Євтушевська О.В. ТИПОВІ ТРУДНОЩІ ВІДНОВЛЕННЯ МОВНОЇ ПРАКТИКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ПРОЦЕСІ ЇХ ПІДГОТОВКИ ДО ДІЙ В СКЛАДІ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ СИЛ
Євтушевська О.В.
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львів
ТИПОВІ ТРУДНОЩІ ВІДНОВЛЕННЯ МОВНОЇ ПРАКТИКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ПРОЦЕСІ ЇХ ПІДГОТОВКИ ДО ДІЙ В СКЛАДІ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ СИЛ
На сьогоднішньому етапі функціонування Збройних Сил України (ЗСУ) виділення штатних підрозділів з'єднань і частин Сухопутних військ ЗСУ до складу багатонаціональних сил (БНС) для участі у миротворчих контингентах, стабілізаційних силах, інших гуманітарних місіях є однією з основних задач. У безпосередніх функціональних обов'язків мовна практика у військовослужбовців відсутня. Відомо, що невикористання мови спричинює втрачання основних мовленевих навичок і забування базової лексики.
На підставі педагогічного досвіду викладання на мовних курсах в Академії сухопутних військ за відносно тривалий проміжок часу (10 років) охарактеризовано труднощі в організації початку навчання на мовних курсах:
- різний початковий рівень знання та використання мови у військовослужбовців, що унеможливлює однозначну градацію їх для формування навчальних груп. Як наслідок, в кожній з, наприклад, трьох груп (як це є в Академії сухопутних військ) знання та навики кожного варіюються в доволі широких межах, а подальше зменшення чисельності слухачів у групах обмежується як організаційними чинниками (штатним розписом кафедри), так і фінансовими;
- різний віковий склад групи з усіма психолого-педагогічними особливостями сприймання та засвоєння матеріалу кожним слухачем, що не дозволяє застосовувати найбільш оптимальний темп проходження курсу;
- різний мотиваційний настрій у слухачів, що може створювати додаткові непередбачувані труднощі у відношенні до навчання;
- різний життєвий і військовий досвід, відмінність у посадах і званнях, що вимагає від викладача орієнтуватися у специфіці військової служби, властивих їй обмеженням;
- тривалість мовних курсів визначається виходячи з планів бойової підготовки Сухопутних військ ЗСУ, а не з принципу «достатності». Ефективним вважається підхід, за якого слухач проходить початковий чотиримісячний та інтенсивний тримісячний курси, розділені між собою місячною перервою. На початках були спроби запровадити таку практику в Академії, проте з ряду причин на сьогодні підхід звівся до несистематизованого виділення військовослужбовців на єдиний тримісячний мовний курс без чіткої градації за рівнем самого курсу;
- досвід показує відсутність дієвого зв'язку між навчанням і наступною (мовною) практикою: слухач після проходження курсів повертається до звичної службової діяльності, не набуває змоги користуватися мовою і, природно, за визначений час «повертає» свої мовні навики з активних у пасивні;
- неможливість забезпечення постійного мовного середовища під час навчання на мовних курсах, які б випливали не лише з обов'язкової програми, а й з повсякденних особливостей життя слухача під час курсів (наприклад, у пошуку поточної інформації, дозвіллі тощо);
- труднощі в організації роботи слухачів з різними викладачами;
- індивідуальні психологічні особливості сприйняття навчального матеріалу та ін.
Серед названих факторів найвагомішими на нашу думку є особистісно-мотиваційний та системно-організаційний. Слід зазначити, що уможливлення підтвердження набутих знань і навиків у практичній діяльності, як-то під час багатонаціональних навчань, на міжнародних військово-проблемних і наукових заходах (семінарах, конференціях, роботах штабів), зрештою участі у місіях за межами держави є конечною запорукою для ефективного навчання слухачів під час мовних курсів.
З іншого боку, постійне удосконалення дидактичного забезпечення освітнього процесу є невід'ємною ознакою часу інформаційного навчання (видання мають містити актуальні, адаптовані навчальні відомості та враховувати можливості інформаційних технологій). Останній фактор тісно пов'язаний з якістю самостійної діяльності, яка буде ефективною лише за планомірного керівництва викладачем самостійною роботою, спрямованою на перехід від відтворюючої діяльності до творчого процесу.
Нижче окреслимо застосовувані під час мовних курсів в Академії сухопутних військ способи подолання деяких з названих труднощів.
Основним завданням короткотермінових курсів стала активізація мовних навиків слухачів, що досягається градієнтним зростанням інтенсивності застосування мовних засобів як на навчальних заняттях, так і у процесі самостійної діяльності слухачів. Базовими засобами для переведення навиків і з пасивних в активні є творчі письмові роботи, пов'язані з тематичними та граматичними вивченими одиницями, неперервне введення лексем і лексичних конструкцій, перехресне тематичне спілкування та всебічне допитування. В обов'язковому порядку у вокабуляр слухачів вводяться ідіоми та синонімічні ряди. Мультимедійним засобам відводиться допоміжна релаксаційна роль. Комунікативна впевненість розвивається за рахунок залучення слухачів до заходів, які мають місце в Академії за програмами співробітництва Україна - НАТО. Центр самостійної підготовки уможливлює роботу з усіма формами мовної діяльності - від користування іншомовними ресурсами в мережі Інтернет до звичних аудіювання та словникової роботи. Обов'язково встановлюються зв'язки між загальною та специфічною (військовою) лексикою та граматикою. З позитивного боку для цього себе зарекомендував навчальні комплекти New English file, несподівано доволі близькі за названими цілями з комплектами Campaign.
Проте названі засоби не вичерпують коло можливих. Саме їх пошукові та аналізові мають бути присвячені подальші дослідження.
e-mail: yevtushevskaya_h@yahoo.com
