XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Євтушенко М.В. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Євтушенко Марина Вікторівна

Харківська національна академія міського господарства, ст. викладач

ДОСЛІДЖЕННЯ  ПРАВОВИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ

РАЦІОНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Земля  - це найцінніше багатство, яке дала природа людству  і є  джерелом  його існування. Значимість землі важко переоцінити. Та й важливі національні цінності  не можливо розглядати без вивчення значимості землі, яка є фундаментом національної могутності. Одним із основних показників землі - є її родючість верхнього шару, який широко використовується в сільському господарстві. «Земля має велику матеріальну цінність. На відміну від деяких засобів виробництва, які по мірі зношення  можуть бути замінені новими, земля  - ґрунтовий покров - не відтворюється знову. І тільки при правильному використанні можна зберегти та покращити її якість "[ 1, с.141]. Більше того «безгосподарне, екологічне небезпечне використання земель, їх забруднення токсичними речовинами, здатне привезти до виснаження, погіршення якості грунтів і зниження придатності землі для господарських та інших потреб суспільства» [ 2, с.91]. Можна навести безліч прикладів безгосподарного відношення до земельних ресурсів. Це - обезводнення земель або їх підтоплення, засолення, забруднення грунтів викидами промисловості та використання засобів хімізації у аграрному секторі, викиди золи та газів з вугільних електростанцій, забруднення ними навколишнього середовища. Існуюча ситуація ускладнилася аварією на Чорнобильській АЕС, яка забруднила радіонуклідами навколишнє середовище. Тому, в сучасних умовах, раціональному використанню земель та її охороні  приділяється надзвичайно велика увага  з боку держави, науковців і практичних діячів.

При вивченні цього питання багато вчених-науковців зверталися до світової практики земельних відносин, намагаючись  дослідити теоретико-методологічні та правові засади регулювання земельних відносин на сучасному етапі. Необхідно звернути увагу на  економічно-правові механізми охорони земель та їх раціонального землекористування, які містяться у відповідних наукових працях. Було відзначено також, що велика кількість дрібних користувачів і власників земельних ділянок, ставлячи перед собою короткотермінову мету отримання максимуму прибутку  не знайома з методами безпечного землекористування здійснюють хижацьку експлуатацію землі протягом кількох років без вжиття відповідних заходів щодо збереження родючості ґрунту. Такі дії не сприяють раціональному використанню землі, можуть призвести до негативних наслідків [ 3, с.11].  При розгляді цього питання необхідно взяти до уваги, що існує декілька тлумачень поняття «раціонального землекористування» та більшість міркувань зводиться до того, що маючи за мету отримання прибутку, землекористувач,  враховуючи якісні характеристики належних йому земельних ресурсів обирає напрям своєї  спеціалізації. З огляду на це, раціональним сільськогосподарським землекористуванням буде таке, яке забезпечує досягнення мети землекористувача у кожному конкретному випадку. В. М. Русан приводить наступне визначення цього поняття: «раціональне сільськогосподарське  землекористування - це науково обґрунтоване використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, спрямоване на досягнення максимального ефекту в процесі господарювання, з урахуванням їх якісних характеристик і конкретних природно-економічних умов виробництва та дотримання екологічних умов» [ 4, с. 24. 27].

В сучасних умовах важливим при здійсненні  раціонального сількогосподарського землекористування виступає організаційно-економічний механізм. В цьому випадку кожне підприємство або підприємець дбає про одержання максимального прибутку при найменших витратах на виробництві. Вони прагнуть залучити усі можливі ресурси, які забезпечують їм стабільний прибуток.

Контроль  за раціональним використанням земель усіх форм власності належить державі і знайшло своє втілення у нормативних актах. Серед  найважливіших  нормативних актів  - Конституція України, Земельний, Лісний, Водний кодекси, укази Президента України, постанови Кабінету міністрів України. Правове  забезпечення охорони земель та їх раціонального використання закріплено у ст. 5 ЗКУ [5, Cт.27], яка закріплює забезпечення раціонального використання та охорони земель принципом земельного законодавства.  Ст. 162 ЗКУ [5, Cт.27]: «Охорона земель -  система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення». Важливою складовою частиною охорони земель, відповідно до класифікації, наведеної у ЗКУ - є раціональне землекористування.

Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель закріплює ст. 205 ЗКУ [5, Cт.27]. Відповідно до якої передбачено наступне економічне стимулювання:

•·        надання податкових і кредитних пільг деяким громадянам та юридичним особам, на умовах передбачених Земельним кодексом;

•·        виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини;

•·        звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння; або поліпшення їх стану  згідно з держаними та регіональними програмами;

•·        компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та користувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

Недостатній  державний контроль за раціональним землекористуванням спонукатиме землекористувачів гранично нести витрати для одержання граничних вигод. Тому державна політика раціонального землекористування полягає у послідовному державному управлінні із залученням правових та економічно-фінансових механізмів при використанні земель товаровиробниками для забезпечення населення сільхозпродуктами та сировиною для промисловості.

Література:

•1.     Сугробов Н.П, Фролов В.В. Строительная екология. - Москва: АКАДЕМА, 2004. - 407с.

•2.     Костицький В.В.  Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Екоміко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). - Київ:Український інформаційний центр, 2001. - 386с.

•3.     Горбонос Ф., Павленчик Н. До питання раціонального використання земельних ресурсів // Землевпорядкування і земельний кадастр. - Вісник Львівського державного аграрного університету.2005.- 133 с.

•4.     Русан В.М. Економіка раціонального сільськогосподарського землекористування.// Монографія. Інститут аграрної економіки, 2009. - 198 с.  

•5.     Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України . -2002. -№ 3 - 4 . - Ст. 27.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>