати всієї суми орендної плати об'єкт лізингу залишається у власності лізингодавця (якщо договором не передбачено його викуп).

Лізинг має дві основні форми - прямий та такий, що повертається. Прямому фінансовому лiзингу надається перевага, коли підприємству потрібне переоснащення технічного потенціалу. Лізингова фірма при такій угоді забезпечує 100 %-не фінансування, придбання обладнання. При лiзингу орендар виплачує у лізинговій формі не орендну плату, а повну вартiсть майна у кредит [3, с.76].

Після завершення терміну дії контракту орендар може:

•Ø    повернути об'єкт лiзингу орендодавцю;

•Ø    укласти новий контракт на оренду;

•Ø    викупити об'єкт лiзингу за залишковою вартістю.

Про свій вибір орендатор повідомляє лізинговій компанії завчасно, наприклад, за півроку до закінчення терміну погашення. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі, відрізняючись від звичайної угоди купівлі-продажу моментом переходу права власності на об'єкт угоди до споживача.

Переваги лізингу для лізингоодержувача полягає в наступному:
1) можливість використання нової дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат;

2) питання фінансування і придбання обладнання вирішується одночасно. Лізинг дозволяє 100%-е кредитування угоди;

3) не використовується позичений капітал, і в балансі підприємства підтримується оптимальне співвідношення власного й позиченого капіталу;

4) лізинг дозволяє також спочатку використати машини, а потім купити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на період його фактичної експлуатації;
5) лізингові платежі в повному об'ємі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоодержувачем, і власне знижують податкове обкладення прибутку;

6) порядок здійснення лізингових платежів більш гнучкий, ніж при кредитних угодах;
7) орендні платежі частіше всього фіксовані, що сприяє стабільності фінансових планів орендатора.

Серед переваг для лізингодавця можна виділити такі:

•1.     розширюється коло банківських операцій, росте кількість клієнтів і,

відповідно збільшується дохід;

•2.     знижується ризик витрат від неплатоспроможності клієнтів;

•3.     податкові пільги частково одержує і орендодавець;

•4.     банк одержує дохід у вигляді комісійних від лізингу;

•5.     встановлюються більш тісні зв'язки з виробниками, що створює для

лізингодавця нові можливості ділового співробітництва;

•6.     документація більш проста і коротша (у часі) у порівнянні з банківським кредитуванням [4, с.198].

Для постачальника (продавця) основною перевагою лізингу являється розширення можливостей збуту продукції, одержання термінового платежу готівкою. В той же час лізинг має деякі недоліки:

•1)      в   деяких  випадках  лізинг  може  бути  дорожчий   від   купівлі  за  рахунок

банківської позики;

•2)      лізингоодержувач, не  будучи  власником товару, обмежений в користуванні

об'єктом, взятим в оренду;

•3)      у     деяких     випадках     лізинг     промислового     обладнання     (особливо

короткотерміновий) при несприятливій коньюктурі може виявитися збитковим для орендатора. Проте ці недоліки можна перебороти при умові грамотного оформлення лізингової угоди.

        Станом на 30.09.2011 року до переліку юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги та перебувають на обліку в Держфінпослуг, внесено інформацію про 207 юридичні особи - лізингодавці та до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 62 фінансових компаній, що надають послуги фінансового лізингу [6].

Протягом 9 місяців 2011 року фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено 7 351 договір фінансового лізингу на суму 8 451,6 млн. грн. Вартість об'єктів лізингу, що є предметом договорів, укладених протягом 9 місяців 2011 року, становить          6 475,3 млн. грн. Вартість чинних договорів фінансового лізингу станом на 30.09.2011 року становить 34,6 млрд. грн.

Близько 99,9% усіх послуг фінансового лізингу надається юридичними особами - суб'єктами господарювання, які не є фінансовими установами    (табл. 1).

Таблиця 1

Інформація щодо вартості договорів фінансового лізингу та їх кількості,

укладених юридичними особами та фінансовими компаніями

за 9 місяців 2009-2011 рр.

Вартість договорів фінансового лізингу, укладених протягом 9 місяців 2011 року, збільшилась в 3 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року і становила 8 451,6 млн. грн. За підсумками 9 місяців 2011 року відзначилась позитивна динаміка щодо кількості договорів фінансового лізингу, укладених юридичними особами. Так, за 9 місяців 2011 року кількість договорів фінансового лізингу збільшилась на 134,6% (до 7 351 од.) в порівнянні з відповідним періодом 2010 року.

Джерела фінансування лізингових операцій за 9 місяців 2010-2011 рр., що здійснені юридичними особами - лізингодавцями та фінансовими компаніями, наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл джерел фінансування лізингових операцій за 9 місяців 2010-2011 р.

За 9 місяців 2011 року загальний обсяг джерел фінансування юридичних осіб - лізингодавців та фінансових компаній становив 6 223,6 млн. грн., що на  4 242,9 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. У структурі джерел фінансування лізингових операцій сукупний обсяг власних коштів юридичних осіб - лізингодавців та фінансових компаній збільшився на 9% (або на 68,2 млн. грн.) (з 755,8 млн. грн. станом на 30.09.2010 до 824,0 млн. грн. станом на 30.09.2011). За результатами 9 місяців 2011 року сукупний обсяг позичкових коштів, у тому числі банківських кредитів, збільшився в 4,4 рази (або на 4 165,6 млн. грн.) (з 1 224,9 млн. грн. станом на 30.09.2010 до 5 390,5 млн. грн. станом на 30.09.2011) [6].

Висновок. Українські підприємці відчувають гостру потребу в залученні капіталу (інвестиціях). Багато з них пов'язують свої надії щодо оновлення основних фондів з лізингом, який, завдяки його перевагам, є значно зручнішим і вигіднішим порівняно з банківським кредитом. З використанням лізингу ефективність орендованого устаткування зростає. Висока рентабельність лізингу та наявність чіткої нормативної бази можуть сприяти форсуванню темпів розвитку цієї операції. При дефіциті внутрішніх капіталовкладень такий шлях є виходом із створеної ситуації. Але темпи оновлення основних засобів та нематеріальних активів в Україні є надто низькими, відповідно і розвиток лізингу йде не швидкими темпами.

Література:

•1.     Сутність фінансового лізингу //С.К. Амелін // Наукові праці НДФІ. - 2010.

- №3. - С. 131-139.

•2.     Удосконалення функціонування ринку лізингових послуг // О.С. Бадзим //

Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №9. - С. 182-190.

•3.     Розвиток   ринку   лізингових   послуг   в   Україні  // С.І. Брус  //  Фінанси

України. - 2008. - №11. - С. 75-86.

•4.     Інформаційне   забезпечення   лізингової  діяльності  //  О. Е.  Корнієнко //

Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №10. - С. 196-201.

•5.     Проблеми  розвитку  ринку  лізингових послуг в Україні // І. Я. Кулиняк //

Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2011. - №4. - С. 164-167.

•6.     Інтернет ресурс: [http://www.dfp.gov.ua/731.html]

Залиште коментар!