XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фабін І.Я. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Фабін Ірина Ярославівна

Посада і місце роботи: аспірант, старший лаборант кафедри менеджменту ЗЕД Національного лісотехнічного університету України

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Економічна безпека - це основа національної безпеки країни. Це поняття використовується сучасними європейськими і американськими економістами і відображає підвищення значущості забезпечення безпеки у всіх сферах життя людства і особливо в економіці у зв'язку із зростанням в світі ролі чинників ризику, невизначеності, випадковості і взаємозалежності.

Економічна безпека - це основа національної безпеки країни. Це поняття використовується сучасними європейськими і американськими економістами і відображає підвищення значущості забезпечення безпеки у всіх сферах життя людства і особливо в економіці у зв'язку із зростанням в світі ролі чинників ризику, невизначеності, випадковості і взаємозалежності.Економічна безпека - визначальна складова національної безпеки України. Визначення та алгоритм розрахунку рівня економічної безпеки держави є закріпленими на законодавчому рівні. Так, у методиці розрахунку рівня економічної безпеки України визначено, що економічна безпека - це такий стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави [5].

Проблема економічної безпеки України почала викликати підвищений інтерес вчених в 90-ті роки минулого століття, що в першу чергу було спричинене погіршенням соціально-економічного становища країни, суттєвим ослабленням її економічних позицій у світі. Були певні спроби сформулювати концепцію економічної безпеки, визначити її складові та загрози, оцінити найбільш важливі наслідки цих загроз економічної безпеки, окреслити стратегію й конкретні заходи її забезпечення.

В результаті сформувався широкий спектр досліджень практично зі всіх питань, що стосуються економічної безпеки, починаючи від визначення поняття й завершуючи спробами дати кількісну оцінку стану й динаміки економічної безпеки країни. Однак, у науковій літературі так і не було вироблено єдиного визначення поняття економічної безпеки.

В.М. Геєць визначає, що економічна безпека - це провідна складова національної безпеки, яка відображає причинно-наслідковий зв'язок між економічною могутністю країни, її воєнно-економічним потенціалом та національною безпекою [8].

Г. Пастернак-Таранушенко трактує економічну безпеку як "стан держави, за яким вона забезпечена можливістю створення, розвитку умов для гідного життя її населення, перспективного розвитку в майбутньому та в зростанні добробуту її мешканців" [7].

Це трактування є вужчим, проте, у той же час, підтверджує точку зору, що держава повинна сприяти посиленню безпеки кожного її суб'єкта, що в свою чергу допомагатиме зміцненню її загального потенціалу.

У монографії науковця В.І. Мунтіяна проведене системне та всебічне наукове дослідження проблеми економічної безпеки України як провідної складової національної безпеки. На думку автора, основними складовими економічної безпеки України є сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно-економічна, технологічна, продовольча, демографічна безпека та ін. [6].

Економічна безпека є вирішальним, основоположним поняттям національної безпеки, яка разом з тим, нерозривно залежить і взаємодіє з іншими її складовими (оборонною, політичною, інформаційною, інтелектуальною, правовою тощо).

Економічну безпеку як характеристику системи, може бути трактовано як здатність, готовність, спроможність певного суб'єкту захищати свою діяльність від негативного впливу зовнішнього середовища, а також усувати різноваріантні прояви загрози [1, 9].

Також варто зазначити, що трактування економічної безпеки відбувається на трьох рівнях, що відображено в працях сучасних дослідників:

- як сукупність умов і факторів, що забезпечують поступовий сталий, ефективний розвиток економіки підприємства (організації) як у поточному періоді, так й у довгостроковій перспективі (мікроекономічний рівень) [3];

- як сукупність умов і факторів, що забезпечують стабільність економічного стану галузей території, стійкість виробництва й соціальної ланки, підвищення рівня життя населення, а також спроможність протистояти виникненню залежності від факторів зовнішнього середовища (мезоекономічний рівень) [10];

- як сукупність умов, за яких країна здатна у довгостроковому режимі задовольняти свої інтереси і потреби, генерувати інноваційні зрушення в економіці, протистояти зовнішнім загрозам та використовувати національні конкурентні переваги (макроекономічний рівень) [4].

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>