XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Фаренюк О.П., Таранюк К.М., Бровко О.Т. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ПРОДУКЦІЮ, ТОВАРИ, РОБОТИ І ПОСЛУГИ

Фаренюк О.П., Таранюк К.М.

Науковий курівник Бровко О.Т.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ПРОДУКЦІЮ, ТОВАРИ, РОБОТИ І ПОСЛУГИ

Дебіторська заборгованість є особливим видом активів, що визначає права підприємства на отри­мання від контрагентів грошових коштів. Тому в більшості випадків поточну дебіторську заборгованість відносять до монетарних активів. Вона являє собою фік­совану суму загальної купівельної спроможності гро­шової одиниці, призначеної та доступної для викорис­тання в період до дванадцяти місяців або одного опе­раційного циклу. Від дотримання умов її визнання, до­стовірності оцінки та своєчасності погашення залежить рівень платоспроможності підприємства.

Проведені дослідження показують, що у чинних національних стандартах бухгалтерського обліку іс­нують суперечності щодо інтерпретації, визнання та оцінки поточної дебіторської заборгованості. Дослід­женням цієї проблеми займалися низка українських учених - Ф. Бутинець, С. Голов, В. Костюченко,

І. Кравченко, Г. Ямборко, Л. Ловінська і зару­біжних авторів - С. Грей, Б. Нідлз, Д. Кізо, Дж. Вейгант та Т. Уорфілд, Р. Ентоні. Дж. Ріс, Е. Хендріксен та М. Ван Бреда та ін. Проте зали­шаються невирішеними проблеми класифікації по­точної дебіторської заборгованості та її оцінки на дату первинного визнання і на дату балансу.

Метою статті є інтерпретація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, визначення концептуальних основ її визнання й особливостей оцінки на дату первинної реєстрації та на дату балансу.

Завданням даної наукової роботи є:

•-         визначення первісної вартості дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги;

•-         формування резерву сумнівних боргів відповідно до принципів обачності та відповідності.

Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) наближена до її справедливої вартості. На момент здійснення операції і покупці, і продавці аналізують ціни, що склалися на ринку, на певний вид продукції чи послуг [2].

Справедливою вартістю визнаної дебіторської заборгованості буде ринкова ціна продажу з ураху­ванням податків, які включають до неї. На дату про­дажу (відвантаження) продукції, товарів робіт і по­слуг вона є собівартістю дебіторської заборгованості та дорівнює справедливій вартості компенсації, яку підприємство очікує отримати від покупця .

Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) за­лежатиме від:

• надання покупцеві торговельної знижки або знижок за своєчасну оплату;

•  надання покупцеві знижок після реалізації;

• повернення товарів від покупців;

• періоду часу з дати відвантаження товарів до дати надходження грошових коштів.

Торговельні знижки надаються покупцям при придбанні великої партії товарів, для врахування зміни цін, які можуть бути з дати виставлення рахун­ку до дати відвантаження товарів, а також для при­ховування реальної ціни від конкурентів. Торговельні знижки або знижки з обсягу реалізації визначаються у відсотках до базової (основної) ціни. Супровідні й платіжні документи виписуються за чистою вартістю продажу (за вирахуванням торгової знижки та знижки з обсягу). На рахунках бухгалтерського обліку такі знижки не відображаються, а тільки зменшують первісну вартість дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.

         Знижки після реалізації - це знижки за дострокову оплату. Головним недоліком є те, що механізм надання таких знижок в Україні не відпрацьований.

Повернення товарів від покупців також зменшує суму дебіторської заборгованості.

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

У разі очікування підприємством значних повернень відвантаженої продукції суму визнаної дебіторської заборгованості коригують одночасно з коригування визнаного доходу.

На дату визнання дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається за собівартістю, яка дорівнює вартості обміну, встановленій сторонами. Її оцінку можуть зменшити надані знижки та повернення товарів [1].

Відповідно до поточної дебіторської заборгованості потрібно нарахувати резерв сумнівних боргів. Вибір методу формування резерву сумнівних боргів має залежати від принципів, яким віддає перевагу підприємство, виходячи із стратегічних цілей діяльності: обачності (більш точна оцінка дебіторської заборгованості) або відповідності (більш точна оцінка очікуваних збитків).

Згідно з принципом відповідності, витрати, що відображаються в бухобліку, повинні відповідати тому обсягу реалізації, якому вони сприяють у тому періоді, в якому доходи будуть визнані (отримані). Саме тому майбутні витрати (збитки) за сумнівними боргами підприємство вимушене прогнозувати на майбутній період. Ці приблизні дані і є витратами поточного періоду (кварталу, року). 

Виходячи з принципу обачності в складі активів має визнаватися лише така дебіторська заборгова­ність, реалізація якої принесе в майбутньому економічну вигоду - своєчасну оплату покупцями. Якщо після закінчення визначеного строку заборгованість не по­гашається клієнтом, то у підприємства-продавця можуть виникати сумніви щодо оплати частини або всієї суми такої заборгованості.

Основною проблемою при обліку сумнівних бор­гів є визначення моменту часу, в якому визнаються збитки. Розгляд даної проблеми аналізується відповідно до принципів відповідності і обачності. Для визнання сумнівних боргів використовують два методи:

1. Метод прямого списання.

2. Метод резервування.

При використанні методу прямого списання в обліку не здійснюються жодні записи до дати ви­знання боргу безнадійним. Якщо за заборгованістю минув строк позовної давності або дебітор визнаний банкрутом, то в тому звітному періоді, коли це вияв­лено (сталося), на загальну суму боргу здійснюють її списання.

Прихильники використання цього методу стверд­жують, що в обліку слід відображувати факти, а не оцінки. При визнанні дебіторської заборгованості підприємство-продавець впевнене в її надійності. Якщо пізніше виявляється, що покупець немає намі­ру або можливості здійснити оплату, то вона втрачає вартість і списується. Більшість підприємств Украї­ни використовують цей метод, оскільки він простий і зручний.

Недоліком використання цього методу є також те, що доходи та витрати визнаються в різні періоди і навіть з розривом у кілька років: доходи - в момент реалізації, витрати - на дату списання, що супере­чить принципу відповідності доходів і витрат [2].

Зміст методу резервування полягає в тому, що при оцінці дебіторської заборгованості на кінець звіт­ного періоду береться до уваги можливість її знеці­нення внаслідок ненадходження від окремих дебіто­рів грошових коштів і визначається розмір можливо­го збитку. Дебіторську заборгованість на дату балан­су розраховують за чистою реалізаційною вартістю за вирахуванням з первісної вартості резерву сумнів­них боргів.

Прихильники методу резервування дотримуються погляду, що витрати на сумнівні борги слід обліковувати у тому самому періоді, коли було визнано дохід від реаліза­ції, що підтверджує принцип відповідності і дає змо­гу здійснити на дату балансу достовірну оцінку дебі­торської заборгованості відповідно до принципу обачності. Вони стверджують, що основою для оці­нок є досвід роботи з окремими дебіторами в попе­редніх звітних періодах, аналіз залишків неоплаченої заборгованості та дослідження ринку [3].

         Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги - це фінансовий актив, створений підприємством шляхом надання безпосередньо дебіторові продукції, товарів, робіт, послуг, який обумовлює право отримати від нього грошові кошти або інший фінансовий актив.

         При визначенні первісної вартості дебіторської заборгованості позитивним моментом є торговельні знижки, які надаються при придбанні великої партії товарів.

         Формування резерву сумнівних боргів слід здійснювати за принципами обачності та відповідності. Відповідно до цих принципів можна дати більш точну оцінку дебіторської заборгованості, а також очікуваних збитків. Принцип обачності та відповідності найкраще відповідає методу резервування, який використовується для визнання сумнівних боргів, і найменше відповідає методу прямого списання, адже доходи і витрати визнаються в різні періоди, що суперечить принципу відповідності.

Література:

•1.  Ловінська Л.Г. Оцінка в бухгалтерському обліку: Монографія. - К., 2009. - 256 с.

•2.     Грей С.Дж., Нидлз Б.Є. Финансовый учет: глобальный поход / Пер. С англ.. - М., 2010. - 614 с.

•3.     Хендриксен Э.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета / Пер. с англ.; Под. ред. Я.В.Соколова. - М., 2009. - 576 с.

e-mail: olya-farenuk@yandex.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>