Фадєєва Т.О. ПРОБЛЕМА ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Фадєєва Т. О.,
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Україна
ПРОБЛЕМА ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Одним із напрямів упровадження інновацій на дошкільному етапі виступає розвиток пізнавальної сфери дошкільника через інтеграцію предметної області процесу навчання. Природничо-математична підготовка зорієнтована на формування компетентностей дітей дошкільного віку та складає блок освітніх предметів, поєднаних на основі міжпредметних зв'язків.
Одним из направлений применения инноваций на дошкольном этапе выступает развитие познавательной сферы дошкольника с использованием интеграции предметной области процесса обучения. Естественно-математическая подготовка ориентирована на формирование компетентностей детей дошкольного возраста и составляет блок образовательных предметов, объединенных на основе межпредметных связей.
One of the ways of the introduction of innovation at the preschool stage is the development of cognitive sphere of preschool child through the integration of subject area of the learning process. Natural-mathematical preparation is focused on the formation of competencies of preschool children and constitutes a unit of educational subjects united on the basis of interdisciplinary connections.
Сучасний етап суспільних перетворень характеризується масштабною інформатизацією, зміною соціальних пріоритетів, цінностей, спрямованих на реалізацію стратегії і тактики адаптації особистості у суспільстві. Цей конституційний вектор розвитку освітніх процесів пронизує вертикаль або всі ступені системи освіти і реалізується в площині кожного із них. Дошкільний етап є відправною точкою оновлення системи освіти та соціально відповідальним за якість освіти в категоріях розвитку, модернізації, реформування, упровадження новітніх технологій навчання тощо.
Соціальний конфлікт процесів перебудов в освітньо-педагогічній діяльності дошкільного навчального закладу (ДНЗ) полягає в існуванні інформаційно-проектного середовища, викладеного у Базовому компоненті дошкільної освіти, та реального процесу навчання у ДНЗ, який забезпечується фрагментарними підходами, індивідуальною реалізацією організаційно-методичного забезпечення навчання дітей дошкільного віку.
Державна національна програма „Освіта" („Україна ХХІ століття), Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти (ПМО) на період до 2015 року спрямовані на забезпечення якісної освіти щодо однієї із фундаментальних ліній розвитку особистості, а саме - природничо-математичної - на усіх ступенях освіти [1,3].
Аналіз програм (Базова програма „Я у Світі", „Впевнений старт", „Моє довкілля", „Дитина", „Малятко") дозволяє дійти висновку про існування протиріч щодо природничо-математичної підготовки (ПМП) дітей дошкільного віку, а саме: між теоретичними засадами програм навчання дошкільників та досягненням якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів, серед яких математика і природничі науки, на засадах наступності і випереджувального характеру навчання [1]; між сучасними процесами оновлення освіти, у яких ПМП трактується як одна з перспективних, та не розробленими стратегіями щодо дошкільної ланки освіти; між вимогами програм щодо цілісності освіти через інтеграцію особистісного розвитку дошкільнят та можливостями ПМП у особистісному зростанні дітей дошкільного віку; рівнем родинного виховання та консультативно-просвітницькою роботою з батьками, наявністю інформаційних ресурсів для батьків [4].
Отже, ПМО складає один із перспективних напрямів підвищення якості освіти на всіх її ступенях, але роль, функції та значущість ПМП дітей дошкільного віку визначені як другорядні. Зміст подано у різних сферах життєдіяльності, змістових лініях БКДО, що не реалізує повністю своє призначення: розвивати математичне мислення дошкільника, формувати цілісну картину світу та природодоцільну поведінку.
Тому, актуальними для дошкільної освіти у період її оновлення є питання визначення провідних ліній ПМП дошкільнят, розроблення критеріїв та параметрів ПМО, складання навчально-методичних матеріалів (друкованих, Інтернет-ресурсів, навчальних фільмів).
ПМП як педагогічна проблема має кілька рівнів її розуміння та трактування. Теоретична основа передбачає розробку концептуальних засад ПМО (провідної ідеї, цілей, завдань, принципів, форм та методів ПМП), обґрунтування застосування інтеграції та видів міжпредметних зв'язків між предметами (математикою, природознавством, інформатикою). Дидактичний аспект ПМП складає комплекс заходів, що забезпечують підготовку, організацію та процесуальну реалізацію навчання дошкільників. Методичне забезпечення містить систему практико орієнтованих завдань на засадах принципів наступності, перспективного проектування та інтеграції.
До параметрів природничо-математичної підготовки дітей відносимо: логічність як володіння зразками культури мислення та логічними операціями, визначення закономірностей, встановлення послідовності подій, причин явищ, побудову моделей завершення конкретної ситуації, уміння розмірковувати і будувати судження про істинність чи хибність висловлень, здійснювати аналіз правильності власних суджень; знаково-символічну функцію, що розуміється як сформоване уміння виконувати зовнішньо предметні дії та мисленнєві операції на доступному для дітей старшого дошкільного віку рівні абстракції; інформатичність - уміння працювати з інформацією (аналізувати, групувати, кодувати, зберігати, відновлювати, подавати у нових поєднаннях, моделювати математичні об'єкти, перерозподіляти інформаційні потоки) та вступати в інтерактивний діалог „дитина - комп'ютер"; алгоритмічність, що характеризується умінням подавати події, явища сукупністю взаємопов'язаних складових, формувати приписи, послідовність виконання яких приводить до виконання навчально-пізнавального завдання. Алгоритмічність мислення містить дії щодо встановлення причинно-наслідувальних залежностей у складі певної цілісності (природничої, предметної, математичної), послідовності за часовими характеристиками та здатності до операційно-діяльнісної реалізації плану дій для різних операторів; функціональність означуємо як уміння дитини фіксувати залежність змін в об'єктах предметного оточення, природних явищах і процесах, у математичних відношеннях, коли значення однієї із величин є функцією від значень іншої; операційність, яка полягає у відтворенні та засвоєнні зразків виконання завдань: від наслідування та повторення до використання його у нових навчально-пізнавальних ситуаціях.
Проектування ПМП дошкільників, побудованій на концептуально-ціннісних засадах освітнього простору ДНЗ, набуває нових якісних характеристик при використання у навчальному процесі міжпредметних зв'язків (взаємодії, доповнення) та інтеграції. На дошкільному етапі навчання серед форм інтеграції, які узгоджуються принципом доступності, вкажемо на інформатично-об'єктну, тематично-понятійну та діяльнісну [2]. Вона (ПМП) забезпечує продуктивність педагогічної діяльності і як результат - сприяє розвитку і збагаченню особистісного пізнавального досвіду дошкільників та успішному переходу до нового етапу навчання.
Література:
•1. Державна національна програма „Освіта" (Україна ХХІ століття").
•2. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Освітня програма «Довкілля»: Концептуальні програми інтеграції змісту природничонаукової освіти. - Київ - Полтава, ПОПІОПП, 1999. - 123 с.
•3. Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року.
•4. Концепція цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року.
14 мая 2012 в 12:38
интересно.....стаття авторская, а написаная информация с интернета!!!??!